Справа № 761/13573/21 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4017/2021 Доповідач: ОСОБА_2
20 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор» матеріали провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які діють в інтересах особи, відносно якої подано скарги ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року,
за участю: прокурора ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_6 , особи, відносно якої подано скаргу ОСОБА_10 , перекладача ОСОБА_11 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на постанову начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОСОБА_12 від 05.03.2021 року про видачу (екстрадицію) громадянина Республіки Чорногорія ОСОБА_8 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Республіки Чорногорія.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , які діють в інтересах особи, відносно якої подано скаргу ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити скаргу адвоката ОСОБА_7 на постанову Начальника Департаменту міжнародного-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 від 05.03.2021 року про видачу (екстрадицію) громадянина Республіки Чорногорія ОСОБА_8 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Республіки Чорногорія та скасувати постанову Начальника Департаменту міжнародного-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 від 05.03.2021 року про видачу (екстрадицію).
Також захисником ОСОБА_6 , подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
На обґрунтування вимог апеляційних скарг, апелянти зазначають про неповноту судового розгляду та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, порушення норм процесуального права. Судом не звернуто увагу на доводи захисників, зокрема на доводи викладені в письмовій скарзі адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Також апелянти зазначають, що як вбачається з оскаржуваної постанови, запитуючою стороною (Міністерство юстиції Чорногорії) не надано запитуваній стороні (Офіс Генерального прокурора) оригіналу запиту про видачу (екстрадицію) особи чи завіреної копії постанови про негайне затримання або ордера на арешт ОСОБА_8 , а лише зазначено, що запит Чорногорської сторони та інші документи про видачу відповідають вимогам Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року (ЕSТ 024).
Крім того, до запиту на видачу (екстрадицію) особи не надано матеріалів на підтвердження правопорушень, за які вимагається видача та не вказано час і місце їх вчинення для конкретизації вчиненого кримінального правопорушення (злочину) особою, відносно якої ставиться питання про екстрадицію, а лише мається посилання на частини та статті КК Чорногорії.
До вказаного запиту також не надано фактичних даних, за допомогою яких можна було б конкретно ідентифікувати запитувану особу і що саме ця особа є ОСОБА_16 .
Однак, слідчий суддя на вищезазначене належної уваги не звернув та хибно дійшов до висновку про те, що запит Міністерства Юстиції Чорногорії про видачу (екстрадицію) громадянина Республіки Чорногорія ОСОБА_8 до Республіки Чорногорія є обґрунтованим та таким, що відповідає міжнародним нормам права, що регулюють дані правовідносини, а тому постанова Начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 від 05 березня 2021 року про видачу (екстрадицію) особи також є законною та обґрунтованою.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник ОСОБА_6 зазначає, що для написання обґрунтованої апеляційної скарги необхідно було ознайомитись з мотивувальною частиною оскаржуваної ухвали, ухвалу отримав 18.06.2021 р., а в період з 19.06.2021 року по 22.06.2021 року були вихідні дні.
Захисник ОСОБА_7 , в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, клопотання про відкладення судового розгляду не подавав, а тому з урахуванням думки учасників судового процесу, які не заперечували щодо продовження судового розгляду у відсутність захисника ОСОБА_7 , враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе провести судовий розгляд у відсутність захисника ОСОБА_7 .
В даному випадку апеляційний суд приймає до уваги також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_6 та особи, відносно якої здійснюється екстрадиційна перевірка, ОСОБА_10 , які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги сторони захисту не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформованого у постанові від 27 травня 2019 року у справі №461/1434/18, у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її вступну та резолютивну частини, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У разі, якщо повний текст було складено пізніше, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що повний текст оскаржуваної ухвали було оголошено 16.06.2021 року, копію оскаржуваної ухвали захисником ОСОБА_7 , який діє в інтересах особи, відносно якої подано скаргу ОСОБА_8 отримано 17.06.2021 року, у зв'язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи 13.04.2021 року захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах особи, щодо якої вирішується питання про екстрадицію ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 від 05.03.2021 про видачу громадянина Республіки Чорногорія ОСОБА_8 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Республіки Чорногорія.
За твердженням захисника, начальником Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , при прийнятті рішення не враховано, що Міністерством юстиції Чорногорії не надано до Офісу Генерального прокурора оригіналів чи їх завірених копій постанови про негайне затримання ОСОБА_8 , а лише вказується, що запит Чорногорської сторони та інші документи відповідають вимогам Європейської Конвенції про видачу правопорушників. Крім того, до запиту на екстрадицію не додано матеріалів на підтвердження правопорушень, за які передбачена видача та не вказано час і місце їх вчинення для конкретизації вчиненого злочину особою, відносно якої вирішується питання про екстрадицію. Також, до вказаного запиту не надано доказів за якими можливо конкретизувати особу ОСОБА_8 .
У зв'язку з чим на думку захисника, дана постанова є незаконною, передчасною та підлягає скасуванню
10.06.2021 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаної скарги сторони захисту.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя встановив, що до Офісу Генерального прокурора 22.06.2020 надійшов запит Міністерства юстиції Чорногорії про видачу ОСОБА_17 для притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ч. ч. 2, 1, 6 ст. 401а, ст. 143, ст. 20, ч. 8 ст. 144, ст. ст. 20, 23 КК Чорногорії.
Відповідно до інформації у провадженні компетентного органу Чорногорії перебуває кримінальна справа за обвинуваченням громадянина цієї держави ОСОБА_8 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 1, 6 ст. 401а (створення злочинної організації), ст. 143, ст. 20 (замах на вбивство), ч. 8 ст. 144, ст. ст. 20, 23 (вбивство та замах на вбивство при обтяжуючих обставинах) КК Чорногорії.
Наказом Спеціальної державної прокуратури Чорногорії від 02.11.2019 - розпочато розслідування стосовно ОСОБА_17 у зв'язку з вчиненням злочинів, передбачених ч. ч. 2, 1, б ст. 401а, ст. 143, ст. 20 КК Чорногорії.
Крім того, наказом Спеціальної державної прокуратури Чорногорії від 06.12.2019 збільшено обсяг обвинувачення ОСОБА_18 у зв'язку з новими кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 8 ст. 144, ст. ст. 20, 23 КК Чорногорії.
Вищим судом в м. Подгориця 19.12.2019 С. Джукічу обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На підставі вказаного рішення Національним центральним бюро інтерполу в Подгориці видано міжнародний ордер на арешт обвинуваченого.
05.03.2021 постановою начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 прийнято рішення про видачу громадянина Республіки Чорногорія ОСОБА_8 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Республіки Чорногорія.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 541 КПК України процедура видачі (екстрадиції) особи включає перелік дій уповноважених органів, зокрема:
- офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та про видачу цієї особи;
- перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі;
- прийняття рішення за запитом;
- фактична передача такої особи під юрисдикцію запитуючої держави.
Аналіз наведених складових свідчить, що вказані дії повинні бути послідовними, тобто позитивне вирішення попереднього питання дозволяє перейти до вирішення наступного.
Виконання передбаченого вказаною процесуальною нормою алгоритму покликане забезпечити прийняття рішень, що відповідають міжнародним зобов'язанням України та її національному законодавству, а також гарантують дотримання прав особи, видача якої ініційована заінтересованою стороною.
Отже фактичній передачі особи мають передувати отримання запиту іноземної держави, перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі, та прийняття рішення за відповідним запитом.
Встановлення певних факторів, що унеможливлюють видачу особи, виключають прийняття позитивного рішення за запитом про видачу.
Будь-яких даних щодо подання особою зазначених заяв або оскарження відповідних рішень до матеріалів скарги не надано, не надано їх також під час апеляційного розгляду.
За таких обставин слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що постанова начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 від 05.03.2021 року про видачу громадянина Республіки Чорногорія ОСОБА_8 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Республіки Чорногорія відповідає вимогам КПК України та на момент її винесення у прокурора були відсутні підстави, які б перешкоджали прийняттю такого рішення.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді з огляду на такі обставини.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 1 статті 589 КПК України передбачений перелік підстав, які перешкоджають видачі особи іноземній державі, зокрема у разі, якщо: особа, стосовно якої надійшов запит про видачу, відповідно до законів України на час прийняття рішення про видачу (екстрадицію) є громадянином України; злочин, за який запитано видачу, не передбачає покарання у виді позбавлення волі за законом України; закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності або виконання вироку за злочин, за який запитано видачу; компетентний орган іноземної держави не надав на вимогу центрального органу України додаткових матеріалів або даних, без яких неможливе прийняття рішення за запитом про видачу (екстрадицію); видача особи (екстрадиція) суперечить зобов'язанням України за міжнародними договорами України; є обґрунтовані підстави вважати, що видача особи (екстрадиція) суперечить інтересам національної безпеки України; наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України.
З урахуванням вказаних обставин, шляхом їх належної перевірки, повинно прийматися рішення про видачу чи про відмову у видачі особи.
Згідно ч.4 ст.590 КПК України рішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи скористалася відповідно до законодавства правом на оскарження рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, у порядку, встановленому законодавством України.
Так, всупереч доводам, наведеним в апеляційній скарзі, при розгляді скарги слідчий суддя дослідив матеріали справи та долучені до скарги документи, встановив особу, щодо якої розглядається скарга, заслухав пояснення прокурора, захисника, особи, щодо якої розглядається скарга та обґрунтовано прийняв рішення про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, доводи, на які посилається сторона захисту в апеляційних скаргах щодо незаконності ухвали слідчого судді, є необґрунтованими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість прийняття такого рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги сторони захисту - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 589-591 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Поновити захиснику ОСОБА_6 , який діє в інтересах особи, відносно якої подано скаргу ОСОБА_8 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року, - залишити без зміни, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які діють в інтересах особи, відносно якої подано скарги ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4