Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" червня 2010 р. Справа № 53/79-10
вх. № 4126/1-53
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Лисенко Г.В. за дов.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Кратос-Інсталл", м. Харків
до ЗАТ "Харпластмас" м. Харків
про стягнення 97208,79 грн.
Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за постачання товару на підставі рахунків-фактур на загальну суму 97208,79 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивачем на підставі рахунку-фактури №18 від 23.09.2008 року було поставлено Відповідачу арматури та комплектуючі системи опалення, що підтверджується копіями накладних які долучені до матеріалів справи, а саме:
накладна №КИ-0000011 від 30.09.2008 року на суму 90078,48 грн.
накладна №КИ-0000014 від 07.10.2008 року на суму 7465,68 грн.
накладна №КИ-0000015 від 13.10.2008 року на суму 39584,22 грн.
накладна №КИ-0000018 від 24.10.2008 року на суму 13445,40 грн.
накладна №КИ-0000021 від 14.11.2008 року на суму 4961,52 грн.
Відповідачем 23.09.2008 року було проведено часткову оплату продукції на суму 162441,12 грн. Від отримання остаточної партії товару за цим рахунком-фактурою ЗАТ "Харпластмас" відмовилось.
На підставі рахунку-фактури №33 від 28.10.2008 року позивач поставив Відповідачу обладнання, що підтверджується копією накладної №КИ-0000022 від 14.11.2008 року на суму 10679,52 грн. Оплату за поставлене обладнання Відповідач не здійснив.
Також позивачем на підставі рахунку-фактури №35 від 03.11.2008 року було поставлено Відповідачу обладнання, що підтверджується копіями накладних які долучені до матеріалів справи, а саме:
накладна №КИ-0000023 від 14.11.2008 року на суму 19602,18 грн.
накладна №КИ-0000027 від 28.11.2008 року на суму 10385,64 грн.
накладна №КИ-0000029 від 10.12.2008 року на суму 69979,86 грн.
накладна №КИ-0000033 від 26.12.2008 року на суму 3257,46 грн.
Відповідачем 05.11.2008 року було проведено оплату товару в сумі 30000,00 грн. Остаточну оплату за поставлене обладнання відповідачем перераховано не було.
Таким чином, заборгованість ЗАТ «Харпластмас» перед ТОВ «Кратос-Інсталл» за поставлене обладнання по рахунках-фактурах №18 від 23.09.2008 року, №33 від 28.10.2008 року, №35 від 03.11.2008 року становить 76998,84 грн.
Неодноразові переговори з Відповідачем звернення до Відповідача з претензіями 24.02.2010 та 22.03.2010 року, результатів не дали, відповіді від відповідача на адресу позивача не надходило.
На підставі вимог ч. 1 ст. 175 ГК України: "Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених господарським Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.7 ст.193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.526 ЦК України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Претензія про оплату боргу від 24.02.2010 року було отримано відповідачем 05.03.2010 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, яка долучена позивачем до матеріалів справи.
Таким чином відповідач у відповідності до вимог ч.2 ст.530 ЦК України повинен був сплатити борг позивачеві до 11.03.2010 року включно, що відповідачем зроблено не було.
Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 76998,84 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Ст.610 Цивільного кодексу України вказує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивачем за неналежне виконання відповідачем зобов'язання в частині оплати отриманого товару було нараховано інфляційні витрати в сумі 16894,99 грн. та 3% річних в сумі 3314,96 грн.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків інфляційних витрат та 3 % річних, позивачем невірно визначено дату, від якої повинні нараховуватися інфляційні витрати та 3% річних, такою датою є 12.03.2010 року, оскільки датою настання моменту оплати є дата, яка обчислюється за спливом 7-ми днів з моменту отримання вимоги боржником.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 501,14 грн. інфляційних витрат за період з 12.03.2010 року по 01.04.2010 року та 137,91 грн. 3% річних за період з 12.03.2010 року по 01.04.2010 року обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Закритого Акціонерного Товариства «Харпластмас» (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 4, Код ЄДРПОУ 31642900, ІПН 316429020336, р/р 26007060000330 в ХФ ОАО КБ «ЮЖКОМБАНК» в м. Харкові, МФО 350813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАТОС-ІНСТАЛЛ» (юридична адреса: 61046, м. Харків, вул. Лодзинська, 7, корп. «А», фактична адреса: 61001, м. Харків, пров. Молчановський, 29, Код ЄДРПОУ 34017952, ІПН 340179520373, р/р 26001000924701 в ВАТ "АСТРА БАНК", МФО 380548) 76998,84 грн. основного боргу, 501,14 грн. інфляційних витрат, 137,91 грн. 3% річних, 776,38 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 16393,85 грн. інфляційних витрат та 3177,05 грн. 3% річних відмовити.
Суддя
Рішення виготовлено та підписано 01.07.2010 року.