79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.06.10 Справа№ 10/80
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКО ФАРМ ЛТД» м. Київ
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНАТА» м. Львів
Про стягнення 137204,50 грн. боргу
Суддя Довга О.І.
Секретар Яремчук С.М.
Представники:
Від позивача: Калюжна Н.В. - представник за дорученням
Від відповідача : Тихомиров Д.Є. - директор товариства
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору:
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКО ФАРМ ЛТД»м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНАТА» м. Львів про стягнення 137204,50 грн.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в попередній ухвалі суду.
В судовому засіданні 24.06.2010 року представник Позивача підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених у позові, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду справи. В обґрунтування своїх вимог Позивачем надано додаткові докази до справи.
Представник Відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов, просить відмовити в позовних вимогах з наступних підстав:
В п. 2 позовних вимог у позовній заяві зазначених Позивачем, складає стягнення з Відповідача вартості поставленого товару з урахуванням індексу інфляції у розмірі 122 626,91 грн. Проте, на думку Відповідача, зазначена сума позовних вимог безпідставна та необгрутована.
Відповідно до п. 2.2.10. Договору Відповідач повинен оплатити товар відповідно до умов Договору. П.З Додаткової угоди передбачає, що оплата за фактично реалізований товар здійснюється наступним чином:
- Щотижнево (у п'ятницю) Покупець надає Постачальнику звіт про залишки продукції П'єр Фабр Дермо-Косметик, П'єр Фабр Орал Кеа та Лабороторій Асепта, на підставі якого Постачальник визначає суму реалізованої продукції, яка підлягає сплаті;
- Розрахунки за фактично реалізований товар Покупець здійснює після узгодження Сторонами суми реалізованої продукції один раз у 7 (сім) днів -не пізніше понеділка;
- Поставки продукції здійснюються за умови відсутності заборгованості за реалізований товар;
- У випадку затримки оплати реалізованого товару бульш ніж на 5 (п'ять) днів Постачальник має право достроково розірвати дану Додаткову угоду, надіславши повідомлення про її розірвання на адресу Покупця, з послідуючим проведенням процедури взаєморозрахунків та повернення нереалізованого товару.
Відтак, Відповідач зобов'язаний здійснити оплату Позивачу за фактично реалізований товар, розмір якої визначає Відповідач на підставі вищезазначеного звіту.
Позивач не обгрунтував вищезазначену суму грошових вимог на підставі узгодженого звіту про залишок продукції, натомість одноосібно здійснив нарахування на весь поставлений товар в супереч Договору.
П.5 Додаткової угоди зазначає, що у випадку розірвання Договору або закінчення терміну дії Додаткової угоди. Сторони зобов'язані виконати взаємні зобов'язання: Покупець - оплатити реалізований товар та повернути нереалізований протягом 2-х днів; Постачальник -прийняти нереалізований товар.
П.2.1.6. Договору передбачає, що Постачальник зобов'язується брати на себе відповідальність за транспортування товару.
Таким чином, на думку представника Відповідача, на сьогоднішній день, Позивач уникає свого обов'язку прийняти і транспортувати нереалізований товар, натомість «штучно»створюючи обов'язки для Відповідача щодо сплати за нереалізований товар, через визнання заборгованості Відповідача в судовому порядку.
Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.
Сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
Між Позивачем та Відповідачем 16 січня 2009 року укладено Договір на поставку товару за № 3/1.
Відповідно до умов Договору Позивач передавав товар у власність Відповідачу, а Відповідач приймав цей товар у власність згідно накладних та сплачував його вартість на умовах Договору.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до умов Додаткової угоди від 22.04.2009 року до Договору, оплата за фактично реалізований товар здійснювалась наступним чином:
- щотижнево ( у п'ятницю) Покупець надавав Постачальнику звіт про залишки продукції П'єр Фабр Дермо-Косметик, П'єр Фабр Орал Кеа та Лабораторій Адепта, на підставі якого Постачальник визначав суму реалізованої продукції, яка підлягає сплаті;
- розрахунки за фактично реалізований товар Покупець здійснював після узгодження Сторонами суми реалізованої продукції один раз у 7 (сім) днів - не пізніше понеділка;
- поставки продукції здійснювались за умови відсутності заборгованості за реалізований товар;
Свої обов'язки Позивач виконував належним чином.
Відповідач, як Покупець, свої зобов'язання за Договором не виконував, так як суду не представлено доказів щодо надання звітів про залишки продукції, та доказів своєчасних розрахунків за вже реалізований товар.
11.09.2009 року на адресу Відповідача Позивачем направлено листа за № 07/09 про припинення дії Додаткової угоди від 22.04.2009 року з 14.09.2009 року.
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди до Договору постави від 16.01.2009 року у разі припинення дії Додаткової угоди, Відповідач був зобов'язаний оплатити реалізований товар та повернути нереалізований протягом 2-х днів. Докази виконання Відповідачем зобов'язань по оплаті реалізованого товару та повернення нереалізованого товару в матеріалах справи відсутні.
Матеріалами справи доведено, що згідно наданих Відповідачем відомостей щодо залишків продукції, існує заборгованість перед Позивачем по сплаті вартості реалізованого товару на суму 11014,02 грн. Факт реалізації підтверджується відомостями Покупця щодо залишків нереалізованої продукції.
Сума заборгованості за неповернений нереалізований Відповідачем товар становить 106411,51 грн.
Відтак, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 117425,53 грн.
Факт отримання Покупцем товару підтверджується накладними, які долучені до матеріалів справи, та згідно яких приймався товар. Зауважень чи рекламацій щодо кількості та якості поставленого товару, згідно пункту 2.2.2 договору № 3/1 до ТзОВ «МАРКО ФАРМ ЛТД» не надходило.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Таким чином, з Відповідача на користь Позивача слід стягнути суму основного боргу у розмірі 117425,53 грн.
Згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач повинен сплатити Позивачу, крім суми основного боргу, також суму, на яку збільшився борг у зв'язку з інфляцією, та три проценти річних від суми боргу, а саме:
- за період з 16.09.2009р. по 18.02.2010р. (від суми боргу 117425,53 грн.), індекс інфляції становить 7984,94 грн. а також три проценти річних від простроченої суми -(156 дні прострочення), що становить -1505,62 грн.
Таким чином, сума, на яку збільшилася заборгованість Відповідача перед Позивачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення -7984,94 грн., трьох відсотків річних від простроченої суми становить 1505,62 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Умовами п.4.4 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати покупець сплачує пеню в розмірі 0,5 % несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені на день розгляду спору становить 10288,41 грн., та підлягає до стягнення.
Наданий Позивачем розрахунок позовних вимог перевірений та зроблений правильно.
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд визнав позов обґрунтованим, документально підтвердженим, та таким, що підлягає до задоволення повністю.
У відповідності до норми ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне судові витрати покласти на Відповідача.
Керуючись ст.ст.526,638,655, 683, 684, 691 ЦК України, ст.ст. 1, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНАТА»( м. Львів, вул. Пасічна, б.43, ІК 22402555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКО ФАРМ ЛТД»( м. Київ, вул. Дегтярівська, б.62, ІК 20029129, МФО 322313) 117425,53 грн. основного боргу, 10288,41 грн. пені, 7984,94 грн. інфляційних, 1505,62 грн. три відсотки річних, 1372,04 грн. державного мита та 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.
Суддя