Іменем України
11 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1808/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
02 квітня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, відповідно до якого просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 13 від 10.02.2021, згідно з яким позивачу відмовлено в призначенні та виплаті пенсії;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , прийняти відповідне рішення, яким підтвердити її право на отримання пенсії та призначити пенсію з моменту звернення на пільгових умовах за Списком № 1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.02.2021 позивач звернулась до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області з заявою про призначення пенсії, оскільки мала загального страхового трудового стажу 26 років 09 місяців 06 днів, пільгового стажу за списком №1 - 12 років 09 місяців 06 днів, що дає позивачу право виходу на пенсію на пільгових умовах. На підставі наданих документів відповідачем 10.02.2021 було прийнято рішення №13 про відмову в призначенні пенсії згідно пп.1 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Зазначає, що статтею 13 Закону № 1788 «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом № 213, передбачено, зокрема, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Позивач вважає, що належить до даної категорії працівників, що підтверджується відповідними документами.
Вказаними положеннями Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років. Згідно зі статтею 13, частиною другою статті 14, пунктами „б"-„г" статті 54 Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213 у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у цих нормах, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію. Однак оспорюваними положеннями Закону № 213 змінено нормативне регулювання призначення пенсій таким особам.
Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов'язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначає, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацію права виходу на пенсію.
Позивач вважає, що належить до певної категорії працівників, і була учасником правовідносин, у яких об'єктивно передбачала настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213.
Отже, зміна умов призначення пенсій позивачу, як особі, яка належить до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування нею, погіршило її юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Таким чином на думку позивача, стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують її легітимні очікування, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Позивач з таким рішенням відповідача не погоджується, у зв'язку з чим звернулась до суду.
Ухвалою суду від 07.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позовних вимог не визнало, про що надало відзив на позовну заяву від 14.04.2021 № 1241-07-7/5554 (арк. спр. 26-29), у якому заперечувало проти позовних вимог з огляду на наступне.
08.02.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком та відповідним пакетом документів. Заяву та документи прийнято 08.02.2021 та зареєстровано у формі № 10 під № 451, про що свідчить розписка-повідомлення. Заяву подано згідно з пунктом 1.1 Порядку № 22-1.
Відповідно до пункту 1.6 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (п. 1.7 Порядку № 22-1).
Відповідно до вимог п.4.2 розділу IV Порядку № 22-1, відповідачем перевірено зміст і належне оформлення наданих позивачем документів.
Під час звернення 08.02.2021 за призначенням пенсії позивач надала відповідачу такі документи, а саме: заяву про призначення/перерахунок пенсії від 08.02.2021; копію паспорта, ідентифікаційного коду; трудову книжку НОМЕР_1 ; копію диплому про навчання НОМЕР_2 , НОМЕР_2 ; довідку зі СПОВ про заробітну плату з 12.07.2000 по день звернення; довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 217-616, № 217-617; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах № б/н, № 180, № 27, № 18, № б/н, № 04А, № б/н, № б/н, № б/н, № 606, № 1559к, № 1427к, № 19, № б/н, № 209, № 27, №217-613; документи про стаж, що визначені Порядком № 637 11/04-1181; інші документи, свідоцтво про шлюб № НОМЕР_9.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - з 01. 10.1974 по 31.12.1975 та за наявності страхового стажу не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Станом на день звернення - 08.02.2021 за призначенням пенсії позивач досягла віку 45 років 01 місяць 14 днів.
За розрахунком стажу, проведеному відповідачем, загальний стаж позивача станом на 08.02.2021 складає 38 років 06 місяців 23 дні, з нього: страховий стаж до 01.01.2004 - 10 років 06 місяців 05 днів; страховий стаж після 01.01.2004 - 16 років 00 місяців 18 днів; додаткові роки за списком № 1 - 12 років 00 місяців 00 днів; в тому числі: робота за списком № 1 -12 років 09 місяців 06 днів.
Вимоги до необхідного страхового стажу для жінок встановлено абз. 1 пп. 1 ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-ІV, а саме: не менше 20 років, з них не менше 07 років 06 місяців за Списком № 1, та вимоги до необхідного віку - після досягнення 50 років.
Отже станом на 08.02.2021 позивач має необхідний страховий та пільговий стаж роботи за списком № 1, проте позивач не досягла 50 років (50 років виповниться 24.12.2025). Таким чином згідно з діючим законодавством України позивач набуде право на призначення пенсії на пільгових умовах після досягнення 50 років, а саме: з 25.12.2025.
Рішенням відповідача від 10.02.2021 № 13 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 114 Закону № 1058, в зв'язку з недосягненням відповідного віку.
На переконання відповідача недосягнення позивачем 50-річного віку, як того вимагає ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, є вагомою підставою для відмови в призначенні пільгової пенсії. Отже, рішення від 10.02.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах винесено правомірно.
Щодо тверджень позивачки, що під час прийняття рішення від 10.02.2021 № 13 відповідач мав застосувати положення Закону України від 05.11.191 № 1788 «Про пенсійне забезпечення», відповідач зазначив таке.
Статтею 13 Закону № 1788 для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Втім, вид пенсії та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом № 1058.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1 -р/2020 у справі №1- 5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину 2 статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788- ХІІ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.
Зазначеним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б»-«г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-УШ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «...На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах...».
Разом із цим призначення громадянам пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за списком № 1) у період з 01.01.1992 по 10.10.2017 врегульовувалось Законом № 1788.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, внесені зміни до Закону № 1058, якими окрім іншого вказаний Закон було доповнено розділом XIV-1, у статті 114 якого зазначено, що:
право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Цим же Законом викладено в новій редакції пункт 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, відповідно до якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Отже, з 11.10.2017 порядок призначення пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за списком № 1 регулюється Законом № 1058 (врахуванням змін та доповнень).
Зважаючи, що позивач станом на 08.02.2021 не досягла встановленого підпунктом першим частини другої статті 114 Закону № 1058 пенсійного віку, оскільки народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , та станом на 11.10.2017 нею не було досягнуто 45-річного віку, у зв'язку з чим позивач не набула права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788.
За таких обставин відповідач вважає, що позивач не відноситься до осіб, на яких поширюється дія Закону № 1788, отже, приписи ст. 13 цього Закону, як і законодавство, що діяло раніше, не можуть регулювати спірні відносини у цій справі.
На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 20.05.2021 зупинено провадження у справі № 360/1808/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 (№ Пз/9901/32/20).
Ухвалою суду від 11.01.2022 поновлено провадження по справі.
Ухвалою суду від 11.01.2021 замінено відповідача - Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями паспорту громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (арк. спр. 10-11).
08 лютого 2021 року позивач звернулась до Рубіжанського ОУПФУ із заявою, встановленого зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 (арк.спр. 35). До заяви були додані: копію паспорта, ідентифікаційного коду; трудова книжка НОМЕР_1 ; копія диплому про навчання НОМЕР_2 , НОМЕР_2 ; довідка зі СПОВ про заробітну платі з 12.07.2000 по день звернення; довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 217-616, № 217-617; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах № б/н, № 180, № 27, № 18, № б/н, № 04А, № б/н, № б/н, № б/н, № 606 , № 1559к , № 1427к, № 19, № б/н, № 209 , № 27 , № 217-613 ; документи про стаж, що визначені Порядком № 637 11/04-1181; інші документи, свідоцтво про шлюб № НОМЕР_9 (арк. спр. 36-37).
Рішенням Рубіжанського ОУПФУ від 10.02.2021 № 13 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії згідно з пп. 1 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недосягненням 50-річного віку. В обґрунтування вказаного рішення відповідач посилався на те, що пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначений: роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років з 01.10.1974 по 31.12.1975 та за наявності страхового стажу не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. На підставі наданих ОСОБА_1 документів, управлінням встановлено, що станом на дату звернення загальний стаж складає 26 років 05 місяців 18 днів у тому числі робота за списком № 1 - 12 років 09 місяців 6 днів. За наявним стажем роботи право на призначення пенсії за віком згідно з пп. 1 п. 2 ст. 114 Закону № 1058 ОСОБА_1 набуде після досягнення віку 50 років, а саме з 25.12.2025 (арк. спр. 31).
Відповідно до витягу з ППВП ПФУ загальний стаж ОСОБА_1 складає 38 років 06 місяців 23 дні у тому числі пільговий стаж за списком № 1 - 12 років 09 місяців 06 днів (арк. спр. 32).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».
Згідно з ч.1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження.
До цих змін порядок призначення пенсій на пільгових умовах визначався ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, пункт «а» статті 13 цього закону в редакції, чинній до 01.04.2015 передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній після 01.04.2015 передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 36-2003-п ), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження.
Тобто, Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Коснтитуційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 ,встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Тому відмова управління Пенсійного фонду України в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, мала страховий стаж роботи 38 років 06 місяць 23 дні, у тому числі пільговий стаж за списком № 1 - 12 років 09 місяців 06 днів, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 50-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Велика палата Верховного суду в межах зразкової справи № 360/3611/20 дійшла висновку про те, що в даному випадку підлягають застосуванню саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, положення яких є найбільш сприятливими для особи, а не Закону № 1058-ІV. При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи документів на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах їй виповнилося 45 років, страховий стаж становив 38 років 06 місяць 23 дні, у тому числі пільговий стаж за списком № 1 - 12 років 09 місяців 06 днів, що відповідає вимогам п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та є достатнім для висновку, що позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Наведене вище свідчить про протиправність рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 13 від 10.02.2021 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, через недосягнення позивачем 50 років, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на що вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування вказаного рішення належать до задоволення.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття Рубіжанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області протиправного рішення № 13 від 10.02.2021 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, тому в даному випадку правильним та ефективним способом захисту порушеного права буде визнання протиправним та скасування вказаного рішення та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, відповідно до її заяви від 08.02.2021, на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн (а.с.8).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з коригуванням способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 908,00 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити чаестково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 10.02.2021 № 13 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах згідно з п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за списком № 1, відповідно до її заяви від 08 лютого 2021 року на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень на користь ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.Є. Петросян