ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
10 січня 2022 року м. Київ № 640/31944/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області №КВ2605/37/АВ/ТД/ФС-126 від 23.09.2021 про накладення штрафу у розмірі 240 000,00 грн.
Одночасно з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просив суд:
- зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області №КВ2605/37/АВ/ТД/ФС-126 від 23.09.2021 про накладення штрафу про порушення законодавства про працю та зайнятість населення до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/31944/21 без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2021 відмовлено у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову.
29.12.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Київській області № КВ 2605/37/АВДД/ФС-126 від 23.09.2021 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 240 000 грн. до набрання законної сили рішенням у цій справі;
- заборони Головному управлінню Держпраці у Київській області вчиняти будь-які дії, направленні на примусове виконання постанови Головного управління Держпраці у Київській області № КВ 2605/37/АВ/ТД/ФС-126 від 23.09.2021 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 240 000 грн.
Вимоги зазначеної заяви мотивовано тим, що державним виконавцем Шевченківського відділу виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) відкрито виконавче провадження № 67926891 з примусового виконання постанови Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ2605/37/АВ/ТД/ФС-126 від 23.09.2021 та повідомлено позивача про блокування коштів у розмірі 264 457,91 грн. Також позивач вказує на очевидність протиправності постанови про накладення штрафу №КВ2605/37/АВ/ТД/ФС-126 від 23.09.2021.
У період з 28.12.2021 по 06.01.2022 включно суддя Балась Т.П. перебувала у відпустці.
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Як вказано вище, заявник просить суд зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Київській області № КВ 2605/37/АВДД/ФС-126 від 23.09.2021 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 240 000 грн. до набрання законної сили рішенням у цій справі та заборони Головному управлінню Держпраці у Київській області вчиняти будь-які дії направлені на примусове виконання постанови Головного управління Держпраці у Київській області № КВ 2605/37/АВ/ТД/ФС-126 від 23.09.2021 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 240 000 грн.
На підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем зазначено про те, що 17.12.2021 на підставі спірної постанови відкрито виконавче провадження. При цьому, такі дії створюють суттєві перешкоди у виконанні судового рішення та призведуть до негативних наслідків та неможливості поновлення порушених прав.
Однак, суд зазначає, що позивач належним чином не обґрунтував своє клопотання про забезпечення позову, не надав доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки на час розгляду заяви про забезпечення позову позивачем не надано належних доказів відкриття державним виконавцем виконавчого провадження з примусового виконання постанови про накладення штрафу №КВ2605/37/АВ/ТД/ФС-126 від 23.09.2021. Наданий позивач витяг з реєстру боржників та автоматизованої системи виконавчого провадження містить лише інформацію щодо відкриття виконавчого провадження № 67926891 з примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Київській області без зазначення реквізитів виконавчого документа.
При цьому, суд зазначає, що сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Крім того, безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Однак, відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19 та від 29.01.2020 у справі № 280/4367/19.
Також, суд вважає за необхідне зауважити, що наслідки від незабезпечення даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки після відкриття виконавчого провадження заявник не позбавлений можливості порушувати питання про відстрочення або розстрочення його виконання в порядку, передбаченому ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», а в разі задоволення позову звертатись за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства, зокрема, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
За наведених обставин та враховуючи, що позивач не довів необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.
2. Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Суддя Т.П. Балась