10 січня 2022 р. м. Чернівці справа № 600/7382/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови про накладення штрафу,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 03.12.2021 ВП №66834985 в розмірі 10200,00 грн.
В обґрунтування поданого позову, позивач зазначає, що не погоджується із прийнятою відповідачем постановою про накладення штрафу, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач повідомляв відповідача про виконання вказаного судового рішення. Зокрема на адресу відповідача, було направлено лист, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018 р. із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категорій осіб" на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.03.2018 р. виходячи із 89 % грошового забезпечення. Різниця пенсії визначена відповідно до рішення суду і розміром пенсії, обчисленим без урахування постанови суду, за період до набрання постанови законної сили в сумі 23097,29 грн включена до Реєстру рішень суду.
Крім цього, позивач наголошував на тому, що виплата пенсій військовослужбовцям, звільненим з військової служби, особами, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. У зв'язку з цим, а також з огляду на зміст рішень Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року №3-рп/2012, джерелом фінансування виплат на виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 є кошти державного бюджету. Таким чином, нараховані суми можуть бути виплачені органом Пенсійного фонду після відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Також повідомив, що 15.03.2021 р. на рахунок ОСОБА_1 перераховано різницю пенсії визначену відповідно до рішення суду в сумі 23097,29 грн.
Ухвалою суду від 28.12.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження на 09:30 год. 06.01.2022 р.
З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2021 р. відповідно до положень ст. 268 КАС України вказана ухвала суду була надіслана відповідачу на його електронну адресу.
Правом подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не скористався. До суду від нього жодних документів станом на день прийняття рішення у справі не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Оскільки витребувані у відповідача ухвалою від 28.12.2021 письмові докази у встановлений судом строк до суду подані не були, при цьому причин неможливості їх подання відповідачем також не вказано, то з огляду на приписи наведеної процесуальної норми суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.
Представником позивача подана заява про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.02.2019 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 89% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категорій осіб" виходячи з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отримуваною в розмірі 70 % від суми грошового забезпечення та належним до виплати розміром пенсії у розмірі 89% від суми грошового забезпечення сумою пенсії з 01.01.2018 р. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) в сумі 704,80 грн.
12.04.2019 р. Чернівецьким окружним адміністративним судом по справі №824/1126/18-а видано виконавчий лист.
17.09.2021 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Самокіщуком М.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №6683485 з примусового виконання виконавчого листа №824/1126/18-а від 12.04.2019 р.
Листом від 07.10.2021 року №2400-0802-5/35470 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило відповідача, зокрема, про те, що на виконання вказаної вище постанови здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018 р. із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категорій осіб" на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.03.2018 р. виходячи із 89 % грошового забезпечення. Різниця пенсії визначена відповідно до рішення суду і розміром пенсії, обчисленим без урахування постанови суду, за період до набрання постанови законної сили в сумі 23097,29 грн включена до Реєстру рішень суду.
Крім цього, позивач у вказаному листі наголошував на тому, що виплата пенсій військовослужбовцям, звільненим з військової служби, особами, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. У зв'язку з цим, а також з огляду на зміст рішень Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року №3-рп/2012, джерелом фінансування виплат на виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 є кошти державного бюджету. Таким чином, нараховані суми можуть бути виплачені органом Пенсійного фонду після відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Також повідомив, що 15.03.2021 р. на рахунок ОСОБА_1 перераховано різницю пенсії визначену відповідно до рішення суду в сумі 23097,29 грн.
З урахуванням наведеного та посилаючись на положення пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області просило закінчити виконавче провадження №66834985 від 17.09.2021 р. у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом.
03.12.2021 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Самокіщуком М.Ю. на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки станом на 03.12.2021 р. будь якої інформації від боржника щодо виконання рішення суду на адресу Відділу не надходило, винесено постанову ВП №66834985, якою на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частини першої статті 13 Закону №1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною четвертою статті 19 Закону №1404-VІІІ визначено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Згідно пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою статті 26 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно частини першої статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу указаних норм вбачається, зокрема, що безумовною підставою для накладення штрафу є невиконання рішення суду без поважних причин у визначений строк, за умови, що судове рішення не виконане без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як вбачається із матеріалів справи, 03.12.2021 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Самокіщуком М.Ю. на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки станом на 03.12.2021 р. будь якої інформації від боржника щодо виконання рішення суду на адресу Відділу не надходило, винесено постанову ВП №66834985, якою на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн.
Водночас, дослідженням матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.02.2019 р. у справі №824/1126/18-а, позивачем здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018 р. із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категорій осіб" на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.03.2018 р. виходячи із 89 % грошового забезпечення. Різниця пенсії визначена відповідно до рішення суду і розміром пенсії, обчисленим без урахування постанови суду, за період до набрання постанови законної сили в сумі 23097,29 грн включена до Реєстру рішень суду. 15.03.2021 р. на рахунок ОСОБА_1 перераховано різницю пенсії визначену відповідно до рішення суду в сумі 23097,29 грн.
Про вказане, як вбачається із доданого до позову листа від 07.10.2021 року №2400-0802-5/35470, позивач повідомляв відповідача.
З наведеного вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.02.2019 р. у справі №824/1126/18-а здійснено перерахунок пенсії, однак виплату проведено у зв'язку із відсутністю коштів лише 15.03.2021 р.
Підпунктом 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, визначено, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Тобто, виплата пенсій здійснюються органом Пенсійного фонду виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат позивач не має.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення позивачем можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як зазначалось вище, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області виконано рішення суду щодо виплати пенсії за період з 01.01.2018 року по 27.03.2021 року у сумі 23097,29 грн, у зв'язку із відсутністю коштів лише 15.03.2021 р.
Такі підстави не виконання рішення суду, на думку суду, є поважними, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить ОСОБА_1 , враховуючи положення зазначених вище норм, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 по справі №405/3663/13-а, від 13 червня 2018 року по справі №757/29541/14-а.
Таким чином, враховуючи повне виконання позивачем рішення суду від 26.02.2019 р. у справі №824/1126/18-а то прийнята Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) постанова про накладення штрафу від 03.12.2021 року ВП №66834985 в розмірі 10200,00 грн є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім цього, вирішуючи спір суд зауважує таке.
Згідно п.п. 7 - 9 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному судочинстві обов'язок доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності покладено на суб'єкта владних повноважень, тобто у даному випадку на відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Однак у ході розгляду даної справи відповідачем не виконано указаного обов'язку та жодним чином не спростовано доводів позивача, викладених в обґрунтування позову.
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
В даному випадку відповідачем - суб'єктом владних повноважень не було подано відзив на позов без зазначення причин його неподання.
Указане кваліфікується судом як визнання позову, що, в свою чергу, також дає підстави для прийняття рішення про його задоволення.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 03.12.2021 ВП №66834985 в розмірі 10200,00 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345);
Відповідач - Відділ примусовоговиконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Пауля Целана, 11, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000, код ЄДРПОУ 43316386).
Суддя І.В. Маренич