ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/21617.05.10
За позовом Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт»
До Державного підприємства «Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв'язку України»
Про стягнення 5819997,67 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача Данилова О.М. (за дов.)
від відповідача не з'явились
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт»до державного підприємства «Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв'язку України» про стягнення з останнього 5819997,67 грн. заборгованості за договором № 5/ 27-7/09/313 про надання поворотної фінансової допомоги від 20.05.2009 р., в тому числі: 5000000 грн. основного боргу, 247123,29 грн. -пені, 186710,00 грн. інфляції, 36164,38 грн. трьох процентів річних, 350000,00 грн. - штрафу.
Позовні вимоги мотивовані неповерненням відповідачем наданої йому фінансової допомоги за договором.
Ухвалою від 02.04.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/216, розгляд останньої призначено на 17.05.2010 р..
Відповідач відзиву на позов не надав, але просив відкласти розгляд справи в зв'язку з відсутністю на підприємстві юриста.
Оскільки відповідачем по справі є юридична особа, яка має можливість направити одного, чи іншого представника в судове засідання, не вирішення питання щодо представника не є підставою для відкладення розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
20.05.2009 р. між державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт»(портом) та державним підприємством «Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв'язку України» (підприємством) був укладений договір № 5/ 27-7/09/313 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) (далі-Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору його предметом є надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) портом підприємству.
Відповідно до п. 2.1 Договору порт надав підприємству поворотну фінансову допомогу в сумі 5000000 (п'ять мільйонів) грн..
Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що термін користування грошовими коштами складає до 31.12.2009 р..
Відповідно до п.п. 5.1, 6.2.1 Договору підприємство зобов'язалося своєчасно повернути отриману від порту фінансову допомогу в повному обсязі.
20.05.2009 р. порт платіжним дорученням від 20.05.2009 р. № 2264 перерахував 5000000 грн. на банківський рахунок підприємства.
У передбачений умовами Договору строк підприємство суму позики не повернуло, чим порушило умови Договору.
20.01.2010 р. на адресу відповідача позивачем було надіслано претензію № 2/П від 20.01.2010 р.
19.03.2010 р. відповідач листом вих.№54/407-09 надав відповідь, що немає фінансової можливості для виконання своїх зобов'язань за Договором.
Станом на час розгляду справи позика в розмірі 5000000 грн. відповідачем не повернута.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Факт неповернення відповідачем позивачу позики в розмірі 5000000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, що є підставою для задоволення вимоги про стягнення основного боргу, що становить 5000000 грн.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 8.1 Договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством України.
Пунктом 8.2 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасного повернення суми фінансової допомоги, відповідач виплачує позивачу пеню від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.
Статтею 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки за порушення термінів виконання зобов'язання строком понад 30 днів стягується штраф в розмірі 7 відсотків від суми, за якою припущено прострочення.
Згідно з розрахунком позивача, який судом приймається, як вірний, з відповідача підлягає стягненню 247123,29 грн. пені та 350000 грн. штрафу.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.
Інфляційна складова боргу становить 186710 грн. (5186710 грн. борг з урахуванням інфляційної складової), три проценти річних складають 36164,38 грн.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв'язку України» (юридична адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 6.14, фактична адреса: 01054, м. Київ, вул. Тургенівська, б. 38, офіс 104, код 36051259) на користь державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт»(87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, б. 99, код 01125755) 5186710 грн. боргу з урахуванням інфляційної складової, 247123,29 грн. пені, 350000 грн. штрафу, 36164,38 грн. трьох процентів річних, 25500 грн. державного мита та 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 05.07.2010 р.