11 січня 2022 року
м. Київ
справа № 240/18910/20
адміністративне провадження № К/990/143/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: визнати протиправним дії військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення виплати індексації та грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки після його звільнення; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за 308 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 27 червня 2019 року по 29 квітня 2020 включно, обчислений шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення за останні два повні місяці служби на кількість днів затримки виплати індексації та грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення своєчасного розрахунку з позивачем при звільненні. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки при звільненні виплати компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки та індексації грошового забезпечення у розмірі 25470,22 грн.
28 грудня 2021 року військова частина НОМЕР_1 повторно звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові у повному обсязі.
Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами “а” - “г” цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України “Про запобігання корупції” суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено і заявником такі не зазначено.
Доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки, пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми, проте військовою частиною НОМЕР_1 таких винятків не зазначено, а аргументи касаційної скарги зводяться до тлумачення матеріальних і процесуальних норм, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки заявник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.Р. Радишевська
В.М. Соколов