Унікальний номер справи 824/524/21
Провадження №22-ц/824/12/2022 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
10 січня 2022 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., за участі секретаря Тимошевської С.І., розглянувши заяву представника компанії «Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG» адвоката Жили Юрія Юрійовича про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 06 серпня 2021 року у справі №274/2020 за позовом Акціонерного товариства «Обєднана гірничо-хімічна компанія» (Україна) до «Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG» (Республіка Австрія) про стягнення 7 581 845, 09 доларів США, в тому числі 7 230 440,00 доларів США заборгованості за поставлений товар, 281 124,07 доларів США пені за прострочку оплати товару, 70 281,02 доларів США - 3% річних, та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору,
03 листопада 2021 року представник компанії «Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG» (Республіка Австрія) - адвокат Жила Юрій Юрійович звернувся до суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 06 серпня 2021 року у справі №274/2020 за позовом Акціонерного товариства «Обєднана гірничо-хімічна компанія» (Україна) до «Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG» (Республіка Австрія) про стягнення заборгованості.
Заява обґрунтована тим, що 05.12.2019 Акціонерне товариство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (Продавець) та компанія Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG (Покупець) уклали Контракт № 115/1-19.
Відповідно до п. 1.1 Контракту Продавець продає, а Покупець купує продукцію виробництва філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», що далі згадується як Товар, на умовах, що оговорені нижче та у Додатках до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною.
За умовами Контракту АТ «ОГХК» повинно було поставити компанії Bollwerk в загальному обсязі 8 000,00 (вісім тисяч) метричних тонн товару. Однак, АТ «ОГХК» обов'язок з поставки товару виконало лише частково, поставивши 6 188,00 МТ.
У квітні 2020 року АТ «ОГХК» в односторонньому порядку припинило поставку товару за Контрактом. У зв'язку з цим 28.05.2020 компанія Bollwerk звернулася до АТ «ОГХК» із листом, яким просила повідомити причини припинення поставки Товару за Контрактом, та зазначила про зупинення оплати товару до повного виконання АТ «ОГХК» своїх зобов'язань.
Так, відповідно до п. 13.1 Контракту у зв'язку з розпочатим процесом приватизації АТ «ОГХК» Продавець гарантує виконання своїх зобов'язань з поставки Товару за цим Контрактом у повному обсязі незалежно від можливої зміни керівництва, органу управління та/або зміни власника АТ «ОГХК».
Згідно п. 13.2 Контракту у випадку односторонньої відмови Продавця від виконання своїх зобов'язань з поставки повної кількості Товару за цим Контрактом Покупець має право призупинити оплату за поставлені партії Товару в терміни визначені пунктом 7.2. цього Контракту. У цьому випадку оплата за поставлені партії Товару має бути здійснена у граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, визначених Національним банком України. Також у цьому випадку Продавець втрачає право стягнення з Покупця пені за пунктом 7.4. цього Контракту.
За змістом п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (затверджене постановою правління Національного банку України № 5 від 02.01.2019) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Листами від 05.06.2020, від 23.06.2020 та від 26.11.2020 компанія Bollwerk повторно повідомила AT «ОГХК» про зупинення оплати Товару до його поставки у повному обсязі, закликавши AT «ОГХК» до повного і належного виконання зобов'язань за Контрактом.
Однак, неодноразові листи компанії Bollwerk залишилися без відповіді, поставка товару за Контрактом так і не була відновлена, а у листопаді 2020 року AT «ОГХК» звернулося до Міжнародного арбітражного комерційного суду при Торгово-промисловій палаті України (надалі - «МКАС») із позовом до компанії Bollwerk про стягнення заборгованості за Контрактом.
Рішенням МКАС від 06.08.2021 у справі №274/2020 (надалі - «Рішення») за позовом AT «ОГХК» до компанії Bollwerk про стягнення 7 581 845,09 дол. США за Контрактом позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з BOLLWERK Finanzierungs- und Industriemanagement AG на користь Акціонерного товариства Об'єднана гірничо-хімічна компанія» 7 230 440,00 доларів США заборгованості за поставлений товар, 72 112,05 доларів США пені, 18 028,01 доларів США 3% річних та 35 874,53 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 7 356 454,59 доларів США.
В решті позовних вимог відмовлено.
Арбітражний збір в сумі 1281,90 доларів США віднесено на позивача.
Заявник зазначає, що вказане Рішення суперечить публічному порядку України та має бути скасоване на підставі п. 2 ч. 2 статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», п. 2 ч. 2 статті 459 ЦПК України, оскільки у своєму Рішенні МКАС встановив, що строк виконання компанією Bollwerk обов'язку з оплати товару за Контрактом не сплинув станом на дату звернення АТ «ОГХК» із позовом. Незважаючи на дану обставину, МКАС дійшов висновку, що права АТ «ОГХК» були порушені компанією Bollwerk внаслідок невиконання нею обов'язку з оплати - строк виконання якого продовжував тривати.
Відповідно, МКАС задовольнив позов АТ «ОГХК» про захист порушених прав, які порушені компанією Bollwerk не були, та констатував порушення компанією Bollwerk зобов'язання за Контрактом, строк якого не сплинув станом на дату звернення із позовом та упродовж розгляду справи № 274/2020.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за заявою представника компанії «Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG» адвоката Жили Юрія Юрійовича про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 06 серпня 2021 року у справі №274/2020. Запропоновано учасникам справи у строк до 06 грудня 2021 року подати можливі свої заперечення (пояснення) з приводу поданої заяви та докази, на яких такі заперечення (пояснення) ґрунтуються.
15 листопада 2021 року на адресу Київського апеляційного суду від т.в.о. голови правління Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» Є. Перелигіна надійшли заперечення на заяву про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 06 серпня 2021 року у справі №274/2020. Заперечення обґрунтовуються тим, що скаржник порушенням публічного порядку визначає те, що рішення прийнято не на його користь та зокрема вважає, що МКАС встановлено порушення компанією Bollwerk зобов'язання з оплати поставленого товару, строк виконання якого станом на дату звернення до арбітражу не настав, а тому МКАС постановив рішення про захист порушених прав, які порушені не були. При цьому скаржник не заперечує, що між сторонами відсутній спір щодо кількості, якості, строків, ціни поставленого позивачем товару; відповідач визнав, що на момент розгляду справи у нього виник обов'язок з оплати за поставлений товар за контрактом від 05.12.2019 року №115/1-19, проте товар так і не оплачений, хоча з моменту поставки минуло понад 365 днів.
Позивач вважає, що арбітражне рішення від 06.08.2021 року по справі №274/2020 не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям, оскільки це рішення ухвалено виключно стосовно боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, і поширює свою дію тільки на боржника.
Крім того, спірні правовідносини у межах розгляду справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), зміст договору не свідчить про наявність факту застосування норми права, яка порушує публічний порядок. Арбітражне рішення не впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна та не заподіює шкоди суверенітету чи безпеці держави Україна.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року призначено дану справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 січня 2022 року о 12 год. 00 хв.
У судове засіданні 10 січня 2022 року представник компанії «Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG» - адвокат Жила Ю.Ю. не з'явився, направивши на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю явки. Як поважну причину неявки просить визнати зайнятість адвоката Жили Ю.Ю. в судовому засіданні у Господарському суді м. Києва.
Керуючись положеннями частини 2 статті 457 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника заявника, який належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Представник Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» - адвокат Ткаченко О.Ю. заперечувала проти задоволення заяви компанії «Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG», вважає рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 06 серпня 2021 року у справі № 274/2020 законним і обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.
Заслухавши пояснення представника Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява компанії «BollwerkFinanzierungs-und Industriemanagement AG» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 06 серпня 2021 року у справі № 274/2020 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що предметом позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості за поставлений за контрактом №115/1-19 від 05 грудня 2019 року товар у сумі 7 230 440,00 доларів США, пені за прострочку оплати товару в сумі 281 124,07 доларів США та 3% річних в сумі 70281,02 доларів США.
Компетенція Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України розглядати даний спір ґрунтується на арбітражному застереженні, яке міститься в розділі 10 «Арбітраж» Контракту №115/1-19, укладеного сторонами 05 грудня 2019 року.
Так, згідно п. 10.1 всі суперечки, що не врегульовані між сторонами, які виникли у зв'язку із цим Контрактом, мають бути переданими на розгляд та остаточне вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України згідно її регламенту з використаннями діючого законодавства України.
Рішенням МКАС при Торгово-промисловій палаті України від 06.08.2021 у справі №274/2020 за позовом Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» до компанії BOLLWERK Finanzierungs- und Industriemanagement AG (Республіка Австрія) про стягнення 7 581 845,09 дол. США за Контрактом позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з BOLLWERK Finanzierungs- und Industriemanagement AG на користь Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» 7 230 440,00 доларів США заборгованості за поставлений товар, 72 112,05 доларів США пені, 18 028,01 доларів США 3% річних та 35 874,53 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 7 356 454,59 доларів США.
В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 454 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.
Частиною першою статті 459 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України, яка узгоджується із частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:
1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або
б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або
2) суд визначить, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Аналогічні підстави для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражного суду передбачено у частині другій статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Згідно із статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що перелік підстав для скасування рішення арбітражного суду є вичерпним.
Заперечуючи проти оскаржуваного рішення арбітражного суду, заявник вважав, що воно порушує публічний порядок України.
Під публічним порядком розуміють правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).
Порушення публічного порядку може стосуватися основоположних принципів як матеріального, так і процесуального права.
Як порушення процесуального публічного порядку потрібно розуміти ті процесуальні порушення, допущені арбітражним судом, які є підставою для його скасування відповідно до пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України. Такі підстави для скасування рішення арбітражного суду можуть бути застосовані у тому разі, якщо сторона, яка подала заяву про скасування арбітражного рішення, обґрунтовує таку заяву цими доводами.
Натомість підстави для скасування рішення арбітражного суду відповідно до пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України підлягають перевірці судом ex officio (за обов'язком).
Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов'язок держави з дотримання своїх зобов'язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи: у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, не порушення територіальної цілісності тощо.
Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов'язаних з корупцією.
Звертаючись до суду із заявою про скасування рішення МКАС, відповідач зазначав, що невід'ємною складовою частиною публічного порядку України є захист порушених, невизнаних або оспорюваних законних інтересів, наявність яких встановлюється судом на момент звернення позивача до суду із відповідним способом. В свою чергу, відсутність порушених, невизнаних або оспорюваних законних інтересів є самостійною підставою для ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Заявник вважає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, МКАС дійшов суперечливих висновків, зокрема: про правомірність призупинення компанією Bollwerk оплати партій товару, які були поставлені в період з 37.12.2019 по 23.04.2020 року, на 365-денний строк з дати поставки, а з іншої - про порушення прав позивача - АТ «ОГХК», яке звернулось з позовом в листопаді 2020 року. Таким чином, відсутність порушеного права позивача на момент звернення до суду із вказаним позовом, є підставою для відмови у задоволенні позову. Порушення МКАС вказаного принципу, на думку заявника, свідчить про те, що оскаржуване рішення суперечить публічному порядку України.
Суд погоджується з доводами заяви про те, що категорія публічного порядку застосовується не лише задля того, щоб захистити державу від таких іноземних арбітражних рішень, що порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя у країні визнання та виконання таких рішень. Очевидне неправильне застосування арбітражним судом фундаментальних норм національного матеріального права чи грубе порушення норм процесуального права також може призвести до порушення публічного порядку України та підлягає оцінці національним судом під час оскарження в ньому рішення комерційного арбітражу, розташованого у тій самій країні.
Відповідно, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України також підлягають оцінці судом на предмет порушення публічного порядку України.
Верховний Суд у своїх висновках, викладених у постанові від 18.11.2021 року у справі № 824/30/21 (провадження № 61-6116ав21) зазначив, що публічний порядок України може бути порушено таким рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду, під час постановлення якого істотно та очевидно порушено право на судовий захист. До таких порушень належать невідповідність рішення арбітражу виключній компетенції державного суду на вирішення такого спору або існує рішення національного суду у спорі між тими ж сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав, що і спір, який розглядається арбітражним судом.
Порушення публічного порядку матиме місце також у тих випадках, коли рішенням арбітражного суду порушено:
1. Засадничі, фундаментальні принципи (засади) українського права, у першу чергу конституційні, основи правопорядку в Україні, а також основні засади цивільного права.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 2) забезпечення доведеності вини; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; 5) забезпечення обвинуваченому права на захист; 6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7) розумні строки розгляду справи судом; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; 9) обов'язковість судового рішення.
2. Загальноприйняті принципи моралі, законні інтереси осіб, суспільства та держави.
3. Основоположні принципи та норми міжнародного права, у тому числі міжнародно-правові стандарти прав людини.
Заявник не надав до суду доказів на підтвердження того, що оскаржуване арбітражне рішення впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна або таке рішення заподіє шкоду суверенітету чи безпеці держави Україна.
При розгляді заяв про скасування арбітражного рішення, неприпустимими є процесуальні дії, направлені на перегляд арбітражної справи по суті, переоцінка доказів, досліджених в процесі арбітражного розгляду, а також незгода з висновками, які було зроблено за результатами арбітражного розгляду.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2018 року у справі № 761/10859/17-ц, будь-яка оцінка судом першої інстанції обставин арбітражного спору, повноти та належності доказів, які були подані сторонами арбітражного розгляду тощо, означала б неправомірне судове втручання, заборонене статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», та порушення принципу юридичної визначеності судового рішення.
За таких обставин, суд загальної юрисдикції не має правових підстав аналізувати правильність застосування арбітражним судом норм матеріального права України при вирішенні спору та переглядати спір по суті.
Обґрунтування заявника щодо порушення арбітражним рішенням публічного порядку України зводиться до незгоди з правильністю застосування норм матеріального права при вирішенні спору та вирішення спору по суті, аналіз чого перебуває за межами компетенції суду загальної юрисдикції.
Водночас, у даній справі відсутня жодна із наведених підстав для скасування рішення МКАС, а суд загальної юрисдикції не має правових підстав аналізувати правильність застосування МКАС норм матеріального права України при вирішенні спору та переглядати спір по суті.
Враховуючи викладене вище, підстави для скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 06 серпня 2021 року у справі № 374/2020відсутні.
Керуючись ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», ст. 457, 459, 460, 461 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника компанії «Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG» адвоката Жили Юрія Юрійовича про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 06 серпня 2021 року у справі №274/2020 відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено: 10 січня 2022 року.
Суддя Д.О. Таргоній