Єдиний унікальний номер справи: 381/4315/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Осаулова Н.А.
Номер провадження: 22-ц/824/10311/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.
28 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коцюрби О.П.,
суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,
при секретарі - Качалабі О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубчак Ірини Олександрівни, заінтересована особа - ОСОБА_2 , -
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із даною скаргою, в якій просила суд визнати дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубчак І.О. - неправомірними та зобов'язати усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом скасування постанови старшого державного виконавця Фастівського міськрайонного ВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) Дубчак І.О. від 22 березня 2021 року про закінчення виконавчого провадження № 50759405.
Скаргу мотивувала тим, що на виконанні у старшого державного виконавця Дубчак І.О. перебуває виконавче провадження № 50759405, з примусового виконання виконавчого листа № 381/4315/15-ц виданого 29 грудня 2015 року Фастівським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник посилається на те, що 22 березня 2021 року старшим державним виконавцем Дубчак І.О. було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження № 50759405, однак з даною Постановою погодитися вона не може. Вказала, що старший державний виконавець не звернула увагу на те, що рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2015 року по справі № 381/4315/15-ц не виконано в повному обсязі, не зазначила мотивів з яких прийнято відповідне рішення, чим підтверджується фактичне повне виконання рішення згідно з виконавчим документом, не вказала тих чи інших належних та допустимих доказів, які підтверджують фактичне повне виконання рішення суду боржником, крім заяви стягувача та прийнятої оскаржуваної постанови.
Окрім того, заявниця зазначила, що під час прийняття та винесення невмотивованої постанови, державним виконавцем не було роз'яснено їй наслідків подання заяви та не перевірено заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, яка не була сплачена боржником. Окрім того, заява стягувача про відсутність претензій по сплаті аліментів до боржника з приводу виконання рішення не є підставою для закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». Підставою для закінчення виконавчого провадження є саме фактичне виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом. Якщо таке виконання відбулося, то відповідна заява стягувача може слугувати додатковим цьому підтвердженням. Заявник не погоджується з висновком старшого державного виконавця про закінчення вищевказаного виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», тому вважає дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Дубчак І.О. неправомірними, а Постанову про закінчення виконавчого провадження № 50759405 за п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», неправомірною та такою, що підлягає скасуванню
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 року скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким її скаргу задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилалась на те, що суд першої інстанції не врахував, що Постанова про закінчення виконавчого провадження № 50759405 є неправомірною, оскільки рішення суду не було виконане у повному обсязі, тому вважає. що суд безпідставно відмовив у задоволенні її скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечив посилаючись на їх безпідставність. Ухвалу вважає законною та обґрунтованою. Просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 року залишити без змін.
Від старшого державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубчак І.О. також надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона заперечує проти задоволення апеляційної скарги з аналогічних підстав.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно приписів ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 43 та ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Судом встановлено, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2015 року, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, щомісячно, починаючи з 06 жовтня 2015 року.
Того ж дня, судом видано виконавчий лист № 381/4315/15-ц (2/381/1755/15).
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, 08 квітня 2016 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Кущ В.В. було відкрито виконавче провадження № 50759405, з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.
У межах даного виконавчого провадження, 08 квітня 2016 року головним державним виконавцем було винесено Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 .
Також встановлено, що державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцькою А.С. 23 жовтня 2020 року на підставі ч. 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено Постанову про передачу виконавчого провадження № 50759405, у зв'язку із заявою ОСОБА_2 про перебування на обліку в Фастівській філії центру зайнятості.
В подальшому, 16 лютого 2021 року старшим державним виконавцем Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубчак І.О. винесено Постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження № 50759405.
Після чого, 22 березня 2021 року до Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява ОСОБА_1 , в якій остання просила закінчити виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно п. 9 ст. 39 в зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду.
Разом з тим, в даній заяві ОСОБА_1 зазначила, що претензій по сплаті аліментів не має, на момент закриття виконавчого провадження та по теперішній час. Борг по аліментах відсутній, претензій в подальшому, а саме до 18 років мати не буде. Дана заява подана через канцелярію та зареєстрована у Фастівському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під номером 18.28-27/3115-4 22 березня 2021 року.
На підставі вказаної заяви стягувача старшим державним виконавцем Дубчак І.О. 22 березня 2021 року винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження № 50759405, з примусового виконання виконавчого листа № 381/4315/15-ц виданого Фастівським міськрайонним судом Київської області 29 грудня 2015 року, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 зазначала, що старший держаний виконавець Дубчак І.О. при винесенні оскаржуваної постанови не перевірила наявність заборгованості по аліментах, а також не роз'яснила їй ст. 37 та ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обов'язки і права виконавців, згідно яких, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Разом з тим, згідно п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право серед іншого: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа, також про зміну місця роботи (ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»).
Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У частині 2 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
З вказаних норм слідує, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, в свою чергу виконавець зобов'язаний розглянути в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Разом з тим, проводити перевірку виконання рішення боржником, при наявності заяви стягувача, про його повне виконання, не є обов'язком виконавця, а є його правом.
Із даних норм можна зробити висновок, що виконавець зобов'язаний роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки, визначені ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», однак, роз'яснювати їй норми статей 37, 39 ЗУ «Про виконавче провадження» Законом не передбачено.
Під час розгляду скарги, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, та не спростовано стороною заявника те, що стягувач ОСОБА_1 , самостійно через канцелярію Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 22 березня 2021 року подала заяву в якій просила закінчити виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно п. 9 ст. 39 Закону, на підставі повного фактичного виконання рішення суду.
Тобто, стягувач ОСОБА_1 подала заяву з власної ініціативи, усвідомлюючи правові наслідки вчинення власних дій та реалізуючи своє право на припинення стягнення аліментів з боржника ОСОБА_2
Більш того, стягувач у вказаній заяві чітко зазначила, що претензій до ОСОБА_2 по сплаті аліментів не має, на момент закриття виконавчого провадження та по теперішній час, а також зазначила, що борг по аліментах відсутній, претензій в подальшому, а саме до 18 років мати не буде.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає. що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність в діях старшого державного виконавця Дубчак І.О. неправомірних дій при винесенні нею 22 березня 2021 року Постанови про закінчення виконавчого провадження № 50759405, оскільки остання діяла в межах та з дотриманням норм чинного законодавства.
За вимогами ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права і свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо того, що дії суб'єкта оскарження, які були вчиненні в рамках вказаного виконавчого провадження № 50759405 відкритого на підставі виконавчого листа № 381/4315/15-ц, виданого Фастівським міськрайонним судом Київської області, відповідають вимогам законодавства є цілком обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Фастівського міськрайонного суду Київської області.
При цьому, суд першої інстанції створив всі умови для змагальності сторін, в тому числі роз'яснив сторонам їх права та обов'язок доведення тих обставин на які вони посилались на підтвердження своїх вимог.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що Фастівським міськрайонним судом Київської областівсебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно дослідив наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: О.П. Коцюрба
Судді: І.М. Білич
Т.А. Слюсар