Справа №:755/174/22
Провадження №: 2-а/755/29/22
"11" січня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Інспекція з паркування про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
05.01.2022 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Інспекція з паркування про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку про те, що позовну заяву слід залишити без руху надавши позивачу строк на усунення виявлених недоліків, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята 14.11.2021 року та конверт із штрих-кодом 0100193148195 отриманий 09.12.2021 року.
Відтак, ураховуючи дату отримання постанови, останнім днем звернення до суду із цим позовом було 20.12.2021 року, з огляду на те, що останній день строку припадав на вихідний день.
Натомість із позовом до суду позивачка звернулась 23.12.2021 року через засоби поштового зв'язку, отже позивачем пропущений строк звернення до адміністративного із цим позовом.
У змісті позовної заяви міститься клопотання позивача про визнання причини пропуску строку звернення до суду поважною та поновлення пропущеного строку на оскарження постанови із посиланням на те, що 09.12.2021 року постанову було отримано поштою сестрою колишнього чоловіка позивачки - ОСОБА_2 , із якою у позивача прохолодні відносини, зв'язку вони не підтримують, тому ОСОБА_2 повідомила позивачку про отримання конверту запізно, тобто лише 21.12.2021 року позивачу стало відомо про існування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст.ст. 121, 123 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вивчивши заяву сторони позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, приходжу до висновку про те, що вказані у заяві підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
За змістом п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
Позивачка стверджує, що фактично конверт з оскаржуваною постановою отримала її родичка та вчасно їй не передала, при цьому за даними відстеження поштового пересилання конверт із штрих-кодом 0100193148195 був вручений 09.12.2021 року особисто.
Жодних доказів на підтвердження викладених позивачкою обставин отримання оскаржуваної постанови не нею, матеріали позову не містять, адже відсутні докази, що конверт був вручений у відповідності до положень п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку особі, яка проживає разом із нею.
За змістом ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Крім того, позивачем за подання позовної заяви не сплачений судовий збір із посиланням ст. 288 КУпАП.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 року (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, для виправлення недоліків позовної заяви, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 454,00 грн. та надати суду документ про сплату судового збору у відповідному розмірі.
За містом ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Враховуючи встановлені обставини, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви, оскільки позов поданий з порушенням строку звернення до адміністративного суду і повідомлені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду причини порушення строку, суд визнає неповажними, ураховуючи, що вони належним чином та достовірно не підтверджені, а також позивачу слід сплатити судовий збір.
В межах виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, позивачу слід надати суду нову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та надати суду докази поважності причин його пропуску, вказавши інші підстави для поновлення строку, як це передбачено ч. 1 ст. 123 КАС України.
Також позивач має сплатити судовий збір у розмірі 454,00 грн. та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у зазначеному розмірі.
Вказані дії позивачу слід здійснити у строк не більше десяти днів від дня отримання копії ухвали про залишення його позову без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 161, 169, 171, 294 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Інспекція з паркування про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Текст ухвали складений 11.01.2022 року.
Суддя -