Рішення від 10.01.2022 по справі 440/9751/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/9751/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2021 року (згідно даних на поштовому конверті) Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 10234,92 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань і підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 27.08.2021 зобов'язано Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради (39600, Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, буд. 2) надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з дня отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

18.10.2021 до суду від Автозаводської районної адміністрації Кременчуцького району Полтавської області надійшла інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 11.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/9751/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Конверт з копією вказаної ухвали направлявся ОСОБА_1 та отриманий останнім.

Разом з тим, правом на надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

А відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Рішення у справі прийнято в другий робочий день судді після закінчення відпустки та лікарняного.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, дата та номер запису про реєстрацію ФОП в ЄДР від 13.11.2006 №25850170000008259, а також перебував на обліку в контролюючому органі як платник податків. Реєстрація позивача в якості ФОП припинена 08.07.2020, номер запису про припинення ФОП 25850060008008259.

Відповідно до пункту 291.3. статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники:

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог:

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використовують працю найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Відповідно до пунктів 293.1 та 293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до положень статті 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до заяви ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування, поданої ним до контролюючого органу 14.03.2017, останнього переведено на групу платників єдиного податку, ставка єдиного податку для якої складає 10% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня - 22,41 гривні.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня - 25,13 гривні.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні, у погодинному розмірі: з 1 січня - 28,31 гривні.

Враховуючи викладене, розмір єдиного податку з фізичних осіб за видом діяльності для відповідача, як фізичної особи-підприємця та платника єдиного податку другої групи на 2018 рік становив 372,30 грн щомісячно, на 2019 рік становив 417,30 грн щомісячно, на 2020 рік становив 472,30 грн щомісячно.

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем єдиний податок з фізичних осіб у період з липня 2018 року по липень 2020 року в повному обсязі не сплачувався.

Станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб за вказаний період в загальній сумі 10234,92 грн, а саме: за період з 20.07.2018 по 20.12.2018 в сумі 1921,22 грн, за період з 20.01.2019 по 20.12.2019 в сумі 5007,60 грн та за період з 20.01.2020 по 20.07.2020 на суму 3306,10 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, сума несплаченого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 10234,92 грн є сумою податкового боргу.

Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення вимоги) у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Встановлено, що на виконання приписів статті 59 Податкового кодексу України контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 14.11.2018 №3464-51/1603, яку надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, та повернуто поштовим відділенням до відправника із зазначенням причини невручення - "за закінченням терміну зберігання".

В силу положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вимога вважається врученою відповідачу.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи не містять доказів оскарження вказаної вимоги.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача по єдиному податку з фізичних осіб свідчить про наявність у відповідача податкового боргу з даного виду податку в сумі 10234,92 грн.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи зазначену норму, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення суми податкового боргу з платника податку - фізичної особи.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на помилкове зазначення позивачем у прохальній частині позовних вимог суми боргу в розмірі 10324,92 грн, замість вірної суми боргу в розмірі 10234,92 грн, яка зазначена позивачем у ціні позову та картці особового рахунку відповідача по єдиному податку з фізичних осіб, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області частково.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП 44057192) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 10234,92 грн (десять тисяч двісті тридцять чотири гривні дев'яносто дві копійки) на р/р UA298999980314040699000016706, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Кременчук/18050400, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава

Попередній документ
102458067
Наступний документ
102458069
Інформація про рішення:
№ рішення: 102458068
№ справи: 440/9751/21
Дата рішення: 10.01.2022
Дата публікації: 11.01.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (01.04.2022)
Дата надходження: 26.08.2021
Предмет позову: стягнення податкового боргу
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ГІГЛАВА О В
відповідач (боржник):
Самойленко Олександр Вікторович
позивач (заявник):
Головне управління ДПС у Полтавській області