65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3334/21
Господарський суд Одеської області у складі судді С.В. Літвінова, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРСТРАНС" (проспект 40-річчя Визволення, будинок № 2Б,смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Південь" (вул. Балківська, 84, офіс 506, Одеса, 65005) про стягнення 155110,47 грн;
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРСТРАНС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Південь", в якому просить господарський суд: про стягнення 155110,47 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на організацію перевезень автомобільним транспортом № 2011-39/19ft.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3334/21, Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "за закінчення терміну зберігання"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
20.11.2019р. між ТОВ «Альфа-Південь» в особі директора Мікляєва Олександра Івановича,
який діяв на підставі Статуту, у якості Замовника, з одного боку і ТОВ «ФОРСТРАНС» в особі
директора Яковенко Олександра Володимировича, який діяв на підставі Статуту, у якості
Виконавця з іншого боку, укладено Договір на організацію перевезень автомобільним
транспортом № 2011-39/19ft (далі - «Договір»),
Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався організувати за рахунок Замовника перевезення вантажів Замовника вантажним автомобільним транспортом на умовах, погоджених Сторонами.
Згідно п. 5.1. Договору, всі розрахунки за Договором мали здійснюватись в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточні рахунки Сторін. Суми, зазначені в Договорі та додатках до нього в іноземній валюті, сплачуються в національній валюті України за середньозваженими курсом валюти на міжбанківському валютному ринку на момент закриття ринку на зазначену дату в рахунку (http://charts.fmance.Ua/ru/currency/interbank/-/2/usd ), якщо інше не погоджено Сторонами в заявці на перевезення.
Крім того, п. 5.2. Договору визначено, що послуги Виконавця, а також витрати та інші платежі, що здійснюються Виконавцем в інтересах Замовника і пов'язані з виконанням цього Договору, оплачуються Замовником на підставі виставлених Виконавцем рахунків, Акту виконаних робіт та скан-копій TTH/CMR, протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання Замовником від Виконавця зазначених документів шляхом направлення вказаних вище документів за допомогою електронного зв'язку або факсом. Акт вважається прийнятим, а перевезення виконане в повному обсязі і належним чином в разі підписання Акту, а також не підписання або неповернення його Замовником протягом 5 днів з моменту отримання і не відправки претензій або зауважень до Виконавця. В разі не підписання Акту або не відправки його в зазначений термін, послуги вважаються виконаними в повному обсязі і належним чином.
Також, п. 3.1.7. Договору, сторонами узгоджено, що протягом 5 днів після отримання Акту виконаних робіт, Замовник зобов'язаний підписати його і один екземпляр відправити Виконавцю. В разі не підписання Акту або не відправки його в зазначений термін, послуги вважаються виконаними в повному обсязі і належним чином. Претензії, подані по даним послугам в подальшому розглядатись не будуть та задоволенню не підлягатимуть.
Згідно до п. 9.4. Договору, сторонами узгоджено, що він автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із Сторін за ЗО (тридцять) днів до його закінчення терміну його дії не повідомить у письмовій формі іншу Сторону про його розірвання.
Як зазначає позивач, в період з 03.02.2020 року по 26.06.2020р. на адресу ТОВ "ФОРСТРАНС" від ТОВ «Альфа-Південь» надходили Заявки на перевезення вантажів, згідно яких Замовник вирішив скористатись послугами Позивача.
Отже, позивач стверджує, що в певний період часу, ТОВ "ФОРСТРАНС" належним чином та у повній відповідності до умов Договору виконало, передбачені Договором послуги за обов'язками щодо здійснення за вказівками і визначену Замовником ціну доставления вантажів у контейнерному обладнанні.
Позивач також вказує, що в результаті фактичного здійснення перевезень виконаних ТОВ "ФОРСТРАНС" на користь ТОВ «Альфа-Південь» на підставі виконаного 04.05.2020 року ТОВ "ФОРСТРАНС" вантажного перевезення, Виконавцем на адресу Замовника виставлений Рахунок № 927 від 04.05.2020 року, складений Акт надання послуг № 927 від 04.05.2020 року, які разом із CMR, отримані Замовником в той же день, у повній відповідності до Договору задля подальшої оплати за автоперевезення по маршруту: Одеса-Київ вантажу в контейнерному обладнанні HMCU3081500 на загальну вартість із ПДВ у розмірі 18 910 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот десять) грн. Оплата вказаного рахунку на користь Виконавця - ТОВ "ФОРСТРАНС", мала відбутись, в продовж 7 днів, а саме до 12.05.2020 року. Вказаний рахунок, з боку на користь Позивача був оплачений 30.05.2021 року частково на суму 8270,96 грн. на 84 день, тобто через 91 день, передбачених Договором. Залишок по оплаті вказаного Рахунку № 927 становить і досі в розмірі 10 639,04 грн.
На підставі виконаного 20.05.2020 року ТОВ "ФОРСТРАНС" вантажного перевезення, Виконавцем на адресу Замовника виставлений Рахунок № 1049 від 20.05.2020 року, складений Акт надання послуг № 1049 від 20.05.2020 року, які разом із CMR, отримані Замовником в той же день, у повній відповідності до Договору задля подальшої оплати за автоперевезення по маршруту: Одеса-Київ вантажу в контейнерному обладнанні YMLU8556181 на загальну вартість із ПДВ у розмірі 18 102 (вісімнадцять тисяч сто дві) грн. Оплата вказаного рахунку на користь Виконавця - ТОВ "ФОРСТРАНС", мала відбутись, в продовж 7 днів, а саме до 28.05.2020 року, але станом на день складання дійсної заяви, не відбулась.
На підставі виконаного 20.05.2020 року ТОВ "ФОРСТРАНС" вантажного перевезення, Виконавцем на адресу Замовника виставлений Рахунок № 1078 від 20.05.2020 року, складений Акт надання послуг № 1078 від 20.05.2020 року, які разом із CMR, отримані Замовником в той же день, у повній відповідності до Договору задля подальшої оплати за автоперевезення по маршруту: Одеса-Київ вантажу в контейнерному обладнанні DFSU1170330 на загальну вартість із ПДВ у розмірі 18042 (вісімнадцять тисяч сорок дві) грн. Оплата вказаного
рахунку на користь Виконавця - ТОВ "ФОРСТРАНС", мала відбутись, в продовж 7 днів, а саме до 28.05.2020року, але станом на день складання дійсної заяви, не відбулась.
На підставі виконаного 28.05.2020 року ТОВ "ФОРСТРАНС" вантажного перевезення, Виконавцем на адресу Замовника виставлений Рахунок № 1176 від 28.05.2020 року, складений Акт надання послуг № 1176 від 28.05.2020 року, які разом із CMR, отримані Замовником в той же день, у повній відповідності до Договору задля подальшої оплати за автоперевезення по маршруту: Одеса-Київ вантажу в контейнерному обладнанні TGBU6597389, YMLU8596461 на загальну вартість із ПДВ у розмірі 36 280 (тридцять шість тисяч двісті вісімдесят) грн. Оплата вказаного рахунку на користь Виконавця - ТОВ "ФОРСТРАНС", мала відбутись, в продовж 7 днів, а саме до 05.06.2020 року, але станом на день складання дійсної заяви, не відбулась.
На підставі виконаного 26.06.2020 року ТОВ "ФОРСТРАНС" вантажного перевезення, Виконавцем на адресу Замовника виставлений Рахунок № 1424 від 26.06.2020 року, складений Акт надання послуг № 1424 від 26.06.2020 року, які разом із CMR, отримані Замовником в той же день, у повній відповідності до Договору задля подальшої оплати за Транспортні послуги на митній території України маршрут Одеса-Київ вантажу в контейнерному обладнанні YMLU8531305, на загальну вартість із ПДВ у розмірі 17 988,76 (сімнадцять тисяч
дев'ятсот вісімдесят вісім грн., 776 коп.) грн. Оплата вказаного рахунку на користь Виконавця - ТОВ "ФОРСТРАНС", мала відбутись, в продовж 7 днів, а саме до 04.07.2020 року, але станом на день складання дійсної заяви, не відбулась.
Отже, позивач вважає, що заборгованість Замовника ТОВ «Альфа-Південь» перед ТОВ "ФОРСТРАНС", як виконавцем послуг з організації перевезень автомобільним
транспортом по рахункам № 927, 1049, 1078, 1176 та 1424 становить 101 051,80 грн.
Таким чином, позивач вважає, що Відповідачем порушені зобов'язання за Договором тому позивачем нараховано 16140,72грн. пені, 25262,95грн. штрафу, 3566грн. - 3% річних та 16140,72грн. інфляційних витрат.
Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРСТРАНС», позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 101051,80грн, 16140,72грн. пені, 25262,95грн. штрафу, 3566грн. - 3% річних та 16140,72грн. інфляційних витрат та судові витрати.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 3 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363 (зі змінами та доповненнями) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
При цьому, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
Отже, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України №57-V від 01.08.2006, передбачено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Статтею 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів передбачено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
Факт виконання ТОВ "ФОРСТРАНС" взятих на себе зобов'язань достеменно підтверджується наявністю транспортних накладних із належними відмітками отримувачів вантажу.
При цьому, сторони підписали без заперечень та зауважень належні акти надання послуг (здачі-приймання робіт).
Так, судом встановлено наявність заборгованості відповідача за надані послуги у розмірі 101051,80грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача підлягає судом задоволенню повністю.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 16140,72грн. пені, 25262,95грн. штрафу, 3566грн. - 3% річних та 9089грн. інфляційних витрат.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Так, відповідно до п. 6.3. Договору передбачає, що за порушення термінів оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежів а також компенсує курсову різницю за середньозваженими курсом валюти на міжбанківському валютному ринку на день виставлення рахунку (http://charts.finance.Ua/ru/currencv/interbank/-/2/usd).
Крім цього, згідно з п.п. 6.18., Договору передбачено, що за прострочення виконання своїх фінансових зобов'язань щодо сплати суми боргу понад 15 календарних днів, Замовник додатково оплачує Виконавцю одноразово штраф в розмірі 25% від суми заборгованості, а також курсову різницю з дня виставлення рахунку по день фактичної оплати. Сплата Сторонами штрафних санкцій не звільняє їх від виконання основного зобов'язання.
В зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо сплати за товар, відповідачу позивачем нарахована пеня у розмірі 16140,72грн., штраф у розмірі 25262,95грн., 3% річних у розмірі 3566грн. та інфляційні витрати у розмірі 9089грн.
Наданий позивачем розрахунок суми позову, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом пеня у розмірі 16140,72грн., штраф у розмірі 25262,95грн., 3% річних у розмірі 3566грн. та інфляційні витрати у розмірі 9089грн. підлягає задоволенню у повному обсязі
Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Південь" (вул. Балківська, 84, офіс 506, Одеса, 65005, код 42168602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРСТРАНС" (проспект 40-річчя Визволення, будинок № 2Б,смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 40232010) основний борг в розмірі 101051,80грн., 16140,72грн. пені, 25262,95грн. штрафу, 3566грн. - 3% річних, 9089грн. інфляційних витрат та 23026,66грн. судового збору.
Повний текст рішення складено 10 січня 2022 р.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов