10 січня 2022 року
м. Київ
справа № 580/3299/21
адміністративне провадження № К/9901/46932/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, міського голови м.Черкаси Бондаренка Анатолія Васильовича про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради (далі - відповідач - 1), Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (далі - відповідач - 2), Черкаського міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича (далі - відповідач - 3), в якому, з урахуванням уточнень (заява від 22.07.2021), просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Черкаського міського голови від 12.05.2021 №202 р (к) «Про припинення служби та звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити його на посаді заступника директора департаменту - начальника відділу розвитку конкуренції Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради з 15.05.2021;
- стягнути Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.05.2021 до моменту ухвалення рішення у цій справі.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
20 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади заступника директора департаменту - начальника відділу розвитку конкуренції Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради.
Отже, позивач не є службовою особою, яка займала відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до приписів примітки статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з цим позовом).
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду з питання можливості продовження процедури скорочення працівника після його поновлення на посаді за рішенням суду, яке відбулося після повідомлення про можливе наступне звільнення без вручення такого повідомлення після поновлення на посаді чи необхідності розпочинати процедуру скорочення спочатку з повідомлення про можливе наступне звільнення, яке має бути вручене працівнику після поновлення на посаді на виконання рішення суду.
Також, на підставу касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки, на його думку, судами першої та апеляційної інстанцій прийнято рішення без застосування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2714/16, а саме: що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду.
Суд зазначає, що вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Водночас передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі, що була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Водночас касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Отже, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у зв'язку з чим підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд також ураховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі «Азюковська проти України» (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року в справі № 580/3299/21.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: С.А. Уханенко
Н.В. Шевцова