Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" червня 2010 р. Справа № 53/98-10
вх. № 4505/1-53
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Спільне українсько-естонське підприємство ТОВ " ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" м. Київ
до ТОВ "Інгир", м. Харків
про стягнення 5828,49 грн.
Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар медичного призначення на протязі лютого 2009 року в сумі 5828,49 грн.
Представники позивача та відповідача в призначене судове засідання не з'явились, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, про час та місце слухання справи були повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Протягом лютого 2009 р. Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (надалі - Позивач) відвантажено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інгир» (надалі - Відповідач) товар медичного призначення (надалі - Товар), що підтверджується видатковими накладними № 9088192 від 20.02.2009 року на суму 3346,09 грн., № 9088193 від 20.02.2009 року на суму 582,84 грн., № 9097754 від 26.02.2009 року на суму 1661,11 грн., всього на суму 5590,04 грн.
Відповідно до зазначених видаткових накладних Відповідач прийняв доставлений товар та зобов'язався сплатити за нього грошову суму зазначену у накладній та у визначений у ній строк. Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими накладними.
Відповідно до п. «відстрочка платежу», зазначеному у видаткових накладних, оплата покупцем Товару за цими накладними здійснюється шляхом відстрочення платежу, при цьому строк, протягом якого Покупець зобов'язаний здійснити оплату за Товар на користь Продавця, визначається Продавцем у зазначених видаткових накладних на товар, який поставляється.
Строк (зазначений Позивачем у видатковій накладній на поставлений товар) оплати за поставлений Відповідачу Товар минув. Товар було отримано на підставі довіреностей, на яких міститься печатка Відповідача та підпис його представника.
У порушення взятих на себе зобов'язань Відповідач вартість товару, у встановлений строк, не оплатив.
На адресу Відповідача, 12.04.2010 р. Позивачем, була направлена вимога (вих. № 157 від 12.04.2010 р.) про сплату заборгованості та Відповідач ніяк не відреагував на зазначену вимогу та заборгованості у зазначеній у ній строк не погасив.
Станом на 19.04.2010 року сума заборгованості Відповідача за поставлений Товар з урахуванням часткової оплати складає 5009,43 грн.
Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Також, відповідно вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Але на даний момент відповідачем не були виконані всі взяті на себе зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно зі ст. 218 ГК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання несе учасник господарських відносин. Відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання за договором.
Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 5009,43 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків, розмір інфляційних втрат становить - 631,19 грн., а розмір 3% річних становить - 187,87 грн..
Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивачем невірно нараховані суми 3% річних та інфляційних витрат за спірний період.
Відповідно до перерахунків інфляційних та 3% річних згідно офіційних даних розмір інфляційних витрат складає 611,02 грн. та 167,45 грн. 3% річних відповідно, суми яких відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгир» (61136, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 50 Б, р/р 2600006710017 в АКБ «Правекс-банк», МФО 321983, код ЄДРПОУ 35972913), на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18а, р/р 26003012817821 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, Код ЄДРПОУ 21642228) 5009,43 грн. основного боргу, 611,02 грн. інфляційних витрат та 167,45 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя
Рішення виготовлено та підписано 01.07.2010 року.