ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/39101.07.10
За поданням Заступника Генерального прокурора України
Про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у
справі № 30/391 за нововиявленими обставинами
Позивач по справі Приватне підприємство «Продукти харчування»
Відповідач по справі Державний комітет України з державного
матеріального резерву
Про стягнення 37 586 906,29 грн.
суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача не з'явився
Від відповідача Одинець Т.М. -представник за довіреністю № б/н від 14.05.10.
Від прокуратури Ходаківський М.П. -посвідчення № 147 від 27.10.08.;
Сахно Н.В. - посвідчення № 99 від 20.05.04.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 позовні вимоги Приватного підприємства “Продукти харчування” задоволено повністю, та стягнуто з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь Приватного підприємства “Продукти Харчування” 36 374 681,32 грн. - плату за зберігання цінностей державного матеріального резерву за 2008 рік, 5 640,00 грн. - відшкодування вартості судової експертизи, 25 500,00 грн. -державного мита та 118,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.09. у справі № 30/391 рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 залишено без змін.
01.04.09. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 судом було видано відповідний наказ № 30/391.
23.06.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло подання Заступника Генерального прокурора України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до зазначеного подання, Заступник Генерального прокурора України зазначає, що постановляючи рішення, суди виходили з того, що між сторонами виникли відносини за Договором складського зберігання товару, а оскільки ціна в договорі не визначена, то відповідно до ст. 632 ЦК України вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари. Порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.02., до вказаних правовідносин не застосовується, оскільки предметом спору є стягнення плати за зберігання, а не відшкодування витрат, пов'язаних зі зберіганням.
Генеральна прокуратура України посилається на те, що в основу рішення про задоволення позову ПП «Продукти харчування»покладено той факт, що позивач акцептував оферту відповідача і прийняв м'ясо на зберігання за Договорами № 8 зб від 29.04.08., 12 зб від 21.04.08. та № 14 зб від 14.04.08., укладеними між ДП «Ресурспостач»та ПП «Продукти харчування», що підтверджується видачею відповідачем нарядів (розпоряджень) на відпуск м'яса з державного резерву, що зберігається у позивача.
Заявник вказує на те, що відповідно до акта позапланової перевірки виконання ПП «Продукти харчування»умов договору № 8 зб, проведеної контрольно-ревізійним відділом Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України від 13.02.09., фактично м'ясо, передане на відповідальне зберігання ПП «Продукти харчування», зберігалося в морозильних камерах пункту відповідального зберігання державної організації «Комбінат Новий», яка входить до системи держрезерву, на підставі договору № 3-08 КД про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей.
Крім того, в поданні зазначається, що ревізією установлено самовільне використання ПП «Продукти харчування»м'яса курей на загальну суму 7 486 391 грн. 49 коп., внаслідок чого на таку ж суму підприємству нараховано штраф.
Генеральна прокуратура України вказує на те, що зазначені вище обставини існували на момент виникнення спірних правовідносин, але не були відомі Державному комітету України з державного матеріального резерву, та враховуючи, що ПП «Продукти харчування»не здійснювало послуг зі зберігання матеріальних цінностей державного резерву та самовільно використало такі матеріальні цінності, відповідно до вимог ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, є підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391
Також, відповідно до зазначеного вище подання Заступника Генерального прокурора України зазначено, що про наявність нововиявлених обставин Генеральній прокуратурі України стало відомо у травні 2010 року після проведення перевірки щодо дотримання Державним комітетом України з державного матеріального резерву вимог закону щодо поводження з матеріальними цінностями державного резерву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.10. розгляд подання Заступника Генерального прокурора України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 за нововиявленими обставинами призначено на 01.07.10. о 09-20.
Представник позивача в судове засідання 01.07.10. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 23.06.10. у справі № 30/391 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час місце проведення судового засідання по перегляду подання Генеральної прокуратури України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 за нововиявленими обставинами був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 01.07.10. представники прокуратури в усній формі підтримали вищезазначене подання про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 за нововиявленими обставинами.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подання Генеральної прокуратури України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 за нововиявленими обставинами.
Розглянувши подання Генеральної прокуратури України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 за нововиявленими обставинами, та заслухавши пояснення представників відповідача та прокуратури, суд дійшов висновку про те, зазначене подання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 позовні вимоги Приватного підприємства “Продукти харчування” задоволено повністю, та стягнуто з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь Приватного підприємства “Продукти Харчування” 36 374 681,32 грн. - плату за зберігання цінностей державного матеріального резерву за 2008 рік, 5 640,00 грн. - відшкодування вартості судової експертизи, 25 500,00 грн. -державного мита та 118,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 обґрунтоване неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості послуг по зберіганню матеріальних цінностей державного резерву у період з 01.04.08. по 10.12.08.
Підставами для задоволення позовних вимог Приватного підприємства “Продукти харчування” у справі № 30/391 стало наступне.
07.04.08. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та Державним підприємством «Ресурспостач»було укладено договір комісії № 44юр-2008.
Відповідно до п. 1.1. договору комісії, Державне підприємство «Ресурспостач»прийняло на себе зобов'язання від свого імені але за рахунок Держкомрезерву України здійснити закупівлю та закладення м'яса до державного резерву.
З метою забезпечення зберігання м'яса, що належить відповідачу Державним підприємством «Ресурспостач»було укладено Договори зберігання з Приватним підприємством «Продукти харчування»№ 12зб від 21.04.08., № 14зб від 14.04.08. та № 8зб від 29.04.08.
Державним підприємством «Ресурспостач»було розміщено м'ясо Держкомрезерву України на зберігання, на складах позивача, згідно з Договорами зберігання № 12зб від 21.04.08., № 14зб від 14.04.08. та № 8зб від 29.04.08. у загальній кількості 64513,60936 тонн, що підтверджується залученими до матеріалів справи приймальними актами (зберігальне зобов'язання) форми № Р-16, а також висновком судово-економічної експертизи № 12505 від 14.01.09.
Відповідно до п. 1.3. Договорів зберігання № 12зб від 21.04.08., № 14зб від 14.04.08. та № 8зб від 29.04.08., товар, що передається Замовником на зберігання, відповідно до умов Договору, не переходить у власність Зберігача, а є власністю Державного комітету України з державного матеріального резерву. Відповідно до п.4.3. договорів зберігання, сторони погоджуються, що видача зберігачем приймального акту форми Р-16 є підтвердженням факту приймання товару на відповідальне зберігання до державного резерву відповідно до Закону України «Про державний матеріальний резерв».
Приватним підприємство «Продукти харчування»було прийнято на відповідальне зберігання м'ясо державного резерву в кількості 64513,60936 тонн.
Факт прийняття товару на відповідальне зберігання позивач засвідчив шляхом оформлення, підписання та передання відповідачу приймальних актів за формою Р-16.
Відповідно до Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1129 від 08.10.97, акт про приймання є єдиним документом складського обліку, що оформлюється відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву та документом, що підтверджує прийняття на зберігання матеріальних цінностей у відповідній кількості та зазначеної якості.
Позивачем було надано суду акти за формою Р-16, на загальну кількість 64 513,60936 тонн, що підтверджується самими актами та висновком судово-економічної експертизи КНДІСЕ № 12505 від 14.01.09.
Відповідно до п. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності, а відповідно до п. 3 цієї статті договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.
Судом було встановлено, що в даному випадку складськими документами підписаними зберігачем є акти за формою Р-16, які є документами складського обліку згідно з Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1129 від 08.10.97.
З метою встановлення точного фактичного розміру оплати за зберігання матеріальним цінностей державного резерву з 01.04.08. по 10.12.08., судом по справі було призначено судово-економічну експертизу.
За результатами проведеної експертизи, висновком судової економічної експертизи № 12505 від 14.01.09., проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, було підтверджено документально розрахунок загальної вартості послуг по зберіганню цінностей державного матеріального резерву, наданих Приватним підприємством “Продукти харчування” протягом 2008 року Державному комітету України державного матеріального резерву в сумі 36374681,32 грн., тоді як заявлена позивачем сума спочатку складала 37586906,29 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до заяви від 20.01.09., уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 36 374 681,32 грн. - суму, підтверджену висновком експертизи.
Судом при вирішення справи № 30/391 було встановлено, що надані позивачем відповідачу рахунки на оплату вартості послуг зберігання останній не оплатив, чим ухилився від виконання зобов'язань про оплату вартості послуг, в зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі припису на виконання завдання від 30.01.09. № 60/п начальником контрольно-ревізійного відділу Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України Ольшевським В.Т., головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України Сляднєвим О.І. було проведено позапланову перевірку наявності, якісного стану, обліку та звітності, умов зберігання матеріальних цінностей державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні ПП «Продукти харчування».
За результатами проведення зазначеної вище перевірки було складено акт від 13.02.09., у відповідності до якого було встановлено, що фактично м'ясо, передане на відповідальне зберігання ПП «Продукти харчування», зберігалось в морозильних камерах пункту відповідального зберігання державної організації «Комбінат Новий», яка входить до системи держрезерву, на підставі договору № 3-08 КД про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей.
Крім того, ревізією було встановлено самовільне використання ПП «Продукти харчування»м'яса курей на загальну суму 7 486 391 грн. 49 коп., внаслідок чого на таку ж суму підприємству було нараховано штраф.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.
Зазначена вище стаття не містить переліку обставин, котрі слід уважати нововиявленими, а також не визначає, які обставини мають істотне значення для справи. Тому у вирішенні цих питань слід керуватися правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
Згідно ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України, рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.
Згідно ч. 5 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення приймаються:
- рішення - у разі зміни або скасування рішення;
- постанова - у разі зміни або скасування постанови;
- ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (п. 1 Роз"яснення Вищого Арбітражного суду України від 28.04.95. № 02-5/310).
За таких обстави, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що в основу рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 було покладено той факт, що позивач акцептував оферту відповідача і прийняв м'ясо на зберігання за Договорами № 8 зб від 29.04.08., 12 зб від 21.04.08. та № 14 зб від 14.04.08., укладеними між ДП «Ресурспостач»та ПП «Продукти харчування», що підтверджується видачею відповідачем нарядів (розпоряджень) на відпуск м'яса з державного резерву, що зберігається у позивача, однак, відповідно до акта позапланової перевірки виконання ПП «Продукти харчування»умов договору № 8 зб, проведеної контрольно-ревізійним відділом Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України від 13.02.09., фактично м'ясо, передане на відповідальне зберігання ПП «Продукти харчування», зберігалось в морозильних камерах пункту відповідального зберігання державної організації «Комбінат Новий», яка входить до системи держрезерву, на підставі договору № 3-08 КД про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей; а також було встановлено самовільне використання ПП «Продукти харчування» м'яса курей на загальну суму 7 486 391 грн. 49 коп., внаслідок чого на таку ж суму підприємству нараховано штраф.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що подання Заступника Генерального прокурора України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 -скасуванню.
Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ставка державного мита за розгляд заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами із спорів майнового характеру становить 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
У відповідності до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито за розгляд подання Заступника Генерального прокурора України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 за нововиявленими обставинами покладається на Приватне підприємство «Продукти харчування».
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Подання Заступника Генерального прокурора України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 за нововиявленими обставинами задовольнити повністю.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.09. у справі № 30/391 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Продукти харчування» відмовити повністю.
4. Стягнути з Приватного підприємства «Продукти Харчування»(вул. Сеченова, 3, м. Донецьк, код ЄДРПОУ 33821950) в доход Державного бюджету України 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. - державного мита.
5. Видати наказ.
Суддя Т.М. Ващенко