ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 січня 2022 року м. Київ № 640/22295/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві
доОСОБА_1
простягнення заборгованості у сумі 504 167,21 грн.,
Головне управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 504 167,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на момент звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 504 167,21 грн., який виник внаслідок несплати ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 165 437,43 грн. та військового збору у розмірі 38 729,78 грн.; заборгованість виникла на підставі винесених податкових повідомлень-рішень від 29 січня 2019 року №0004094202, №0004044202, №0004064202 та №0004074202.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/22295/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не погоджується із заявленими позовними вимогами та вважає їх передчасними, оскільки відповідач не була повідомлена належним чином про проведення відносно неї перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень від 29 січня 2019 року №0004094202, №0004044202, №0004064202 та №0004074202, які стали підставою для виникнення податкового боргу, податкову вимогу не отримувала, дізналась про наявність податкового боргу після отримання даного адміністративного позову; вказує на невідповідність зазначеного в тексті адміністративному позові розрахунку податкового боргу сумі стягнення.
Позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено довідку щодо заборгованості станом на 11 серпня 2021 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за загальними правилами позовного провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до довідки ГУ ДПС у м. Києві від 04 червня 2021 року №19531/5/26-15-13-06-16 за ОСОБА_1 станом на 02 червня 2021 року згідно ІКП обліковується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 465 437,43 грн., військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 38 729,78 грн.
Податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 29 січня 2019 року №0004094202, №0004044202, №0004064202 та №0004074202, винесених за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи (акт перевірки від 06 грудня 2018 року №4783/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 ); акт перевірки містить відмітку «з висновками акта перевірки згодна» та не містить підпису ОСОБА_1 ; примірник акта перевірки, направлений відповідачу за адресою, зазначеною у Відомостях в Інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України м. Київ, вул. Ревуцького, 18, кв. 186, повернений до ГУ ДПФ у м. Києві з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Податкові повідомлення-рішення від 29 січня 2019 року №0004094202, №0004044202, №0004064202 та №0004074202, направлені відповідачу за адресою, зазначеною у Відомостях в Інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України м. Київ, вул. Ревуцького, 18, кв. 186, повернені до ГУ ДПФ у м. Києві з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 26 лютого 2019 року.
08 квітня 2021 року позивачем сформовано податкову вимогу №21066-13 на загальну суму 504 167,21 грн., яка направлена відповідачу за адресою, зазначеною у Відомостях в Інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України м. Київ, вул. Ревуцького, 18, кв. 186, повернена до ГУ ДПФ у м. Києві з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 14 червня 2021 року.
Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Таким чином, у разі незгоди з рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов'язання вважається неузгодженим.
Матеріалами справи підтверджено, що відносно відповідача позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 29 січня 2019 року №0004094202, №0004044202, №0004064202 та №0004074202.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій поштового відправлення, вказані податкові повідомлення-рішення, направлені відповідачу за адресою, зазначеною у Відомостях в Інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України м. Київ, вул. Ревуцького, 18, кв. 186, повернені до ГУ ДПС у м. Києві з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 26 лютого 2019 року.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 10 вересня 1990 року відповідно до відмітки у паспорті.
Таким чином, суд вважає, що винесені у відношенні відповідача податкові повідомлення-рішення були направлені за податковою адресою та вважаються врученими належним чином.
Крім того, матеріали справи не місять доказів оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень ні в адміністративному, ні в судовому порядку, отже сума є узгодженою, але не сплаченою у встановлені строки.
Узгоджене грошове зобов'язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Судом встановлено, що 08 квітня 2021 року позивачем сформовано податкову вимогу №21066-13 на загальну суму 504 167,21 грн. Відповідно до наявних в матеріалах справи копій поштового відправлення, вказана вимога, направлена відповідачу за адресою АДРЕСА_1 , повернулась до ГУ ДПС у м. Києві без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
З адміністративним позовом ГУ ДПС у м. Києві звернулося 10 серпня 2021 року, тобто відповідно встановленого законодавством строку.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов'язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до положень статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Оскільки податкова вимога від 08 квітня 2021 року №21066-13 вважається врученою відповідачу, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом встановлений строк у 30 календарних днів минув, отже у контролюючого органу виникло право на стягнення.
Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, як і докази оскарження донарахованих позивачем податкових зобов'язань у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у м. Києві щодо стягнення податкового боргу з відповідача є доведеними та підтверджуються необхідними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС щодо стягнення податкового боргу з рахунків відповідача у банку є доведеними та підтверджуються необхідними доказами, а тому підлягають задоволенню.
При цьому, судом не приймають до уваги посилання відповідача на невідповідність зазначеного в тексті адміністративному позові розрахунку податкового боргу сумі стягнення, оскільки матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 465 437,43 грн., військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 38 729,78 грн. на загальну суму 504 167,21 грн., а зазначення в тексті адміністративного позову узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 165 437,43 грн. є арифметичною помилкою.
Позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено довідку щодо заборгованості станом на 11 серпня 2021 року.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 504 167 (п'ятсот чотири тисячі сто шістдесят сім) гривень 21 копійку.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Аверкова