Справа № 191/4315/21
Провадження № 2-з/191/1/22
іменем України
06 січня 2022 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Костеленко Я.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що 20 грудня 2021 року ним подано до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій він просив зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 67213994 від 11.11.2021 року, яке відкрито Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем на підставі виконавчого напису № 766 від 08.02.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2021 року в справі № 191/4275/21 його вищевказану заяву було задоволено.
23 грудня 2021 року він звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «ПРАЙМ АЛЬЯНС», приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича, третьої особи на стороні відповідача- приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравець Олени Олександрівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
11 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем винесено постанову № 67213994 про розшук майна боржника згідно виконавчого напису № 766 від 08.02.2020 , вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною, відповідно до якої оголошено в розшук його майно: транспортний засіб марки ЗA3, Модель LANOS, легковий, рік виробництва - 2007, VIN - НОМЕР_1 , номер кузова - НОМЕР_1 , номерний знак - НОМЕР_2 , колір зелений.
Також, 11 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем винесено постанову № 67213994 про арешт майна боржника згідно виконавчого напису № 766 від 08.02.202, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною, відповідно до якої накладено арешт на вказаний вище транспортний засіб
Про існування постанов позивач не знав до 28 грудня 2021 року та їх не отримував. 28 грудня 2021 року він, перебуваючи у Синельниківському відділенні Укрпошта, отримав поштовий конверт, адресований йому від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Є.С., з якого і дізнався про наявність постанови виконавчого провадження про розшук майна боржника та постанови виконавчого провадження про арешт майна боржника. Зазначає, що у разі задоволення позовних вимог виконавчий документ буде визнаний таким, що не підлягає виконанню. Таким чином спір стосується саме правомірності виконавчого документа, на підставі якого застосовується стягнення з його доходів. Цей захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з його доходів. Просить зупинити розшук майна боржника- транспортного засобу марки ЗA3, модель LANOS, категорія- легковий, рік виробництва - 2007, VIN - НОМЕР_1 , номер кузова - НОМЕР_1 , номерний знак - НОМЕР_2 , колір зелений, у виконавчому провадженні № 67213994 від 11.11.2021, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем на підставі виконавчого напису № 766 від 08.02.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною; Зупинити арешт майна боржника: транспортного засобу марки ЗАЗ, модель LANOS, категорія- легковий, рік виробництва - 2007, VIN - НОМЕР_1 , номер кузова - НОМЕР_1 , номерний знак - НОМЕР_2 , колір зелений, у виконавчому провадженні № 67213994 від 11.11.2021 року, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем на підставі виконавчого напису № 766 від 08.02.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною.
Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича, третя особа: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №766, вчиненого 08 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості за кредитним договором №2009715851 від 13 листопада 2014 року в загальному розмірі 30222 (тридцять тисяч двісті двадцять дві) грн. 10 коп.
Відповідно ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову:
1) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) заборона вчиняти певні дії;
3) встановлення обов'язку вчинити певні дії;
4) заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупинення митного оформлення товарів чи предметів;
9) арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) інші заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Частиною десятою вказаної статті передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або поновити порушені чи оспорювані права або інтереси позивача.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Таким чином, оскільки судом вжиті заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 67213994 від 11.11.2021 , яке відкрито Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем на підставі виконавчого напису № 766 від 08.02.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною, всі виконавчі дії у вказаному виконавчому провадженню підлягають зупиненню.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та його скасування.
Зважаючи на предмет позову та виходячи з положень пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову в обраний ним спосіб, оскільки судом вже забезпечено захист порушених прав позивача заходами, зазначеними у пункті 6 частини першої статті 150 ЦПК України.
Крім того, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа тягне за собою зупинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні, а в чому полягає реальна загроза невиконання чи утруднення виконання потенційно можливого рішення суду без вжиття зазначених в заяві заходів забезпечення позову позивачем жодним чином не обґрунтовано.
Таким чином, суд, вивчивши доводи заявника, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає..
На підставі викладеного, керуючись ст.153, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Я. Ю. Костеленко