31 грудня 2021 року місто Київ
справа 761/33544/21
провадження№22-ц/824/15992/2021
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Стрижеуса А.М.,
суддів - Поливач Л.Д., Шкоірної О.І.,
учасники справи :
заявник - Товариства з обмеженою відповідальністю «Савіна»
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Савіна», подану адвокатом Сацюком Віталієм Валерійовичем, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2021 року у справі за клопотання адвоката Сацюка Віталія Валерійовича про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Первомайського районного суду м. Краснодара Російської Федерації від 31.05.2021 р. у справі №2-3662/21, -
У вересні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Сацюка Віталія Валерійовича про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, в якому просить надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Первомайського районного суду м. Краснодара Російської Федерації від 31.05.2021 р. у справі №2-3662/21 про витребування в частині вилучення у третіх осіб та передання ТОВ «Савіна» транспортного засобу «Audi А7», 2020 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2021 року заяву клопотання адвоката Сацюка Віталія Валерійовича про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду залишено без розгляду та повернуто особі, яка його подала.
Не погоджуючись з такою ухвалою, представник позивача ТОВ «Савіна» - адвокат Сацюк В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що оскільки документи надані суду викладені мовою, яка передбачена міжнародною угодою, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою, то надання перекладу на українську мову не є обов'язковим. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Крім того, залишаючи позовну заяву без розгляду та повертаючи її суд першої інстанції вказував на те, що у справі №2-3662/21, боржником є ОСОБА_1 , а не Головне управління Національної поліції України у м. Києві, як вказано Сацюком. В. В. в клопотанні. Проживання інших боржників на території Шевченківського району м. Києва не доведено, при цьому не звернув увагу та ще, в рішення зазначено, що у разі необхідності вилучити у третіх осіб та передати ТОВ «САВІНА» транспортний засіб Audi А7, 2020 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_1 , колір темно-сірий...» Стягувач просив Шевченківський районний суд міста Києва надати дозвіл на примусове виконання вказаного рішення в частині витребування у третіх осіб. Виконавчий же лист надавався на підтвердження не виконання рішення суду на момент подання зазначеного клопотання.
Крім того, стягувач у клопотанні про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду вказував, що транспортний засіб був вилучений співробітниками Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та переміщений на спеціальний майданчик.
Також, при постановленні оскаржуваної ухвали суд допустив надмірний формалізм.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У вересні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Сацюка Віталія Валерійовича про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, в якому просить надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Первомайського районного суду м. Краснодара Російської Федерації від 31.05.2021 р. у справі №2-3662/21 про витребування в частині вилучення у третіх осіб та передання ТОВ «Савіна» транспортного засобу «Audi А7», 2020 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2021 року заяву клопотання адвоката Сацюка Віталія Валерійовича про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду залишено без розгляду та повернуто особі, яка його подала.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що В порушення ст. 466 ЦПК України до клопотання не було надано засвідчений відповідно до законодавства переклад документів українською мовою. Крім того на підтвердження повноважень Сацюка В.В. на подання клопотання від імені ТОВ «Савіна» не було надано ані ордера, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ані нотаріально посвідченої довіреності.
Сацюк В.В. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним клопотання за місцезнаходження боржника 1 Головного управління Національної поліції України у м. Києві, зазначаючи, що автомобіль «Audi А7», 2020 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , був вилучений співробітниками Печерського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві та поміщений на спеціальний майданчик. Однак, жодних доказів цього не надано. При цьому згідно виконавчого листа, виданого на примусове виконання рішення Первомайського районного суду м. Краснодара Російської Федерації від 31.05.2021 р. у справі №2-3662/21, боржником є ОСОБА_1 , а не Головне управління Національної поліції України у м. Києві, як вказано Сацюком В.В. в клопотанні. Проживання інших боржників на території Шевченківського району м.Києва не доведено, а тому дійшов висновку, що клопотання не відповідає вимогам ст.. 466 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Відовідно до ч. 3 ст. 466 ЦПК України Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;
4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами У
Пунктами 1, 6 частин 3 цієї статті передбачено, що до клопотання додається засвідчена у встановленому законом порядку рішення іноземного суду, пор примусове виконання якого подається документ, а також засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Згідно зі статтями 81,82 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладена у м. Мінську 22 січня 1993 року (далі - Конвенція) передбачає можливість визнання та виконання судових рішень, винесених у цивільних і сімейних справах, а також вироків у частині цивільного позову.
Згідно з положеннями ст. 53 Конвенції клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається компетентному суду Договірної сторони, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано й у суд, що виніс рішення в справі в першій інстанції. Цей суд направляє клопотання судові, компетентному винести рішення по клопотанню. До клопотання додаються: рішення або його засвідчена копія, а також офіційний документ про те, що виконанню до набуття законної сили, якщо це не випливає із самого рішення; документ, з якого випливає, що сторона, проти якої винесено рішення, що не прийняла участі в процесі, була в належному порядку і вчасно викликана в суд, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена; документ, що підтверджує часткове виконання рішення на момент його пересилання, документ, що підтверджує угоду сторін, по справах договірної підсудності.
З аналізу наведених норм слідує, що зазначений в них перелік документів, які додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є обов'язковим, та має передувати розгляду справи. В разі не виконання вказаних умов закону, ч. 4 ст. 466 ЦПК України встановлені відповідні наслідки, які і застосовані районним судом.
З матеріалів клопотання, які підготовлені для повернення представнику ТОВ «Савіна» - адвокату Сацюку В.В. вбачається, що до клопотання долучено копію рішення Первомайського суду м. Красондара Російської Федерації від 31 травня 2021 року (справа №2-3662/21).
Надані в клопотанні копії документів не відповідають вищезазначеним вимогам, копія рішення Первомайського суду м. Красондара від 31 травня 2021 року (справа №2-3662/21) не засвідчена у встановленому законом порядку, а надано копію рішення, зроблену з завіреної копії рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що клопотання подано відповідно до вимог ст. 466 ЦПК України відхиляються судом, як без підставні.
Також підлягає відхиленню доводи апеляційної скарги щодо надмірного формалізму з боку суду, оскільки обмеження визначені законом слід вважати правомірними та такими, що не порушують гарантії встановлені п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Інші доводи апеляційної скарги на законність оскаржуваної ухвали не впливають.
Відповідно до 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 369, 375, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Савіна», подану адвокатом Сацюком Віталієм Валерійовичем - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного м. Києва від 17 вересня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна