справа№380/8821/21
31 грудня 2021 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Служби зовнішньої розвідки України (далі - відповідач), з наступними вимогами:
-визнати протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Службу зовнішньої розвідки України провести перерахунок розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 , врахувавши підвищення розміру грошового забезпечення, встановленого наказом Голови СЗРУ від 11.02.2019 №64/ДСК, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262- XII, постанови Кабінету Міністрів України - "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 та норми приміток Додатків 1-14 до неї, "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 та надати оновлені довідки до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України від 03.02.2019 №8-ОС підполковника ОСОБА_1 , начальника адміністративно-господарського відділення 7 служби 1 управління 2 департаменту 55 Центру Служби зовнішньої розвідки Українизвільнено в запас Служби зовнішньої розвідки України за підпунктом «а» п. 2 ч. 6 ст. 26 (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та виключено із списків військової частини 31.01.2019. Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії від 19.02.2019. Вислуга років позивача станом на 31.01.2019 для призначення пенсії складає 28 років, 01 місяць, 10 днів., календарна вислуга - 28 років, 01 місяць, 10 днів (у тому числі 02 роки, 06 місяців, 00 днів).Згідно протоколу за пенсійною справою 1308019565 від 01.02.2019, пенсію позивачу призначено згідно з Законом України №2262-ХІІ, 09.04.1992, загальний розмір пенсії за пенсійною справою щомісячно в сумі складає 12594,40 грн. з 01.02.2019 довічно.11.02.2019 наказом Голови СЗРУ №64/ДСК були затверджені граничні розмірищомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців СЗРУ, які набрали чинності з 01.01.2019.З огляду на такі обставини, позивач звернувся до із заявою від 09.03.2021 до відповідача, при цьому допустивши помилку, замість « ОСОБА_2 » зазначивши « ОСОБА_3 ».У відповіді №8/2/1/1/499 від 20.04.2021, наданій відповідачем, було зазначено, що в підрозділі СЗРУ ОСОБА_3 військову службу не проходив та те, що щомісячні додаткові види грошового забезпечення встановлюються діючим військовослужбовцям.З метою виправлення допущеної помилки, позивач подав нову заяву від 08.04.2021 про перерахунок грошового забезпечення.Натомість у відповіді №17/1/1320 від 07.05.2021 на виправлену заяву було зазначено, що "така заява не підлягає розгляду у СЗРУ, з огляду на її повторний характер, та те, що вичерпна відповідь на заяву вже була надана у відповіді №8/2/1/1/499 від 20.04.2021, незважаючи не те, що вона по суті стосувалася зовсім іншої особи. Позивач вважаєтакі дії відповідача у вигляді відмови у проведенні перерахунку розміру місячних додаткових видів грошового забезпечення протиправними.
Ухвалою судді від 07.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Відповідач позову не визнав. 19.07.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №51734). Такі складові грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень - встановлюються та виплачуються діючим військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України у зв'язку із призначенням їх на посади.Інші додаткові види грошового забезпечення, зокрема, надбавка за особливості проходження служби та премія встановлюються та виплачуються в залежності від наявних показників в оперативно-службовій діяльності конкретного військовослужбовця.Так, відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати надбавку за особливості проходження служби в залежності від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою, а також здійснювати преміюванню військовослужбовців відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.Наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України від 11.02.2019 № 64/ДСК були затверджені граничні розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення стимулюючого характеру військовослужбовців СЗРУ, де відповідно до займаної посади на день звільнення начальника адміністративно-господарського відділення ОСОБА_1 передбачалась можливість встановлення надбавки за особливості проходження служби у розмірі до 30 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також щомісячної премії розмірі до 30 відсотків посадового окладу. Керівником структурного підрозділу СЗРУ, якому надано право на встановлення (збільшення розміру) додаткових видів грошового забезпечення, мотивовані рапорти про підвищення чи перегляд додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 , який на момент видання наказу Голови СЗРУ від 11.02.2019 № 64/ДСК не був діючим співробітником Служби та був виключений зі списків особового складу військовослужбовців СЗРУ з 31.01.2019, не подавались.З огляду на викладене, підстав для проведення перерахунку розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення Позивачу не вбачається.
Ухвалою суду від 18 10.2021 витребувано у Служби зовнішньої розвідки України (належним чином засвідчену копію наказу голови Служби зовнішньої розвідки України від 11.02.2019 №64/ДСК.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частковоз наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років з 01.02.2019, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно протоколу за пенсійною справою №1308019565.
09.03.2021 позивач звернувся із заявою до Служби зовнішньої розвідки України, в якій просив провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_4 за січень 2019 року, врахувавши підвищення розміру грошового забезпечення, встановлене Наказом Голови СЗРУ від 11.02.2019 №64/ДСК та надати оновлені документи до ГУ ПФУ у Львівській області для перерахунку пенсії.
20.04.2021військова частина НОМЕР_1 листом від 20.04.2021 №8/2/1/1/499 на заяву позивача від 09.03.2021 повідомила, що в підрозділі СЗРУ ОСОБА_4 військову службу не проходив; військовослужбовцям, звільненим з військової служби з правом на пенсію оформляється грошовий атестат, який надсилається разом з іншими документами до відповідних пенсійних органів для призначення пенсії. В грошовому атестаті в обов'язковому порядку є підпис власника атестату, який підтверджує правильність записів щодо здійснення з ним розрахунку; в разі виникнення права на перерахунок пенсії «оновлений грошовий атестат» не видається; щомісячні додаткові види грошового забезпечення встановлюються діючим військовослужбовцям з дотриманням граничних розмірів, затверджених п.1 наказу голови Служби зовнішньої розвідки України №64/ДСК від 11.02.2019.
08.04.2021 позивач повторно звернувся із заявою до Служби зовнішньої розвідки, в якій просив провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за січень 2019 року, врахувавши підвищення розміру грошового забезпечення, встановлене наказом Голови Служби зовнішньої розвідки Українивід 11.02.2019 №64/ДСК та надати оновлені документи до ГУ ПФУ у Львівській області для перерахунку пенсії.
20.05.2021 Фінансово-економічне управління Служби зовнішньої розвідки України повідомило, що відповідно до ст.8 Закону України «Про звернення громадян» повторне звернення до одного і того ж органу від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання не розглядається.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.
Відповідно до ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Військовослужбовці Служби зовнішньої розвідки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно доЗакону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Відповідно до п. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби у зв'язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Указом Президента України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про службу зовнішньої розвідки» Служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України "Про розвідку".
Частиною 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначена норма ст. 43 Закону № 2262-XII міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розмірі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII частинами першою, другою якого передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для здійснення такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Відповідно до п. 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 Постанови № 704).
При цьому підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до пункту 9 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України,затвердженої наказом Служби зовнішньої розвідки України від 13.06.2018 №210/ДСК та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.07.2018 №778/3223, виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється з дня виникнення права на їх отримання.
Пунктом 2 розділу IV Інструкції персональний розмір надбавки за особливості проходження служби під час проходження служби встановлюється (змінюється) або виплата її припиняється наказами Голови СЗРУ, його заступників згідно з розподілом службових обов'язків або керівників, яким Головою СЗРУ надано відповідні права.
Встановлення (збільшення розміру) або припинення (зменшення розміру) надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями здійснюється на підставі рапортів/подань керівників відповідних підрозділів СЗРУ, з обґрунтуванням необхідності та доцільності прийняття відповідного рішення залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою .
Відповідно до пункту 14 розділу IV Інструкції Голова Служби зовнішньої розвідки Україникерівники, яким Головою СЗРУ надані права, мають право преміювати військовослужбовців, за їх особистий внесок у загальні результати служби в межах наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі СЗРУ та затверджених Головою СЗРУ річних фондів преміювання у СЗРУ. При цьому, встановлення розміру премії військовослужбовцям здійснюється наказом Голови СЗРУ, керівників, яким Головою СЗРУ надані права на підставі рапортів/подань керівників відповідних підрозділів, погоджених відповідними фінансовими підрозділами СЗРУ та керівниками структурних підрозділів.
Отже, встановлення додаткових видів грошового забезпечення передбачено чинним законодавством.
Щодо поширення наказу голови Служби зовнішньої розвідки «Про затвердження граничних розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення» від 11.02.2019 №64/ДСК на позивача, суд зазначає наступне.
Зі змісту витребуваного судом у відповідача вказаного наказу судом встановлено, що затверджено граничні розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців, які перебувають у довготермінових закордонних відрядженнях) згідно з додатком.
Згідно п.2 наказу установлено, що щомісячні додаткові види грошового забезпечення встановлюються військовослужбовцям з дотриманням граничних розмірів, затверджених пунктом 1 цього наказу.
Згідно п.4 цей наказ застосовується з 01.01.2019.
Так, з наявного у матеріалах справи подання про призначення пенсії від 05.03.2019 №411 випливає, що підполковника ОСОБА_1 , начальника адміністративно-господарського відділення 7 служби 1 управління 2 департаменту 55 Центру Служби зовнішньої розвідки України, звільнено у запас Служби зовнішньої розвідки України за підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статі 26 (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову служба та виключено зі списків військової частини 31.01.2021.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції Українипри прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції Українизакони і нормативні акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Суд вважає, що за обставин цієї справи і з огляду на момент виникнення спірних правовідносин позивач має законне право на очікування виплати грошового забезпечення відповідно до того акту, яким регулювалися спірні правовідносини на момент їх виникнення.
У пункті 19постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" № 8 від 13.06.2007 рокузвернуто увагу судів, що відповідно до статей8та22 Конституції Українине підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановленихКонституцією Україниі чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватисяКонституцією Українияк актом прямої дії.
Стабільність правового регулювання проявляється в неприпустимості внесення довільних змін до діючої системи норм. Збереження розумної стабільності означає, серед іншого, обов'язок законодавця врахувати при зміні умов набуття права на отримання соціальних благ законні очікування, пов'язані з виконанням умов набуття такого права.
При визначенні юридичної природи спірних правовідносин між сторонами, суд враховує, що право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбаченихКонституцією України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність відмови відповідача у здійсненні перерахунку розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача, оскільки позивача звільнено з посади начальника адміністративно-господарського відділення 7 служби 1 управління 2 департаменту 55 Центру Служби зовнішньої розвідки України 31.01.2019, а відтак, дія наказу «Про затвердження граничних розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення» поширювала свою дію і на позивача, оскільки, як вказано у самому наказі, застосування такого розпочинається з 01.01.2019.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно із ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до пункту 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача відповідно до наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України від 11.02.2019 № 64/ДСК «Про затвердження граничних розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців».
Щодо позовної вимоги про надання оновленої довідки до ГУ ПФУ у Львівській області, то слід зазначити, що така є передчасною.
Суд вказує, що оскільки відповідна довідка ще не складена та не могла бути направлена для перерахунку до ГУ ПФУ у Львівській області, то на час розгляду справи таке право позивача не порушено, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наслідком розгляду справи, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Щодо судового збору, то відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 26-26, 73-77, 139, 241- 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Зобов'язати Службу зовнішньої розвідки України (код ЄДРПОУ 33240845; місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 24/1) здійснити перерахунок щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) відповідно до наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України від 11.02.2019 № 64/ДСК «Про затвердження граничних розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Служби зовнішньої розвідки України (код ЄДРПОУ 33240845; місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 24/1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) 908 (дев'ятсот вісім) гривень рівно судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 05.01.2022.
Суддя Потабенко В.А.