Головуючий у І інстанції Матійчук Г.О.
Провадження №22-ц/824/13745/2021 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.
23 грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,
суддів: Гуля В.В., Шебуєвої В.А.,
при секретарі: Ковтун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Донецької міської ради, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, ОСОБА_1 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,
У липні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Голосіївського районного суду міста Києва з даним позовом, який було передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
У своєму позові позивачі просили визнати поважними причини пропуску ними строку для прийняття спадщини та визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Обґрунтовуючи вимоги, позивачі посилались на те, що 01 вересня 2014 року близько 21-30 год. в квартиру АДРЕСА_1 увійшла група озброєних людей, одягнених у військову форму з нашивками ДНР, які забрали ОСОБА_4 (чоловіка та батька позивачів). З того моменту і на даний час інформація про місцезнаходження ОСОБА_4 відсутня.
08 вересня 2014 року ОСОБА_1 , син ОСОБА_4 від першого шлюбу, звернувся з відповідною заявою до ГУ МВС України в Київській області про зникнення ОСОБА_4 .
Згодом, у 2017 році ОСОБА_1 звернувся до Обухівського районного суду Київської області із заявою про оголошення батька померлим. За результатами розгляду заяви ухвалено рішення, яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кежма Братського району Іркутської області Російської Федерації, оголошено померлим.
ОСОБА_1 на підставі рішення суду видано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , датою смерті у якому вказано ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого відкрилась спадщина на майно померлого.
У позові позивачі посилались на те, що про наявність рішення суду їм відомо не було. У червні 2019 року ОСОБА_2 стало відомо, що її чоловік ОСОБА_4 оголошений померлим за рішенням суду та датою смерті є ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також про те, що третя особа ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини.
У липні 2019 року позивачі звернулись до приватного нотаріуса КМНО Незнайка Є.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак їм було відмовлено у видачі свідоцтва з підстав пропуску строку для подання такої заяви.
Враховуючи наведене, позивачі просили суд визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та визначити їм додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 червня 2021 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.
Визнано причину пропуску ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строку для прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - поважною.
Визначено ОСОБА_2 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Визначено ОСОБА_3 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Не погоджуючись з рішенням, третя особа ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обгрунтовуючи скаргу, посилався на те, що висновки суду про поважність причин пропуску позивачами строку на подання заяви про прийняття спадщини не відповідають обставинам справи та не підтверджуються належними та допустимими доказами, які мали бути надані позивачами.
В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_1 - адвокат Прядко Р.В. апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення з викладених у ній підстав.
Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Гулько Ж.В. в апеляційному суді проти задоволення скарги ОСОБА_1 заперечила та просила рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно реєстру судових рішень, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08.12.2017 року у справі №372/3392/17 задоволено заяву ОСОБА_1 та оголошено померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кежма Братського району Іркутської області Російської Федерації. Заінтересованими особами у цій справі зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Із довідки від 14.12.2016 №0000067052 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.13) вбачається, що ОСОБА_2 , починаючи з 14.12.2016 року проживає не на окупованій території, а в м. Києві.
На підставі рішення Обухівського районного суду Київської області було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.47), де датою смерті визначено ІНФОРМАЦІЯ_1 .
27.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса КМНО Незнайка Є.В. із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.46), згідно якої приватним нотаріусом було заведено спадкову справу № 21/2017 за фактом смерті останнього (а.с.46-87).
Також встановлено, що постановою приватного нотаріуса КМНО Незнайка Є.В. від 22.07.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав пропуску строку для подання відповідної заяви (а.с.19, 20).
Звертаючись до суду з позовом, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилались на те, що пропустили встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 з поважних причин, оскільки про наявність рішення щодо визнання ОСОБА_4 померлим їм стало відомо лише після звернення до приватного нотаріуса КМНО Незнайка Є.В. із заявою про прийняття спадщини у липні 2019 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виходив з доведеності факту пропуску ними строку на подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
Разом з тим, судом при ухваленні рішення не враховано наступних обставин.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За положеннями частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Частиною першою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
У разі пред'явлення позову до частини відповідачів чи неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти в задоволенні позову.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).
Звернувшись з цим позовом до суду, позивачі зазначили, що пропустили строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 з поважних причин, при цьому у позові зазначили, що спадкоємцем, який прийняв спадщину, є третя особа ОСОБА_1 , син померлого від першого шлюбу. При цьому, відповідачем у своєму позові позивачі визначили Донецьку міську раду, яка є неналежним відповідачем у справі, зважаючи на ту обставину, що спадщину після померлого ОСОБА_4 прийняв його син від першого шлюбу ОСОБА_1 шляхом подачі заяви про прийняття спадщини приватному нотаріусу КМНО Незнайку Є.В, який з вимогами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення їм додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після спадкодавця ОСОБА_4 не погоджується. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не заперечувалися.
Таким чином, зважаючи на те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача й клопотань про його заміну позивачі не заявляли, суду першої інстанції слід було відмовити у задоволенні позовних вимог через їх пред'явлення до неналежного відповідача.
Разом з тим, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по суті позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не звернув жодної уваги на те, що свої вимоги вони пред'явили до неналежного відповідача - Донецької міської ради, та дійшов передчасного висновку про задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку із пред'явленням його до неналежного відповідача.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 червня 2021 року - скасуватита постановити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Донецької міської ради, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, ОСОБА_1 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: