Справа № 11-cc/824/7187/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 757/54386/21-к
29 грудня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року, -
за участі:
представника власника майна - ОСОБА_8
цивільного позивача - ОСОБА_9 ,
представника цивільного позивача - ОСОБА_10 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.11.2021 року задоволено клопотання потерпілого у кримінальному провадженні № 42012110000000089 від 27.11.2012 року ОСОБА_9 про накладення арешту на майно та накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер № 1070747480000, яка відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.06.2021 за № 259348280 на праві власності належить ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді представник власника майна подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.11.2021 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_9 .
Крім того, представник просить поновити строк на апеляційне скарження ухвали слідчого судді. Зазначає, що клопотання про арешт майна розглянуто без виклику та участі власника арештованого майна. Оскаржувана ухвала отримана представником власника майна лише 01.12.2021 року.
Мотивуючи апеляційні вимоги адвокат зазначає, що оскаржувана ухвала винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки задоволення клопотання потерпілого не мало правових підстав з точки зору процесуального закону та обґрунтованості вимог потерпілого, а відтак підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, а ОСОБА_6 не має будь-якого із передбачених ч. 5,6 ст. 170КПК України процесуального статусу. Квартира, на яку накладено арешт, у кримінальному провадженні не визнана речовим доказом та згідно змісту фабули не є предметом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Крім цього апелянт звертає увагу суду, що слідчим суддею проігноровано приписи ч. 1 ст. 171 КПК України, оскільки зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що цивільний позивач може звернутись з клопотанням про арешт майна виключно з метою забезпечення цивільного позову, а не з метою збереження речових доказів.
Представник власника майна зазначає також, що потерпілий втретє звертається з клопотанням про накладення арешту на вищевказану квартиру, два попередніх арешти були скасовані як такі, що накладені необґрунтовано.
Більш того автор апеляції наголошує, що ОСОБА_9 під час звернення з клопотанням про накладення арешту свідомо не вказує, що постановою Харківського районного суду від 25.05.2021 року по справі № 644/6982/16-ц, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 06.10.2021 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_9 до правонаступника ОСОБА_11 - ОСОБА_6 , скасовано заходи забезпечення позову у вигляді арешту спірної квартири.
В судове засідання прокурор не з'явився, направив на адресу Київського апеляційного суду клопотання про відкладення судового засідання, пояснивши неможливість прибути службовою завантаженістю та участю процесуальних керівників у інших судових засіданнях.
Як вбачається з постанови про зміну групи прокурорів від 02.09.2021 року, процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження № 42012110000000089 здійснюють ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .
Вказане свідчить про достатню кількість службових осіб органу прокуратури, які можуть приймати участь у судовому засіданні в рамках даного кримінального провадження. Разом з цим від Офісу Генерального прокурора на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання від 29.12.2021 року про службову завантаженість, яке має формальних характер. При цьому прокурор не наводить конкретних обставин, що спричинили неможливість прибути до зали судових засідань Київського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги та доказів на їх підтвердження.
Більш того, клопотання про відкладення розгляду справи надійшло до суду апеляційної інстанції за підписом заступника начальника третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_21 , однак матеріали провадження, зокрема постанова про зміну групи прокурів не містить відомостей щодо участі ОСОБА_22 у кримінальному провадженні в якості процесуального керівника. Підтвердження повноважень приймати участь у провадженні прокурором не надано, а відтак, з огляну на наявні матеріали, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що клопотання про відкладення розгляду справи надано не вповноваженою на те особою, а відтак не підлягає задоволенню.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги представника власника майна за відсутності прокурора, оскільки сторона обвинувачення не підтвердила достатнім чином причини, що унеможливлювали прибуття у судове засідання процесуального керівника, враховуючи достатню кількість прокурорів у даному кримінальному провадженні, зазначених у постанові про зміну групи прокурорів, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, доводи представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі, доводи цивільного позивача та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що а апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до положень ч. 1. ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Апелянт зазначив, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без виклику та участі власника арештованого майна. Оскаржувана ухвала отримана представником власника майна лише 01.12.2021 року. Вказане підтверджується розпискою адвоката ОСОБА_7 про отримання копії судового рішення від 01.12.2021 року. З апеляційною скаргою представник звернувся 02.12.2021 року, тобто в межах процессуального строку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в розумінні ч. 2 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв'язку з чим такий строк не підлягає поновленню.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42012110000000089 за заявами ОСОБА_9 про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_11 , ОСОБА_23 та іншими, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України.
11.10.2021 року цивільний позивач ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно.
Необхідність накладення арешту обґрунтована метою забезпечення збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування.
03.11.2021 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва клопотанням цивільного позивача задоволено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні цивільного позивача, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, цивільний позивач звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, з метою забезпечення збереження вищевказаного майна. Виходячи зі змісту ч. 2 ст.170 КПК України, такої мети як забезпечення збереження майна не передбачено.
Однак слідчий суддя, всупереч вимогам закону встановив правові підстави для накладення такого арешту. При цьому розглядаючи згадане клопотання, слідчий суддя вийшов за межі наданих йому кримінальним процесуальним законом повноважень та наклав арешт на майно з іншою метою, а саме - з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Зважаючи на те, що у клопотанні питання про накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання не ставилось, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у слідчого судді законних підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
Крім того, з матеріалів судового провадження вбачається, що у рамках кримінального провадження № 42012110000000089 жодній особі не повідомлено про підозру. Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Таким чином слід зробити висновок, що у кримінальному провадженні цивільний позивач наділений повноваженням звертатись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно виключно з метою забезпечення цивільного прозову за умови наявності підозрюваного, але не з метою забезпечення збереження майна чи забезпечення конфіскації майна, як про це зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.
Також, поза увагою слідчого судді залишилося те, що ОСОБА_6 не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні, а відтак за наведених обставин на її майно не може бути накладено арешт навіть з метою забезпечення цивільного позову.
З урахуванням вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.11.2021 року, якою задоволено клопотання потерпілого у кримінальному провадженні № 42012110000000089 від 27.11.2012 року ОСОБА_9 про накладення арешту на майно та накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер № 1070747480000, яка відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.06.2021 за № 259348280 на праві власності належить ОСОБА_6 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання потерпілого у кримінальному провадженні № 42012110000000089 від 27.11.2012 року ОСОБА_9 про накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер № 1070747480000, яка відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.06.2021 за № 259348280 на праві власності належить ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3