ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 9/6808.06.10
За позовом Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Мега-поліс"
До Акціонерного страхового товариства "АИС - Поліс""
Про стягнення 21228,38 грн. в порядку регресу
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники :
Від позивача Мельник Ю.П. (дов. № 19 від 05.08.2009р.)
Від відповідача не з'явився
В судовому засіданні 08 червня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Закрите акціонерне товариства Страхова компанія "Мега-поліс" (далі по тексту - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного страхового товариства "Вексель" (далі по тексту - Відповідач) про стягнення страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №2211-10 від 02.03.2009 року в розмірі 21228,38 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2010 року порушено провадження у справі №9/68, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 21.05.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2010 року підтримав позовні вимоги, вимоги суду, викладені в ухвалі від 14.04.2010 року виконав частково.
У судове засідання 21.05.2010 року відповідач не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі від 14.04.2010 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні судом встановлено, що згідно довідки ЄДРПОУ відповідач має іншу юридичну адресу, ніж зазначено в позовній заяві, а саме. м. Київ, пров. Балтійський, 20, а отже ухвалу суду необхідно також направити на юридичну адресу відповідача. Крім того, судом встановлено, що сторонами у справі не подано поліс страхування цивільно-правової відповідальності Омельченко М.В.
Ухвалою суду від 21.05.2010 року розгляд справи відкладено на 08.06.2010 року.
08.06.2010 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про уточнення розміру позовних вимог у відповідності до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 19273,88 грн. суми основного боргу, 1959, 34 грн. пені, 212, 28 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яка судом до розгляду не приймається, оскільки вона не оплачена державним митом у встановленому законодавством порядку.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просить суд задовольнити позов.
В судове засідання 08.06.2010 року представник відповідача вдруге не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.05.2010 року не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
02.03.2009 року Закрите акціонерне товариство Страхова компанія «Мега-Поліс»(далі по тексту - Позивач) уклала з Золотовим Олександром Юрійовичем (далі по тексту - Страхувальник) договір добровільного страхування наземного транспорту №2211-10, згідно з яким був застрахований автомобіль Nissan Tiida д.н. ВІ 7731 ВВ, що належить Страхувальнику на праві власності.
07.05.2009 року до Позивачу від Страхувальника надійшло повідомлення про пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП, що сталася 06.05.2009 року на вул. 60р. Жовтня, 30, у м. Кременчуці Полтавської області.
На запит Позивача стосовно обставин дорожньо-транспортної пригоди відділом ДАІ з обслуговування м. Кременчука було повідомлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Омельченко Максимом Олександровичем, який керував автомобілем «ВАЗ 2108»державний номер ВІ3196 АХ, п. 12.3 ПДР.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчук від 15.05.2009 року Омельченка Максима Олександровича було визнано винним у вищезазначеній ДТП.
Згідно проведеної експертного дослідження по пошкодженому автомобілю та Висновку спеціаліста-автотоварознавця № 178 вартість матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля Nissan Tiida, державний номер ВІ 7731 ВВ, склала 19287,56 грн.
Відповідно до Звіту автотоварознавчої експертизи від 19.05.2009 року № 178, Позивач виконуючи свої зобов'язання за договором сплатив 19373,88 грн. страхового відшкодування, що підтверджується видатковим касовим ордером № 445 від 12.06.2009р.
Також, позивачем було понесені додаткові витрати у розмірі 410,00 грн. на проведення автотоварознавчої експертизи, що підтверджується платіжними дорученням від 19.05.2009 року № 2807 та 83,00 грн. витрат на отримання довідки ДАІ про ДТП, згідно квитанції №52 від 07.05.2009р та квитанції № 53 від 07.05.2009р.
Як вбачається з довідки ВДАІ з обслуговування міста Кременчука від 06.05.20009р., 06.05.2009 року о 14 год. 20 хв. в місті Кременчуці на вул. 60-річчя Жовтня, 30 сталося ДТП за участю двох транспортних ВАЗ 2108 номерний знак ВІ 3196 АХ за кермом якого перебував Омельченко Максим Олександрович, застрахований СК «АИС-Поліс»полісом № 5956802 від 14.06.2008р. та Nissan Tiida державний номер ВІ 7731 ВВ за кермом якого перебував Зотов Олександр Юрійович, застрахований у ЗАТ СК «Мега-поліс».
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 15.05.2009 року Омельченка М.О. притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави.
Автомобіль Nissan Tiida державний номер ВІ 7731 ВВ був застрахований в позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 2211-10 від 02.03.2009, укладеного між ЗАТ СК “Мега-Поліс” та Золотовим О.Ю.
Відповідно до Звіту № 178 автотоварознавчого дослідження від 19.05.2009 року вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Nissan Tiida державний номер ВІ 7731 ВВ в результаті його пошкодження при ДТП складає 19287,56 грн.
Страхове відшкодування позивачем було видано Золотову О.Ю. в розмірі 19373,88 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №445 від 12.06.2009р.. належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи.
Також, Позивачем було оплачено проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 410,00, що підтверджується платіжними дорученням №2807 від 19.05.2009 року та 83,00 грн. витрат на отримання довідки ДАІ про ДТП, що підтверджується квитанціями №52, №53 від 07.05.2009 року.
Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 19287,56 грн. (відповідно до Звіту авторознавчого дослідження № 178) право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно заявлені до відшкодування з відповідача витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 410,00 грн. та витрат на довідку ДАІ в розмірі 83,32 грн.,не підлягають задоволенню, оскільки такі не передбачені законодавством, що регулює спірні відносини. Також відшкодування шкоди обмежується полісом.
Нормою наведеної вище ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не передбачено право на відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та витрат на довідку ДАІ, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 410,00 грн. та 83,32 грн. не підлягають задоволенню. Крім того, згідно п. 22.2 ст. 22 Закону, потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується, виключно шкода, заподіяна майну. У даному випадку, позивач просить стягнути з відповідача витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 410,00 грн. та витрати на довідку ДАІ в розмірі 83,32 грн., що не є шкодою, заподіяною майну в розумінні ст. 22 Закону.
10.08.2009 року Позивачем було направлено на адресу Відповідача заяву № 7066 з вимогою про виплату страхового відшкодування у сумі 19783,88 грн.
Листом № 4646 від 09.09.2009 року Відповідач розглянувши заяву Позивача, відмовив у її задоволенні, у зв'язку з недоліками та необхідністю їх усунення.
16.10.2009 року Позивачем на адресу Відповідача направлено необхідні додаткові матеріали, яка була отримана Відповідачем 19.10.2009 року.
За ствердженням Позивача станом на 29.03.2010 року Відповідачем не надано відповідь та не здійснено оплату.
Тобто, Відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п.37.5 статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Оскільки, страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, а відповідно до полісу № ВВ/5956802 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшиза становить 510,00 грн., тому розмір страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача становить 18777,56 грн., тобто сума нанесеної шкоди мінус франшиза (19287,56 грн.-510,00 грн.)
Таким чином, враховуючи вищезазначене, розглянувши позовну заяву та подані представником Позивача документи, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем в сумі 18777,56 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми основного боргу підлягають частковому задоволенню у сумі 18777,56 грн.
Таким чином, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 410,00 грн. та витрати на довідку ДАІ в розмірі 83,32 грн., не підлягають задоволенню, оскільки обмежені полісом ВВ/5956802 та законодавством.
Також, Позивачем заявлена вимога щодо стягнення з Відповідача пені 1444,50 грн. (за період з 20.11.2009 року по 29.03.2010р.)
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання в строк, встановлений договором та законодавством не виконав, а тому за прострочення термінів сплати страхового відшкодування, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за 130 днів прострочення в сумі 1444, 50 грн.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представник Відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином (рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення, яке було отримано Відповідачем 21.04.2010р).
Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито у сумі 202,22 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230,00 грн. пропорційно задоволених позовних вимог підлягають стягненню з Відповідача, оскільки саме його дії стали підставою для подання даного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс»(03115, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 15-а, ЄДРПОУ 22229921) на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Мега-Поліс»(03110,м. Київ, вул. Клименка, буд. 23, оф. 208, ЄДРПОУ 30860173) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 18777,56 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят сім ) гривень 56 копійок, 1444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) гривень 50 копійок пені, 202 (двісті дві) гривні 22 копійок державного мита, 230 (двісті тридцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Дане рішення може бути оскаржено в передбаченому законодавством порядку.
СуддяБондаренко Г.П.
Рішення підписано 30.06.10р.