73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
11.03.2010 Справа № 9/9-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Паритет", м. Херсон
до Приватного підприємства "Максима Про Україна"
про стягнення 16847,25 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - Савчук Н.Н. - представник, довіреність № 01/01-01 від 01.01.2010р.;
від відповідача - не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Паритет" 13.01.2010р. звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з приватного підприємства "Максима Про Україна" заборгованість у розмірі 16847,25 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки №05-01/08 від 21.01.2008р., положення ст.ст. 16, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 1, 6 ГПК України, ч.7 ст. 180 ГК України.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. У судовому засіданні 11.03.2010р. представник позивача подав заяву в якій просить долучити до матеріалів справи копії податкових накладних від 10.11.2008р., 14.11.2008р., 17.11.2008р. та копію податкової декларації за 2008р., які підтверджують факт придбання відповідачем товару у позивача. Дані докази суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Відповідач у судове засідання 11.03.2010р. не прибув, витребуваних судом документів не надав, явку у судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності свого уповноваженого представника не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача, оскільки суд надавав йому достатньо часу в межах встановлених чинним ГПК України строків реалізувати свої процесуальні права як стороні в судовому процесі, крім того процесуальний строк вирішення справи вже закінчується.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України.
21 січня 2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №05-01/08, згідно якого, постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (відповідач), а покупець оплатити та прийняти товар у відповідності до умов договору, специфікацій до даного договору. Специфікація є невід'ємною частиною договору від 21 січня 2008р. № 05-01/08.
На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16847,25 грн., що підтверджується відповідними специфікаціями, видатковими накладними та податковими накладними (а.с.11-15, 60-62).
Відповідач в свою чергу не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, за отриманий товар з позивачем не розрахувався, в результаті чого, станом на 13.01.2010 року утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 16847,25 грн.
Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися претензії з вимогою сплатити борг у розмірі 16847,25 грн.
Відповідач, гарантійним листом зобов'язався, що до 26.12.2008р. погасить 16847,25 грн. заборгованості, але станом на час звернення позивача з позовом до суду борг не погасив.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Нормами ст.509 ЦК України визначено поняття зобов”язання та підстави його виникнення. Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Станом на час вирішення спору в суді сума боргу відповідача перед позивачем за поданим позовом становить 16847,25 грн., доказів її сплати відповідачем суду не надано. Відповідно до положень ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Своїх заперечень проти позову відповідач не навів, правами, передбаченими приписами ГПК України та іншими нормативними актами, можливість використання яких була в рівній мірі надана судом обом сторонам учасникам процесу, відповідач не скористався.
Понесені позивачем витрати зі сплати Державного мита в сумі 168,47 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про час виготовлення його повного тексту.
На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 655, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства "Максима Про Україна" (73000, м. Херсон, вул. Комарова, 6/29, кв. 8, р/р 26009042229300 в АКИБ “Укрсиббанк”, м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33929604) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Паритет" (73009, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 1, р/р 26009870947781, Одеська обласна філія АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 328016, код ЄДРПОУ 22736629) заборгованість в сумі 16847,25 грн., 168,47 грн. Державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Копію рішення надіслати сторонам по справі.
4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В. Ребриста
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України,
16 березня 2010 року.