справа №752/23432/18 Головуючий у І інстанції -Колдіна О.О.
апеляційне провадження №22-ц/824/13961/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
09 грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю, шляхом виселення,-
встановив:
Позивач звернулася в Голосіївський районний суд м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю, шляхом виселення.
В ході розгляду справи представник позивача подав заяву про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 липня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, просив оскаржувану ухвалу скасувати,а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача від 21 липня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст.257 ЦПК України. Однак відповідно до п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду , якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. З огляду на викладене суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення клопотання про залишення позову без розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд виходив з положень п.5 ч. 1 ст.257 ЦПК України та задовольнив заяву позивача про залишення позову без розгляду..
Проте такий висновок суду не відповідає вимогам процесуального законодавства з наступних підстав.
Встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.09.2021 року закрито підготовче засідання та справа призначена до розгляду на 26 березня 2021 року.
Згідно ч. 3 ст. 217 ЦПК України з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Також встановлено, що головуючим оголошено судове засідання відкритим з розгляду справи по суті ще 26 серпня 2020 року.
Справа слухалась 08.07.2021 року.
В тому числі 15.07.2021 року в судовому засіданні справа розглянута із з'ясуванням фактичних обставин та у зв'язку з врегулюванням спору в позасудовому порядку була оголошена перерва до 22.07.2021 року.
21.07.2021 року зареєстровано заяву позивача про залишення позову без розгляду.
Згідноположень п.5 ч. 1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Таким чином, оскільки згідно встановлених обставин заява про залишення позову без розгляду була подана не до початку розгляду справи по суті, а під час розгляду справи по суті,підстав для застосування положень п.5 ч. 1 ст.257 ЦПК України у суду першої інстанції не було, що призвело до постановлення помилкової ухвали в зв'язку з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п.4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,379,381,382,389 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 липня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник