03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/5040/2021
Справа № 361/5370/21
06 грудня 2021 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та його захисника - адвоката Маковія В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2021 року
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військова частина,
встановив:
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 , 02.05.2021 року о 21 год. 20 хв. на автодорозі М-01 «Київ-Чернігів» 31 км в сторону м. Чернігів, керував транспортним засобом - автомобілем «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Огляд проводився за допомогою приладу «Drager» ARHK-0525, результат тесту 2,07 ‰ (проміле). ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги пункту 2.9А ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2021 року, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на її незаконність.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він перебував в салоні автомобіля на передньому сидінні з боку водія в очікуванні знайомих, щоб забрати цей автомобіль до станції технічного обслуговування. Оскільки автомобіль вийшов з ладу, йому довелось залишити його на узбіччі. Вказує, що алкогольні напої вживав, однак на автомобілі не рухався, а просто сидів. В цей момент підійшли працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився, та почали вимагати документи без пояснення причин. Зазначає, що у нього є свідки, які можуть підтвердити, що автомобіль стояв на узбіччі, не рухався, а просто перебував в ньому.
Звертає увагу суду на те, що після виявлення водія з ознаками алкогольного сп'яніння, працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом, не помістили вищевказаний автомобіль на штраф-майданчик, що є порушенням вимог Порядку проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № ПОЗ від 17.12.2008 року, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Таким чином, ОСОБА_1 має сумніви в об'єктивності складеного адміністративного протоколу ААБ № 209104 від 02 травня 2021 року. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення працівниками поліції складено на неправдивих відомостях, а відеозапис з боді-камер є неповним, оскільки на ньому є тільки запис розмови між ОСОБА_1 та поліцейським, момент руху автомобіля відсутній, що доводить той факт, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 не рухався.
Крім того, письмові пояснення свідків є неналежним доказом, оскільки вказані свідки не викликались до суду та не давали пояснень особисто в судовому засіданні. Викладені обставини свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду даної справи, а із доказів, наявних в матеріалах справи, не слідує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Одночасно в апеляційній скарзі поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2021 року.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 посилається на те, що 01 жовтня 2021 року він подав апеляційну скаргу на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.09.2021, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 01.10.2021, поштове відправлення (рекомендований лист) № 0740029062599. Однак, ОСОБА_1 помилково направив апеляційну скаргу не через Броварський міськрайонний суд Київської області, а безпосередньо до Київського апеляційного суду, у зв'язку із чим апеляційна скарга була повернута апелянту.
Вислухавши ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Маковія В.В., які підтримали клопотання про поновлення строку, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову Броварського міськрайонного суду Київської області було винесено судом 23 вересня 2021 року в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Копію постанови від 23 вересня 2021 року ОСОБА_1 отримав 29.09.2021 року.
На підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення строку, ОСОБА_3 додано копію фіскального чека про направлення поштового відправлення 01.10.2021 року на адресу Київського апеляційного суду.
З огляду на викладене, з метою забезпечення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на апеляційне оскарження судового рішення, вважаю за можливе клопотання про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2021 року.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Маковій В.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, 02.05.2021 року зранку він вийшов з дому, сів за кермо автомобіля та почав рухатися для розвороту, виїхавши з гаражу, однак заклинило заднє праве колесо. Інший автомобіль допоміг відтягнути його автомобіль на узбіччя. Після чого він закрив автомобіль та поїхав на роботу в м. Київ маршрутним транспортним засобом. В автомобілі він залишив один з телефонів, речі та комп'ютер. Попрацювавши до 13 години на роботі, він повернувся до автомобіля для того, щоб забрати речі, а саме - системний блок. Підійшов до автомобіля, відкрив двері і його зупинили працівники поліції та почали спілкування.
Вислухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Маковія В.В., дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та переглянувши відеоматеріали досліджуваних подій за участю водія ОСОБА_1 вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, всупереч п. 2.9А (а) Правил дорожнього руху України - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 209104 від 02.05.2021 року, ОСОБА_1 02.05.2021 року о 21 год. 20 хв., на автодорозі М-01 «Київ-Чернігів» 31 км в м. Чернігів, керував транспортним засобом - автомобілем «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Огляд проводився за допомогою приладу «Drager» ARHK-0525, результат тесту 2,07 % (проміле), чим порушив п. 2.9А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - Інспектором роти № 3 батальйону № 3 полку № 2 УПП в м. Києві ДПП лейтенантом поліції Коневським Д.В.
Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 ознайомився, що засвідчено його особистим підписом. При цьому, будь-яких пояснень або заперечень в протоколі адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не наведено.
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 або його захисником дії працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій.
Так, з відеозапису вбачається, що автомобіль знаходився на узбіччі дороги поряд з автомобілем працівників поліції. Працівником поліції роз'яснюються ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження медичного огляду длявстановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Також працівником поліції повідомлено, що ОСОБА_1 зупинено з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Факт зупинки автомобіля ОСОБА_1 заперечував та погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager. Після чого ОСОБА_1 сів на сидіння водія і працівник поліції попросив його вийняти ключ із замка запалювання та вийти з автомобіля, при цьому повідомивши, що його відсторонено від керування автомобілем.
З відеозапису вбачається, що за результатами проведеного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager було виявлено вміст алкоголю в кількості 2,07 ‰. Після чого, працівником поліції з'ясовано у ОСОБА_1 , чи є у нього знайомі, тверезі, які мають можливість приїхати та забрати автомобіль, оскільки йому ( ОСОБА_1 ) на сьогодні заборонено керувати транспортним засобом.
Також на відеозаписі зафіксовано, як працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 , що відносно нього винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, при цьому роз'яснено строк та порядок її оскарження, права та обов'язки.
Крім того, працівниками поліції ОСОБА_1 ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'яснено його права та обов'язки та повторно повідомлено про відсторонення його від права керування на зазначений день.
При цьому, жодних заперечень з приводу винесення постанови за ст. 126 КУпАП та складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 не висловлював. У протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП також відсутні будь-які заперечення, пояснення ОСОБА_1 саме щодо керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було.
Згідно з п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9а ПДР України.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1 були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_1 є його колишнім сусідом. На Пасху він (свідок) зранку, приблизно о 09 год., їхав до себе на дачу, що в Козелецькому районі, та бачив автомобіль ОСОБА_1 , який стояв біля гаражу на Окружній дорозі. Увечері, повертаючись з дачі, він бачив, як автомобіль ОСОБА_1 стояв на тому самому місці, біля гаражів. На наступний день ОСОБА_1 зателефонував і попросив допомогти відтягнути автомобіль, оскільки він поламався.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є його товаришем, вони разом служили в Генштабі. На Пасху він (свідок) бачив автомобіль ОСОБА_1 , який стояв на узбіччі. Він в той день телефонував ОСОБА_1 , однак той не відповідав. На наступний день ОСОБА_1 зателефонував і попросив допомогти з автомобілем. У автомобіля було заблоковано колесо, автомобіль був не транспортабельний і свідок допомагав його ремонтувати.
Однак, суд апеляційної інстанції критично оцінює пояснення допитаних в судовому засіданні свідків, не приймає їх до уваги, оскільки зазначені пояснення спростовуються відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, зі змісту якого встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції при керуванні транспортним засобом та був притягнутий до адмінвідповідальності за керування автомобілем без наявності при собі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Крім того, на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції зафіксовано, що після роз'яснення ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження медичного огляду, ОСОБА_1 сів на сидіння водія, при цьому працівник поліції попросив його вийняти ключ із замка запалювання та вийти з автомобіля.
Дослідивши матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та пояснення, повідомлені ним в суді апеляційної інстанції та в суді першої інстанції, є суперечливими між собою.
Так, в суді першої інстанції вказував, що прийшов до автомобіля забрати телефон та ключі, підійшовши до авто, він увімкнув акумулятор, при цьому двигун автомобіля не заводив та почав шукати телефон та ключі, та цей момент підійшли працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що він перебував в салоні автомобіля на передньому сидінні з боку водія в очікуванні знайомих.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції зазначав, що він підійшов до автомобіля забрати системний блок, відкрив автомобіль і його зупинили працівники поліції та почали спілкування.
Враховуючи наведене, в сукупності наведених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 а Правил дорожнього руху, адже викладені ОСОБА_1 обставини спрямовані на унеможливлення встановлення судом факту керування останнім транспортним засобом та уникнення від адміністративної відповідальності.
Отже, доводи правопорушника та його захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння спростовуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 209104 від 02 травня 2021 року, направленням від 02.05.2021 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестом № 3248, згідно з якими 02.05.2021 року проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат якого склав 2,07 % (проміле), а також відеозаписом з нагрудної бодікамери працівника поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 209104 від 02 травня 2021 року.
Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 209104 від 02 травня 2021 року,ОСОБА_1 не надав.
Доводи апеляційної скарги про не відсторонення його працівниками поліції від керування транспортним засобом спростовуються відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності та законності постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2021 року, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук