73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
21.06.2010 Справа № 14/112-ПД-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Беловій О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Індустріальна скляна компанія", м. Херсон,
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз", м. Херсон,
про визнання недійсним договору,
за участю представників
позивача: Галдун О.А. - представник, довір. від 15.02.2010р.
відповідача: Чернишова В.Г. - представник, довір. № 08/31-02 від 04.01.10р.
Позивач у позовній заяві просить визнати недійсним договір № 1-6435П від 30.01.2009 р. в частині нарахування тарифів за природний газ. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 180, 207 ГК України, а також на наступні обставини.
Позивач вважає спірний договір забезпечення природним газом недійсним, та таким що суперечить вимогам чинного законодавства з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода, але у будь-якому разі при укладанні господарського договору сторони зобов'язані погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 КГ України). Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння зміна умов зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути визнано судом недійсним. Відповідно до ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються зокрема, такі умови типових договорів, що допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов. Відповідно до п. 5.1. спірного Договору ціна Газу становить 2616,90 грн. за 1000 м. куб. Згідно п. 5.2. „.......тарифи, вказані в п. 5.1. Договору визначені на день підписання і змінюються за рішенням відповідних державних органів України, про що сторони підписують відповідну додаткову угоду про зміну тарифів." На сьогоднішній день між Позивачем та Відповідачем не підписано жодної додаткової угоди до договору про зміну тарифів. Однак, Відповідачем в порушення умов вищезазначеного Договору, самостійно, без укладання додаткових угод змінено ціну Договору, а саме в частині тарифу за природний газ. Відповідно до умов Договору ціна за 1000 м. куб. складає 2616,90 грн., Відповідач провів нарахування за спожитий газ по ціні 2 654,67 грн. за 1000 м. куб. Як вважає позивач, одностороння зміна умов Договору є порушенням його прав та законних інтересів, даний Договір не відповідає вимогам закону та є недійсним в частині визначення тарифів.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини.
У ч. 2 ст. 207 ГК України йде мова про визнання нікчемною умови господарського зобов'язання. Позивач же просить визнати недійсним саме Договір від 30.01.2009 № 1-6435П. Також, Позивач вказує, на обов'язковість погодження при укладанні договору предмету, ціни та строку дії Договору. В пункті 1 вказаного Договору зазначено предмет, пунктом 5 передбачено ціну, пунктом 10 - строк дії Договору. Таким чином, на думку відповідача, твердження Позивача в цій частині не відповідають дійсності. На момент укладання спірного Договору сторони погодили усі істотні умови договору, як того вимагає ст. 180 ГК України. Додатково відповідач звертає увагу, що зміна тарифів відбулася з 01.05.2009, тобто через чотири місяця з моменту укладання Договору. Така зміна тарифів передбачена п. 5.2. вказаного Договору, яка відбувається на підставі рішення відповідного державного органу України. Відповідно до ст. 632 ЦК України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Також, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином не лише відповідно до договору, а й відповідно до цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Підставою для підвищення тарифу є Постанова КМУ від 14.04.2009 № 359 "Про внесення змін до Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ", якою встановлено збір у розмірі 2 відсотків. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається. На думку відповідача, викладені позивачем у позовній заяві обставини не стосуються суті позовних вимог.
За згодою представників учасників судового процесу, що прибули на судове засідання, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
30.01.2009 року між відкритим акціонерним товариством "Індустріальна скляна компанія" (надалі за текстом - Позивач) та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" (надалі за текстом - Відповідач) був укладений договір №1-6435П (надалі за текстом - Договір) забезпечення природним газом, відповідно до умов якого Відповідач зобов'язався передати Позивачу газ, а останній в свою чергу його прийняти та оплатити його вартість.
Викладені позивачем у позовній заяві обставини не відповідають фактичним обставинам справи. Так, у пункті 1 спірного Договору сторонами погоджено предмет, пунктом 5 Договору погоджено ціну, пунктом 10 - строк дії Договору. Таким чином, посилання позивача на неузгодження сторонами у спірному Договорі всіх істотних умов не відповідають фактичним обставинам справи. На момент укладання спірного Договору сторони погодили усі істотні умови договору, як того вимагає ст. 180 ГК України. Тому відсутні правові підстави для нікчемності спірного договору.
Зміна тарифів, на яку також посилається позивач відбулася з 01.05.2009, тобто через чотири місяця з моменту укладання Договору. Відповідно до ст. 632 ЦК України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Також, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином не лише відповідно до договору, а й відповідно до цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Підставою для підвищення тарифу стала Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 № 359 "Про внесення змін до Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ", якою встановлений збір у розмірі 2 відсотків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Позивач у позовній заяві не зазначив, які саме положення ст. 203 ЦК України було порушено сторонами в момент укладання спірного Договору.
За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України "05" липня 2010 р.