1[1]
23 грудня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року про відмову в задоволені скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого 2-ого відділення СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 від 11 березня 2020 року про закриття кримінального провадження №12018110100002139, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 жовтня 2018 року,
за участю скаржника ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого 2-ого відділення СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 від 11 березня 2020 року про закриття кримінального провадження №12018110100002139, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 жовтня 2018 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що органом досудового розслідування, згідно наданих слідчим матеріалів кримінального провадження №12018110100002139 від 11 жовтня 2018 року, були проведені всі можливі слідчі дії, показам всіх свідків та скаржника надана належна оцінка, в тому числі висновкам експерта №123д від 26 вересня 2019 року та №124д від 27 вересня 2019 року, а тому висновок органу досудового розслідування в особі слідчого 2-го відділення СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12018110100002139, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи, встановленим в ході досудового розслідування, та ґрунтується на нормах діючого законодавства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року, прийняти постанову, якою постанову слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 від 11 березня 2020 року скасувати, а провадження відновити та зобов'язати прокурора Бориспільської місцевої прокуратури, процесуального керівника по кримінальному провадженню №12016110100002139 від 11 жовтня 2018 року звернутися до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про продовження строку досудового розслідування по кримінальному провадженні №12016110100002139 від 11 жовтня 2018 року на строк передбачений пунктом 1-3 частини другої ст. 219 КПК України.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року, посилаючись на те, що на його заяву від 10 лютого 2021 року копія ухвали слідчого судді йому не направлялась ні поштовим зв'язком, ні електронною поштою, а з текстом ухвали він ознайомився у Єдиному реєстрі судових рішень лише 15 лютого 2021 року.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_5 вказує, що після неодноразового оскарження дій слідчих які приймали участь в даному кримінальному провадженні, по справі на підставі ухвали слідчого судді були призначені дактилоскопічні експертизи (ухвала суду від 20 лютого 2019 року по справі №359/1226/19) та генетична експертиза (ухвала суду від 20 лютого2019 року №359/1227/19) з метою встановлення чиї відбитки пальців знаходяться на предметі яким наносилися удари, ОСОБА_5 чи ОСОБА_7 , які слідчий не виконав, не направив матеріали справи в експертну установу для проведення дослідження, а отже показання ОСОБА_7 , які слідчий прийняла до увагизакриваючи провадження, як достовірну та правдиву інформацію, ґрунтується тільки на припущеннях того факту, що першим почав наносити удари потерпілий ОСОБА_5 , а вона після цього вихопила у нього дерев'яну биту і в порядку самозахисту наносила останньому удари.
Апелянт вказує, що слідчий, закриваючи кримінальне провадження, посилається на те, що ОСОБА_7 діяла в стані необхідної оборони і такий висновок ґрунтується лише на показаннях особи, яка обґрунтовано обвинувачується потерпілим у скоєнні відносно нього злочину, а тому встановлення питання чи діяла особа у стані необхідної оборони, або все ж таки, з перевищенням меж необхідної оборони, а характер отриманих травм ОСОБА_5 вказує саме на це, а також що саме на нього здійснювали напад двоє осіб, а не одна ОСОБА_7 , свідчить про відсутність стану необхідної оборони.
В ухвалі слідчий суддя формально посилається на те, що доводи скаржника не відповідають висновкам слідчого. Вважає недопустимим оцінку надану слідчим суддею і не важливості проведення дактилоскопічної та інших експертиз, оскільки саме дані експертизи і спростують показання ОСОБА_7 відносно того, хто ж першим розпочав бійку, і хто першим наніс удари, а отже, і будь які посилання слідчого на самооборону з боку ОСОБА_7 .
Окрім того, версія подій спростовується показаннями безпосередньо сина ОСОБА_5 щодо обставин заподіяння останньому тілесних ушкоджень, який підтвердив той факт, що не був присутнім в той час, як почалася бійка і хто був ініціатором останньої.
Також, незважаючи на те, що по справі не закінчено проведення призначених на підставі ухвал слідчих суддів експертиз, не оголошена підозра особі яка завдала потерпілому тілесні ушкодження, слідча ОСОБА_6 не звернулася у відповідності до вимог передбачених ч. 1 ст. 294 КПК України до прокурора з метою погодження клопотання про продовження строку досудового розслідування, так само, як і сам процесуальний керівник - прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області до суду з вищезазначеним клопотанням всупереч вимогам закону до суду не звертався.
Слідчий суддя, розглядаючи дану скаргу по суті, не з'ясував всі обставини, не дослідив наявні в матеріалах досудового розслідування докази, помилково погоджуючись з висновками які зазначила в оскаржуваній постанові слідча, а тому і прийняв незаконне та не справедливе рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, а ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Що стосується клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року, то колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення, оскільки даних про отримання ОСОБА_5 копії оскаржуваної ухвали слідчого судді матеріали провадження не містять, а доводи апелянта про те, що на момент подання апеляційної скарги копія ухвали слідчого судді йому не направлялась, а з ухваленим рішенням він ознайомився 15 лютого 2021 року з Єдиного реєстру судових рішень не спростовані, а тому колегія суддів вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, визнавши причини пропуску строку поважними.
Що стосується доводів апелянта щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з таких підстав.
Згідно зі ст. ст. 2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до положень ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
З матеріалів кримінального провадження№12016110100002139, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, убачається, що відомості про кримінальне провадження до ЄРДР були внесені згідно з ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2018 року на підставі заяви ОСОБА_5 про те, що 05 вересня 2018 року в АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_5 .
Про обставини нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_5 слідчим були допитані потерпілий ОСОБА_5 та свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , а також проведені експертизи.
Потерпілий ОСОБА_5 стверджував, що тілесні ушкодження йому завдали його цивільна дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_8 .
З показань свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 убачається, що ОСОБА_5 погрожував та наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 , а коли на захист останньої став її син ОСОБА_8 , то заподіяв тілесні ушкодження і синові.
Проаналізувавши показання потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , в сукупності з іншими доказами, слідчий 2-го відділення СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 дійшла до висновку про те, що ОСОБА_7 завдала ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, проте вчинила ці дії в результаті необхідної оборони з метою захисту себе та інших осіб від злочинного посягання з боку ОСОБА_5 .
11 березня 2020 року слідчий 2-го відділення СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 прийняла рішення про закриття кримінального провадження №12018110100002139 у зв'язку із відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_5 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, слідчий суддя місцевого суду, керуючись вимогами ст. 307 КПК України, постановив ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, яка за своїм змістом відповідає вимогам закону та не суперечить обставинам, які були встановлені під час розгляду скарги.
Висновки слідчого судді про відсутність підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження ґрунтуються, як на доказах, які містяться в матеріалах закритого кримінального провадження, так і на обставинах, встановлених в судовому засіданні, та відповідають нормам матеріального і процесуального права, якими повинен керуватись слідчий суддя.
Так, вивчивши матеріали закритого кримінального провадження та проаналізувавши зібрані під час досудового розслідування докази, у тому числі, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя дійшов до обґрунтованих висновків про законність закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а також про те, що доводи скаржника в частині неповноти постанови про закриття кримінального провадження є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до досліджених матеріалів закритого кримінального провадження під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №№12018110100002139 були допитані потерпілий ОСОБА_5 , свідок ОСОБА_7 , а також малолітні свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , 11 вересня 2019 року слідчим був проведений слідчий експеримент за участю ОСОБА_5 , який відбувся за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснено тимчасовий доступ до речових доказів, що перебувають в матеріалах кримінального провадження №12018110100001946, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 вересня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, щодо ОСОБА_5 , проведені судово-медичні експертизи ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , виконані інші слідчі дії.
Посилання апелянта на те, що на момент винесення постанови про закриття кримінального провадження слідчий не виконав ухвали слідчого судді про призначення дактилоскопічної з метою встановлення чиї відбитки пальців знаходяться на предметі яким наносилися удари, є безпідставними, оскільки в матеріалах закритого кримінального провадження є висновок експерта №17-1/759 від 20 травня 2019 року за результатами проведення дактилоскопічної експертизи (т. 4, а.п. 4-33).
Відповідно до висновку експерта №17-1/759 від 20 травня 2019 року на дерев'яній биті, яка була вилучена під час обшуку 14 вересня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , слідів папілярних узорів не виявлено, а тому вирішити питання "кому належать відбитки пальців ОСОБА_5 , ОСОБА_7 або третій особі" та ніші питання, поставлені перед експертом, не представляється можливим.
Посилання апелянта на те, що на момент винесення постанови про закриття кримінального провадження слідчий не виконав ухвали слідчогосудді про призначення генетичної експертизи є слушними, проте така неповнота не могла вплинути на висновки про те, що ОСОБА_7 діяла в стані необхідної оборони, оскільки висновками вказаної експертизи не можна встановити, хто розпочав бійку та першим наніс удари, як це стверджує апелянт. Вказані обставини були встановлені з показань потерпілого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Окрім того, така експертиза була проведена(т. 2 а.п. 168-173).
Відповідно до висновку експерта №10-489 від 14.05.2020 на дерев'яній биті встановлено генетичні ознаки букального епітелію ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_7 і ОСОБА_5 намагалися відібрати биту один у одного, а свідок також допомагав відібрати биту у ОСОБА_5 .
Посилання ОСОБА_5 на те, що версія подій, викладена ОСОБА_7 , спростовується показаннями його сина ОСОБА_5 щодо обставин заподіяння останньому тілесних ушкоджень є необґрунтованими.
Так, свідок ОСОБА_8 дійсно не був присутнім в той час, коли між ОСОБА_5 і ОСОБА_7 почалася бійка, проте свідок підтвердив, що відтягував ОСОБА_5 від ОСОБА_7 , а після того, як ОСОБА_5 почав бити свідка пательнею по голові, то вже ОСОБА_7 обороняла його. При цьому всі штовхалися, допоки його молодший брат ОСОБА_9 не повідомив, що приїхали працівники поліції.
Аналогічні показання в цій частині дав свідок ОСОБА_9 .
Доводи апелянта про те, що слідчий та прокурор не звернулися до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування не можуть бути взятими до уваги, оскільки слідчі дії у кримінальному провадженні проведені без порушення строків досудового розслідування та, окрім того, питання щодо дотримання процесуальних строків не впливає на суть прийнятого рішення про закриття кримінального провадження слідчим.
Доводи апелянта про те, що слідчий суддя, розглядаючи дану скаргу по суті, не з'ясував всі обставини, не дослідив наявні в матеріалах досудового розслідування докази, помилково погоджуючись з висновками, які зазначила в оскаржуваній постанові слідча, а тому і прийняв незаконне та не справедливе рішення є безпідставними, оскільки, як убачається з оскаржуваного рішення, слідчий суддя, з'ясував обставини закритого кримінального провадження та, оцінивши зібрані слідчим докази, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя у своїй ухвалі обґрунтував висновки щодо підстав відмови у задоволенні скарги ОСОБА_8 на постанову про закриття кримінального провадження з посиланням на встановлені досудовим розслідуванням обставини та норми закону, отже рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим та вмотивованим, відтак підстав для скасування такого рішення немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 399, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Поновити ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року.
Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року про відмову в задоволені скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого 2-ого відділення СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 від 11 березня 2020 року про закриття кримінального провадження №12018110100002139, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 жовтня 2018 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №359/9058/20
Провадження №11-сс/824/1786/2021
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10
Доповідач ОСОБА_1