73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
14.06.2010 Справа № 14/82-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-Експорт", м. Радехів Лвівської області,
до Малого приватного підприємства "Таврія", смт. Нововоронцовка Херсонської області,
про стягнення 55 891 грн. 38 коп.,
за участю представників
позивача: Шевцов С.І., представник, дов. № 11.06.10 р.,
відповідача: на засідання суду не прибув.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 55 891 грн. 38 коп., а саме 36 700 грн. 00 коп. основного боргу за поставлений товар; 10 230 грн. 80 коп. пені; 8960 грн. 58 коп. інфляційних витрат. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 509, 530, 549 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечує проти частини позову щодо стягнення пені та інфляційних, оскільки на думку відповідача позивачем невірно визначено дату прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання. Крім того, відповідач просить суд здійснювати розгляд справи без участі його представника. Про час, ддату і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.
За згодою представника позивача, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
"18" грудня 2008 року ТзОВ «АБМ-Експорт»(надалі за текстом - "Відповідач") підписано договір поставки № 30 (надалі за текстом - "Договір"), згідно з яким Позивач зобов'язувався в порядку і строки встановлені Договором передати товар у власність Покупцю, в певній кількості, відповідної якості і по обумовленій ціні, а Покупець зобов'язується даний товар прийняти і оплатити його на умовах, обумовлених у вищезгаданому Договорі, а також зобов'язується перерахувати Позивачу грошові кошти у розмірі згідно виставлених рахунків на протязі одного банківського дня з моменту отримання товару (п. 3.2. Договору), зазначений договір відповідачем не підписувався, тому він (Договір) сторонами фактично не укладений.
Позивачем на користь відповідача фактично поставлено товар згідно накладних РН-0000271 від 24.07.08р., РН-0000478 від 24.12.08р., та РН-0000019 від 27.01.09р.
Відповідно до розхідної накладної РН-0000019 (від 27.01.09р.), Відповідач як Покупець отримав від Постачальника ТзОВ «АБМ-Експорт»товар на загальну суму 120000.00грн. За отримані товари по даній накладній відповідачем було здійснена часткова оплата що в загальній сумі склало 82400,00грн.. Станом на 01.04.2010р. сума основного боргу відповідача становить 36700,00грн.
Намагаючись вирішити питання про повернення відповідачем заборгованості, позивачем були проведені переговори з відповідачем, в результаті яких сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 25.01.10р , та позивачем був отриманий лист № 27/1 від 27.01.2010р. - в якому відповідач визнав заборгованість та вказав що вона буде погашена до 26.02.2010р. Позивач не заперечував поти вказаного строку виконання грошового зобов'язання відповідачем. Однак, у зазначений термін грошове зобов'язання відповідачем не було виконано.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи, що сторонами договір не підписувався, а поставка здійснювалась за видатковими накладними, розмір пені сторонами не встановлювався, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми пені.
Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, розмір суми з урахуванням встановленого індексу інфляції становить 8960,58грн. Однак, за розрахунком суду, з урахуванням дати прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем, розмір суми з урахуванням встановленого індексу інфляції становить 219грн.21коп.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 36700,00грн. та суми з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 219грн.21коп. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення пені у розмірі 10230грн.80коп. та суми з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 8741,37грн.
Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову залишається судом без задоволення, оскільки позивачем не обґрунтовано в чому саме полягає можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Таврія", ідентифікаційний код - 14129039, адреса - Херсонська область, Нововоронцовський район, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, 22-А, ррахунок -2600502002346 в Херсонській філії ВАТ "Кредобанк", МФО - 352413, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-Експорт", ідентифікаційний код -33672083, адреса місцязнаходження -80200, Львівська область, місто Радехів, вул. І. Франка, 9/1, адреса юридична - Львівська область, місто Кам'янка - Бузька, вул. Шевченка, 3, ррахунок - 2600801062694 в ВАТ "Кредобанк", МФО - 325365, 36700грн.00коп. основного боргу, 219грн.21коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 369грн.19коп. витрат по сплаті державного мита, 155грн.89коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України "05" липня 2010 р.