Справа № 626/34/22
Провадження № 1-кс/626/41/2022
про застосування запобіжного заходу
07 січня 2022 року м. Красноград
Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення №2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Красноградської окружної прокуратури в рамках кримінального провадження № 12022221090000028 від 07.01.2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , росіянина, громадянина України, уродженця с.Дегтяново, Унечінського району, Брянської області, Російської Федерації, зареєстрованого адресою АДРЕСА_1 , фактичного мешканця АДРЕСА_2 , не одруженого, освіта середня, тимчасово непрацюючого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше засудженого:
1) 01.02.1993 Кегичівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.117, ч.2 ст.118, ст.42 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років;
2) 25.04.2000 Вовчанським районним судом Харківської області за ч.2 ст.140 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.45 КК України звільнений від відбування покарання зі встановленням іспитового строку терміном на 1 рік;
3) 04.02.2003 Кегичівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.296 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст.75, ст.76 КК України звільнений від відбування покарання зі встановлення іспитового строку терміном на 2 роки;
4) 07.05.2004 Кегичівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання зі встановленням іспитового строку терміном на 2 роки;
5) 30.07.2007 Вовчанським районним судом Харківської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання зі встановленням іспитового строку терміном на 2 роки;
6) 10.04.2014 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років; 02.02.2016 за постановою Харківського районного суду Харківської області звільнений з місць позбавлення волі у зв'язку з повним відбуттям строку покарання на підставі ч.5 ст.75 КК України із змінами від 26.11.2015;
7) 16.07.2020 Сахновщинським районним судом Харківської області, з уточненням внесення ухвали Сахновщинським районним судом Харківської області від 23.07.2020 ст.ст. 121 ч.2, 72 ч.5 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, 13.10.2020 на підставі вироку Сахновщинського районного суду Харківської області звільнений з місць позбавлення волі у зв'язку з відбуттям покарання,
- який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, -
06.01.2022р. о 22:40 надійшло повідомлення від ОСОБА_7 , мешканки: АДРЕСА_2 , про те, що 06.01.2022 в ході конфлікту між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та його співмешканкою ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 мешканці АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , вдарив ножем в лівий бік ОСОБА_9 .. Остання доставлена до Красноградської ЦРЛ з діагнозом проникаюче ножове поранення між ребер зліва, стан здоров'я стабільно тяжкий у свідомості.
За даним фактом 07.01.2022 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221090000028 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.01.2022 близько 22 години, ОСОБА_4 , знаходячись в житловому будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з її рідною донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи у стані сильного алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя ОСОБА_9 , на фоні конфліктної ситуації, яка виникла між ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи небезпечний наслідок і бажаючи його настання у вигляді смерті потерпілої, з мотивів особистої неприязні до останньої, наніс ОСОБА_9 , один ударів ножем в області ребер з лівого боку.
Таким чином, за вищевикладених обставин своїми умисними діями ОСОБА_4 , відповідно до довідки виданої КНП «Красноградська ЦРЛ» від 07.01.2022, спричинив потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді ножового поранення черевної порожнини, струсу головного мозку, рани волосистої частини голови внаслідок яких ОСОБА_9 , госпіталізовано до КНП «Красноградська ЦРЛ».
Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України, а саме закінчений замах на умисне вбивство, тобто замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
07.01.2021 о 01:15 години, слідчим СВ, у відповідності до ч.1 п.2 ст.208 КПК України, ОСОБА_4 , затримано за підозрою у вчинені вказаного злочину.
07.01.2022 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме - а саме закінчений замах на умисне вбивство, тобто замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , винність якого підтверджуються: протоколами огляду місця події від 06.01.2022, 07.01.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , довідка видана КНП «Красноградська ЦРЛ» від 07.01.2022 відносно ОСОБА_9 .
Враховуючи вищевикладене у органів досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 .
1) Може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що підозрюваний розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинені злочини може залишити місце свого мешкання, в тому числі шляхом виїзду з району, області або країни, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
2)Вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що підозрюваний раніше неодноразово засуджений за вчинення злочинів проти життя та здоров'я, останній раз судимий 16.07.2020 Сахновщинським районним судом Харківської області, з уточненням внесення ухвали Сахновщинським районним судом Харківської області від 23.07.2020 ст.ст. 121 ч.2, 72 ч.5 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, 13.10.2020 на підставі вироку Сахновщинського районного суду Харківської області звільнений з місць позбавлення волі у зв'язку з відбуттям покарання, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена;
3)Незаконно впливати на свідків (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що свідки вказаного злочину ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , добре знайомі з підозрюваним ОСОБА_4 . Незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_9 шляхом умовлянь, або погроз оскільки ОСОБА_9 , є донькою співмешканки ОСОБА_4 , - ОСОБА_8 . Вказані особи можуть спілкуватися за місцем сумісного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , (вищезазначене вказує про недоцільність застосування більш м'якого заходу у виді цілодобового домашнього арешту).
Так, слід також зазначити до уваги, що відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання;
4) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
5) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
6) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
7) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 , свідчать про відсутність міцності його соціальних зв'язків, оскільки він не одружений, не має офіційних джерел існування, скоїв особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_4 , неодноразово судимий, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, і наявність ризику вчиняти іншні кримінальні правопорушення.
Беручи до уваги викладене, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 , скоїв особливо тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років, може переховуватися від органів досудового розслідування та може перешкоджати встановленню всіх обставин скоєного злочину, впливати на свідків, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а також та наявність в даному кримінальному провадженні суспільного інтересу, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, цінності життя людини, застосування більш м'якого запобіжного заходу у даному провадженні не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством та не забезпечить запобігання зазначеним вище ризикам.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вищевказаного злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості у вчиненні злочину, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише шляхом обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що зможе гарантувати його належну процесуальну поведінку забезпечить виконання завдань кримінального провадження відповідно до ст.2 КПК України.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним, оскільки не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Крім того, відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України орган досудового розслідування вважає за неможливим внесення застави підозрюваному.
Перевіривши надані суду матеріали кримінального провадження, дослідивши докази та додатки по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора, який підтримав вказане клопотання, пославшись на доводи та факти викладені в ньому, думку самого підозрюваного та його адвоката, які просили обрати міру запобіжного заходу не пов'язану з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя приходить до наступного.
Під час розгляду клопотання було встановлено вагомість наявних доказів, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені інкримінованого йому злочину за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а саме наявними доказами, переліченими в клопотанні.
При обранні міри запобіжного слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання сторони обвинувачення, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може:
1)Переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки підозрюваний розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинені злочини може залишити місце свого мешкання, в тому числі шляхом виїзду з району, області або країни, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
2)Вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки підозрюваний раніше неодноразово засуджений за вчинення ряду корисних злочинів, в тому числі проти життя та здоров'я, останній раз судимий 16.07.2020 Сахновщинським районним судом Харківської області, з уточненням внесення ухвали Сахновщинським районним судом Харківської області від 23.07.2020 ст.ст.121 ч.2, 72 ч.5 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, 13.10.2020 на підставі вироку Сахновщинського районного суду Харківської області звільнений з місць позбавлення волі у зв'язку з відбуттям покарання, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена;
3)Незаконно впливати на свідків (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що свідки вказаного злочину ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , добре знайомі з підозрюваним ОСОБА_4 . Незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_9 шляхом умовлянь, або погроз оскільки ОСОБА_9 , є донькою співмешканки ОСОБА_4 , - ОСОБА_8 . Вказані особи можуть спілкуватися за місцем сумісного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 , свідчать про відсутність міцності його соціальних в'язків, оскільки він не одружений, не має офіційних джерел існування, скоїв особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_4 , неодноразово судимий, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, і наявність ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення. Відповідно до довідки з місця проживання, ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями та схильний до насильства.
Беручи до уваги викладене, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 , скоїв особливо тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років, може переховуватися від органів досудового розслідування та може перешкоджати встановленню всіх обставин скоєного злочину, впливати на свідків, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а також та наявність в даному кримінальному провадженні суспільного інтересу, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, цінності життя людини, застосування більш м'якого запобіжного заходу у даному провадженні не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством та не забезпечить запобігання зазначеним вище ризикам.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Більш того, у п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що не обов'язково, щоб підозрюваній особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Також, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Вчинений ОСОБА_4 , злочин (замах на вбивство) безперечно викликав суспільний інтерес не тільки на території Кегичівської селищної ради, а й по області в цілому.
З огляду на вищевикладене є достатньо підстав вважати, що існують передбачені статтею 177 КПК України ризики, на які вказує слідчий та прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
З огляду на викладене, суд дійшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, а щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, з урахуванням поведінки підозрюваного, характеру скоєного та його особи, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, а також забезпеченню спробам переховування від суду, впливу на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з моменту фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України, тобто з 01:15 години 07.01.2021 року.
Поряд з цим, положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак, відповідно до положень п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого з застосуванням насильства.
Таким чином, виходячи з того, що ОСОБА_13 підозрюється у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, який спричинив тілесні ушкодження у вигляді ножового поранення черевної порожнини потерпілій, то слідчий суддя приходить до висновку, не визначати розмір застави в даному випадку.
З урахуванням вищевикладеного, підстав для задоволення клопотання підозрюваного та захисту про застосування до підозрюваного міри запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, слідчий суддя не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-197, 205, 485-488, 492 КПК України,-
Клопотання слідчого слідчого відділення №2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 12022221090000028 від 07.01.2022 року за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України про обрання запобіжного міри заходу ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 01год. 15хв. 07 січня 2022 року до 01год. 15хв. 06 березня 2022 року, без визначення розміру застави.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному та його захиснику негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Красноградського районного суду ОСОБА_1