про повернення позовної заяви
10 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8390/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання противоправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
20 грудня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - відповідач), з такими вимогами:
1) визнати противоправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій, до 05 травня за 2019 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а саме: за 2019 рік (з урахуванням раніше нарахованої та виплаченої суми допомоги 1295,00 грн) у розмірі 6190,00 грн.
Ухвалою суду від 22 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду: уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для надіслання відповідачу, з визначенням належного відповідача у справі, із зазначенням відносно нього всіх відомостей, передбачених пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, із зазначенням правового обґрунтування виникнення у позивача права на отримання грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за минулий період 2019 рік до прийняття Конституційним Судом України рішенням від 27.02.2020, з врахуванням незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів та можливості поширення зазначеного рішення Конституційного Суду України на правовідносини, що виникли до дня його ухвалення (грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік), тобто до набуття з 27 лютого 2020 року позивачем права на соціальне забезпечення у порядку, встановленому статтею 12 Закону № 3551-ХІІ (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV«Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»); обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом разом із документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку.
На виконання вимог ухвали суду від 20 грудня 2021 року від позивача 05.02.2022 надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що лише 30.09.2021 йому стало відомо про порушення його прав, на підставі чого цього ж дня звернувся з письмовою заявою до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про нарахування та виплату недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік.
Позивач вважає, наведені обставини є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з даним позовом, в зв'язку з чим, просив визнати причини пропуску строку на звернення до суду поважними та поновити цей строк.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем в клопотанні причини пропуску строку звернення до суду є неповажними з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах, викладена в постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017.
Крім того, суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із набуттям 27.02.2020 позивачем права на соціальне забезпечення у порядку, встановленому статтею 12 Закону № 3551-ХІІ (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком, внаслідок прийняття рішення Конституційним Судом України № 3-р/2020 про визнання неконституційним
Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
Тобто до 27.02.2020 виплата позивачу здійснювалась у відповідності до чинних законів, інших правових актів, які мали юридичну силу.
Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 не поширюється на правовідносини стосовно виникнення у позивача права на перерахунок грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, оскільки права на соціальне забезпечення у порядку, встановленому статтею 12 Закону № 3551-ХІІ (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком за 2019 рік у нього не виникає.
Таким чином, суду не надано жодних доказів щодо поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду з цією позовною заявою.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню внаслідок визнання судом вказаних в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними (випадок, передбачений частиною другою статті 123 КАС України).
Керуючись статтями 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання противоправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяО.В. Захарова