73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
09.03.2010 Справа № 4/53-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КрузБудСервіс" м.Херсон
до приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Онікс" м.Херсон
про стягнення 43.902грн.00коп.
за участю представників сторін:
від позивача - адвокат Крупа Ю.Я.
від відповідача - не з'явився
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить стягнути 17.693грн.33коп. основного боргу, 2.035грн.44коп. пені, 500грн.26коп. -3% річних, 23.673грн.00коп. неустойки, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору оренди обладнання № О-19.12 від 19.12.2008року щодо своєчасних розрахунків за оренду майна та затримку повернення об'єкту оренди після припинення договору.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення від 25.02.2010року про вручення йому ухвали про порушення справи від 22.02.2010року.
За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
19 грудня 2008року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди обладнання №О-19.12
Згідно з цим договором в користування відповідача на умовах оренди позивач передав будівельну горизонтальну опалубку (далі майно) вартістю 96.275грн.21коп.
Наданим до матеріалів справи актом приймання-передачі від 23.12.2008року підтверджується передача майна в користування відповідача на умовах оренди.
Строк дії договору сторонами узгоджено пунктом 4.1 договору оренди до 26.02.2009року. Однак додатковою угодою №1 від 27.02.2009року сторони продовжили строк договору до 31.03.2009року.
Відповідно до розділу 5 зазначеного договору оренди та додаткової угоди №1 від 27.02.2009року відповідач зобов'язаний був сплачувати орендну плату за час оренди в узгодженому сторонами загальному розмірі - всього 20.870грн.00коп., в тому числі:13.400грн.00коп. за договором оренди та 7.370грн.00коп. за додатковою угодою, протягом 3 днів з дати підписання договору оренди та протягом 3 днів з дати підписання додаткової угоди.
Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір оренди від 19.12.2008року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони під час його дії мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
Матеріалами справи підтверджується, що своїх обов'язків по своєчасному перерахуванню орендної плати на розрахунковий рахунок позивача у встановленому договором оренди розмірі та порядку відповідач не виконував. За весь час користування майном ним здійснено лише одну проплату 28.12.2008року в сумі 3300грн.00коп. Борг з орендної плати відповідно до розрахунку позивача та акту звірки розрахунків, підписаному сторонами станом на 31.10.2008року, становить 17.693грн.33 коп., який відповідачем розраховано за 94 дні, з урахування 5 святкових днів (99 днів -5=94дні).
Оскільки доказів на підтвердження перерахування боргу, або будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідач суду не надав, вимоги позивача про стягнення 17.6943грн.33 коп. основного боргу підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Пункт 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 зазначеного Закону ( в редакції Закону від 10.01.2002року) встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період , за який сплачується пеня.
Укладеним між сторонами договором оренди від 19.12.2008року (пункт 9.1.1) сторони узгодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки яка діє на день виникнення прострочення від розміру орендної плати, за кожний день прострочення.
З урахуванням вищезазначених норм закону та договору, позивачем обґрунтовано нарахована пеня за період прострочки внесення орендної плати, згідно з вимога ми ч.6 ст.232 ГК України, за період з 03.03.2009року по 03.09.2009року в розмірі 2.035грн.44коп. і вона також стягується на користь позивача.
Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому вимоги позивача про стягнення 500грн.26 коп. - 3% річних підлягають задоволенню.
Строк дії оренди відповідно до пункту 4.1 та пункту 1 додаткової угоди від 27.02.2009року сторонами узгоджено до 31.03.2009року.
Відповідно до ч.1 статті 785 ЦК України відповідач зобов'язаний негайно повернути позивачеві орендоване майно після припинення договору у стані, в якому воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено договором.
Пунктом 8.1 договору оренди також встановлено обов'язок відповідача повернути майно позивачу за актом приймання-передачі у комплектації згідно специфікації після припинення договору протягом 1 доби. Таким чином, майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, обов'язок складання якого покладається на відповідача.
Всупереч вимогам вищезазначених норм закону та умов договору оренди, відповідач не повернув об'єкт оренди позивачу у визначений договором термін -до 02.04.2009року, а акт приймання-передачі сторонами було підписано лише 25.05.2009року.
За приписами частини 2 статті 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення майна, наймодавець має право вимагати від нього сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення. Аналогічна відповідальність щодо несвоєчасного повернення майна встановлена також і пунктом 8.4 договору оренди від 19.12.2008року.
Причин затримки повернення майна та підписання акту приймання-передачі відповідачем суду не надано.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення неустойки, нарахованої позивачем за час затримки повернення майна з 02.04.2009року по день фактичного повернення майна -25.05.2009року (за 53 дні) в сумі 23.673грн.00коп. обґрунтовані і також підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на відповідача.
В засіданні за згодою представника позивача оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Онікс" м.Херсон вул.І.Кулика № 124 кв. 77 р/р 26009013559 в Херсонській філії ПАТ “Західінкомбанк” МФО 352327 код 32480126 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КрузБудСервіс" м.Херсон вул.Толстого № 3 кв. 1 р/р 2600001010914 в ВАТ “Кредобанк” м.Херсон МФО 352413 код 35870266 - 17.693грн.33коп. основного боргу, 2.035грн.44коп. пені, 500грн.26коп. -3% річних, 23.673грн.00коп. неустойки, 439грн.02коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст. 84 ГПК України і підписано 10.03.2010року.