Рішення від 05.07.2010 по справі 45/148-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2010 р. Справа № 45/148-10

вх. № 4171/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Потеряєва І.А., довіреність від 30.04.2010 року

відповідача - Івтушок С.В., довіреність від 07.05.2009 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "Будівельна Ініціатива", м. Харків

до ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ

про стягнення 28950,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу за поставлену продукцію у розмірі 28950,00 грн. мотивуючи невиконанням з боку відповідача своїх зобов'язань щодо оплати поставленої позивачем продукції, згідно рахунків-фактури № 10811001 від 05.11.2008 року, № СФ-0000014 від 19.03.2008 року від 19.03.2008 року, № 10810006 від 10.10.2008 року та актів приймання-передачі від 24.04.2008 року, 18.10.2008 року та 08.12.2008 року.

Ухвалою суд від 11 травня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/148-10 розгляд справи було призначено на 31 травня 2010 року о 10:50 год.

В судове засідання 31 травня 2010 року позивач з"явився, свої позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, надав суду частину витребуваних судом доказів по справі. Крім того, позивач надав суду клопотання про розподіл судових витрат, згідно якого просить суд в разі задоволення позову стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 4000,00 грн.

Відповідач в засідання суду 31 травня 2010 року з'явився, відзив на позов суду не надав, проте усно проти задоволення позову заперечував, заперечив проти клопотання позивача щодо судових витрат в вигляді оплати послуг адвоката.

Суд, розглянувши клопотання позивача, вважає за необхідне долучити його до матеріалів справи, клопотання буде розглянуто по суті судом при винесенні рішення по даній справі.

В судовому засіданні 31 травня 2010 року, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 09 червня 2010 року 12:45 год.

09 червня 2010 року судове засідання було продовжено.

В призначене засідання суду позивач з'явився, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, надав суду пояснення щодо позову та додаткові докази по справі. Разом з тим, позивач завив клопотання, відповідно до якого просить витребувати у відповідача докази, які свідчать про те, що Раєнко Наталія Леонідівна, яка отримувала вимогу позивача на оплату продукції, працює у відповідача, а саме: наказ про прийняття на роботу та довідку відділу кадрів про те, яку посаду вона обіймає починаючи з березня 2010 року до цього часу, відкласти розгляд справи до отримання доказів.

Відповідач в призначене судове засідання з'явився, поти позову заперечує, посилаючись на неотримання від позивача вимоги про виконання зобов'язань по оплаті поставленої позивачем продукції, у зв'язку з чим у відповідача не виникло зобов'язання по її оплаті. Проти задоволення заявленого позивачем клопотання відповідач заперечує.

Суд, розглянувши вищевикладене клопотання позивача, визнав його таким, що підлягає задоволенню в частині відкладення розгляду справи. В іншій частині в задоволенні клопотання суд вважав за необхідне позивачу відмовити.

У зв'язку з необхідність надання сторонами додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 05 липня 2010 р. об 11:20.

Позивач в засіданні суду 05 липня 010 року надав до матеріалів справи витребуваний судом акт приймання-передачі від 18 жовтня 2008 року на суму 23300 грн., вимогу № 20 від 20.11.2009 р. та відповідь відповідача на неї.

Відповідач надав суду письмові пояснення в яких вказав, що журнал реєстрації вхідної кореспонденції за запитуваний судом період втрачено, також відповідач вказав, що Раєнко Н.Л є секретарем підприємства-відповідача із 06.09.2004 р.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засідання оригінали документів, які містяться в матеріалах справи, заслухавши представника позивача та відповідача, суд встановив наступне:

На підставі рахунків-фактур за актами приймання-передачі від 24 березня 2008 року на суму 1850 грн., 18 жовтня 2008 року на суму 23300 грн. та від 08 грудня 2008 року на суму 3800 грн. позивачем передано відповідачу продукцію загальною вартістю 28950 грн., що не спростовано представниками сторін під час розгляду справи.

20 листопада 2009 року позивач звернулася до відповідача із претензією, вих. №20, про сплату 28950 грн. вартості переданої продукції. Відповідач у своїй відповіді (вх. № 13/09 віл 30.11.2009 р.) без посилання на підстави та розміри, визнав наявні у нього зобов'язання щодо оплати продукції позивача (металопластикові конструкції).

30 березня 2010 року позивач вдруге звернуся до відповідача із вимогою про погашення боргу, яка (вимога) отримана секретарем підприємства-відповідача, проте залишена відповідачем без реагування.

01 червня 2010 року позивач втрете звернувся до відповідача з вимогою про оплату, вих. № 20, про що свідчить кур'єрська квитанція.

Таким чином, з поданих до суду документів вбачається, що відповідачем було отримано продукцію на загальну суму 28950,00 грн., оплата за яку відповідачем здійснена не була.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 28950,00 грн. основного боргу обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідь відповідача на вимогу позивача за № 20 від 20.11.2009 р., а також вимога позивача, отримана відповідачем 30.03.2010 р. за вх. № 134, є належними доказами звернення позивача до відповідача в розумінні ст. 530 ЦК України виходячи з того, що інших грошових зобов'язань (станом на 2009 р. - пред'явлення позивачем першої вимоги) у відповідача перед позивачем не існувало, друга вимога позивача отримана секретарем відповідача (який обіймає цю посаду з 2004 р.) 30.03.2010 р. проте журнал вхідної кореспонденції відповідачем суду не надано з підстав його втрати (проте доказів втрати відповідачем суду не надано). Більш того, в червні 2010 року позивачем черговий раз надіслано відповідачу вимогу про оплату продукції, термін спати за якої вже настав.

При вирішені питання про розподіл судових витрат суд вважає оплату послуг адвоката (діє на підставі договору від 30 квітня 2010 року, свідоцтво № 443 від 06.01.1994 р.) в сумі 4000,00 грн. такою, що проведена в розмірі, не відповідаючому критеріям розумності, та, керуючись принципами законності та справедливості, покладає ці витрати на відповідача в сумі 600,00 грн. Решта витрат на послуги адвоката в сумі 3400,00 грн. підлягає віднесенню на позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 289,50 грн. та згідно зі ст. 44 ГПК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. слід покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", 62503, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1 (код ЗКПО 32447115) на користь ТОВ "Будівельна ініціатива", 61058, м. Харків, вул. Данилевського, 30 (код ЗКПО 32337206) - 28950 грн. боргу, 600 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, 289,50 грн. державного мита та 236,00 грн. судових витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення по справі № 45/148-10 підписано 05 липня 2010 року.

Попередній документ
10243453
Наступний документ
10243458
Інформація про рішення:
№ рішення: 10243454
№ справи: 45/148-10
Дата рішення: 05.07.2010
Дата публікації: 07.07.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію