10 січня 2022 року
м. Київ
справа № 826/13869/15
адміністративне провадження № К/9901/47078/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів -Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України) про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.06.2015 № 543-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного управління (Департаменту) службової етики Міністерства доходів і зборів України;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління (Департаменту) службової етики Міністерства доходів і зборів України або в Державній фіскальній службі України на посаді, рівнозначній посаді начальника Головного управління (Департаменту) службової етики Міністерства доходів і зборів України з 12.06.2015, з 12 червня 2015 року;
- стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 червня 2015 року по 25 червня 2021 року у розмірі 765 789, 82 грн;
- звернуто до негайного виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління (Департаменту) службової етики Міністерства доходів і зборів України або в Державній фіскальній службі України на посаді, рівнозначній посаді начальника Головного управління (Департаменту) службової етики Міністерства доходів і зборів України з 12.06.2015, з дня, наступного після дня його звільнення, тобто з 12.06.2015;
- звернуто до негайного виконання рішення суду у частині стягнення з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 10628,94 грн;
- у задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна фіскальна служба України оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху через невідповідність її вимогам пункту 1 частини пятої статті 296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не було долучено належним чином оформлений документ, який свідчить про сплату судового збору. З огляду на зазначене, судом було запропоновано апелянту усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору в розмірі 730,80 грн у термін протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
22 листопада 2021 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від ДФС України надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у задоволенні клопотання ДФС України про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено та апеляційну скаргу ДФС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2021 року у справі № 826/13869/15 повернути особі, яка її подала.
21 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла з касаційна скарга Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв'язку з ненаданням ним документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
На підставі даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення судом апеляційної інстанції було встановлено, що копію ухвали суду 08 листопада 2021 року апелянт отримав 12 листопада 2021 року.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду апелянтом було направлено до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору та тривалу процедуру щодо його сплати.
Вирішуючи клопотання та відхиляючи його, суд апеляційної інстанції послався на те, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
За наведених обставин та керуючись приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику, оскільки ДФС України не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні, та обставини, на які посилається заявник, на обґрунтування касаційної скарги з посиланням на загальні положення статей 8, 9, 55 Конституції України, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року в справі № 826/13869/15.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: С.А. Уханенко
Н.В. Шевцова