Ухвала від 04.01.2022 по справі 160/4254/21

УХВАЛА

04 січня 2022 року

м. Київ

справа № 160/4254/21

адміністративне провадження № К/9901/46456/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів -Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

? визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;

? стягнути з військової частини НОМЕР_1 на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року у розмірі 83625,23 грн;

? зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати;

? визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013- 2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди;

? зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2013- 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;

? визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у незастосуванні пункту 1 примітки до Додатку 1 та пункту 1 примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 при обчисленні, починаючи з 01.03.2018 по 24.10.2018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018;

? зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , починаючи з 01.03.2018 по 24.10.2018 включно, вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ “Про Державний бюджет України на 2018 рік” на 01.01.2018 та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

? зобов'язати військову частину НОМЕР_1 сплатити недоплачені протягом 2018 року суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 примітки до Додатку 1 та примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року позов задоволено частково:

? визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;

? зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;

? у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі № 160/4254/21 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про оскарження дій військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2013-2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди і зобов'язання вчинити певні дії, прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позову:

? визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2013-2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди;

? зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2013-2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум;

? в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі № 160/4254/21 залишено без змін.

20 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі № 160/4254/21.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що майор ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на посаді начальника служби пального і мастильних матеріалів тилу військової частини НОМЕР_1 .

Отже, позивач не є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду).

За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.

У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного законодавства.

Отже, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити.

З огляду на зазначене, клопотання про зупинення виконання рішення в справі №160/4254/21 Судом не вирішується.

Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року в справі № 160/4254/21.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

С.А. Уханенко

Попередній документ
102430937
Наступний документ
102430939
Інформація про рішення:
№ рішення: 102430938
№ справи: 160/4254/21
Дата рішення: 04.01.2022
Дата публікації: 24.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (20.12.2021)
Дата надходження: 20.12.2021
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДОБРОДНЯК І Ю
РАДИШЕВСЬКА О Р
суддя-доповідач:
ДОБРОДНЯК І Ю
РАДИШЕВСЬКА О Р
СИДОРЕНКО ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
відповідач (боржник):
Військова частина А0593
заявник апеляційної інстанції:
Бадюлін Олег Євгенович
заявник касаційної інстанції:
Військова частина А 0593
суддя-учасник колегії:
БИШЕВСЬКА Н А
МАЦЕДОНСЬКА В Е
СЕМЕНЕНКО Я В
УХАНЕНКО С А