Справа № 760/28034/21 Головуючий у І інстанції Кушнір С.І.
Провадження № 22-ц/824/220/2022 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
10 січня 2022 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби - Левченка Т.В. на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року щодо притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , що виданий 16.01.2017, органом 7110,
до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України,
постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.
Застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил № 3200/10000/21 від 17.09.2021 року, грошові кошти в розмірі 4000 євро, зобов'язано повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої: АДРЕСА_1 ).
Як зазначено в постанові судді, відповідно до протоколу №3200/10000/21 про порушення митних правил від 17.09.2021року, вбачається, що 17.09.2021 року о 13 год. 00 хв. для проходження митного контролю в зону митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» поступила громадянка України ОСОБА_1 , яка прибула до України з Іспанії, м. Мадрид, рейсом FR6420, авіакомпанії «Ryanair», своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.
При усному опитуванні було встановлено, що пасажирка ОСОБА_1 , переміщує готівку, зі злів пасажира 10000 євро. Зазначена громадянка була запрошена до оглядової кімнати, під час митного огляду, було виявлено 14000 євро. Пасажиру було пропущено через митний кордон 10000 євро.
Пасажирка ОСОБА_1 митної декларації не заповнювала, з приводу декларування валютних цінностей до інспекторів митниці не зверталась, самостійно обрала форму проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», чим засвідчила про відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню, або підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження. Будь-які документи на переміщення валютних цінностей через митний кордон України у пасажира при перетині зони митного контролю були відсутні.
Враховуючи викладене, митний орган прийшов до висновку, що своїми діями пасажирка ОСОБА_1 порушила встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістив товари, на які законодавством України встановлені обмеження.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 471 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з постановою суду, представник Київської митниці Держмитслужби подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_1 в частині повернення їй готівкових коштів (іноземна валюта) в сумі 4000 Євро та застосувати до громадянки України ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до санкції ст. 471 МК України, а саме конфіскацію безпосередніх предметів порушення митних правил - грошових коштів у сумі 4000 Євро.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду про доведеність винності громадянина України ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та є обґрунтованим. Разом з тим, висновок суду про відсутність підстав для застосування щодо правопорушника додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої валюти не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представника Київської митниці Держмитслужби - Кундіус Д.С., дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України, ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням закону.
Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього кодексу, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення повинно бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Представленими матеріалами справи встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил, доповідною запискою, протоколом опитування про порушення митних правил, описом вилучених предметів, розрахунком еквіваленту.
Положеннями ст. 471 МК України визначено, що відповідальність настає за порушення встановленого МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Об'єктивна сторона правопорушення, за ст. 471 МК України полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в зеленому коридорі, тобто в зоні спрощеного митного контролю.
Відповідно до п. 4, п. 5 ст. 366 Митного кодексу України громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.
Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Частиною 3 ст. 197 МК України та Постановою Правління Національного банку України №148 від 27 травня 2008 року, якою затверджено "Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України" встановлено порядок переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню.
Так, розділом 2 "Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України", затвердженої Постановою правління Національного банку України №148 від 27 травня 2008 року встановлено, що фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу, а готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Правопорушення, яке вчинила ОСОБА_1 полягало у переміщенні через митний кордон України не задекларованих митному органу коштів, що підлягає обов'язковому декларуванню.
Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну в принципі не обмежена, обмежена лише сума, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, яка може бути ввезена без письмового декларування.
Об'єктивна сторона правопорушення, яке вчинила ОСОБА_1 , полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав форму проходження митного контролю "зелений коридор", - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор".
Згідно зі ст. 471 МК України за дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.
Разом з тим, при вирішенні питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв'язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.
Крім того, санкцією ст. 471 МК України передбачено основне адміністративне стягнення - штраф та додаткове стягнення - конфіскація товарів заборонених або обмежених законодавством України. Законодавством України не заборонено та не обмежено переміщення грошових коштів у будь-якому розмірі.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення без конфіскації вилученої валюти, суд обґрунтував своє рішення тим, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку, є безумовним порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина України на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього "індивідуальний надмірний тягар" та врахував, що грошові кошти, які мала при собі ОСОБА_1 при перетині державного кордону України, мають легальне походження, оскільки є коштами, отриманими як компенсація транспортної компанії за шкоду внаслідок ДТП. Ці кошти приховувати від митного контролю наміру не мала, порушення вчинила не навмисно, з необережності.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріалів справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. Підстав для застосування конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.
Таке стягнення є достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку наявним у справі доказам і обґрунтовано дійшов висновку про визнання ОСОБА_1 винною у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 МК України, із накладенням адміністративного стягнення в межах санкції статті та без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації товарів, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника Київської митниці Держмитслужби відсутні.
Керуючись ст. 529 МК України, ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Д.О.Таргоній