83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.07.10 р. Справа № 4/113
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.
при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - Трафімова Ю.Ю. - довіреність від 01.04.2010р.,
від відповідача - не явився,
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮгСталь” м. Запоріжжя
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Візаві” м. Донецьк
про стягнення 66720,00грн. заборгованості, 5137,44грн. інфляційних витрат, 3875,24грн. 10%річних, 3336,00грн. штрафу, 7906,86грн. витрат за юридичні послуги
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 66720,00грн. заборгованості, 5137,44грн. інфляційних витрат, 3875,24грн. 10%річних за період з 01.10.2010р. (повинен бути 2009р.) по 30.04.2010р., 3336,00грн. штрафу в розмірі 5% від суми заборгованості на підставі п. 6.3 договору, 7906,86грн. витрат за юридичні послуги відповідно до п. 6.7 договору.
В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу №09-25/09 від 25.09.2009р., рахунок-фактуру №СФ-0000370 від 01.10.2009р. на суму 66720,00грн., який виставлений відповідачу для оплати, видаткову накладну №РН-0000288 від 01.10.2009р. на суму 66720,00грн. та довіреність серії ЯИИ №428755 від 01.10.2009р., на підставі яких переданий товар відповідачу, акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств, претензію №03 від 20.01.2010р., яка направлена відповідачу з вимогою оплати, договір правового обслуговування від 02.12.2009р., укладений між позивачем та ПП Ровенським В.М., акт здачі-приймання наданих послуг від 08.12.2009р.
Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Крім цього, судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора, так і ухвали суду були направлені боржнику - стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію, про що свідчить довідка серії АД № 523036 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Господарський суд не позбавлений права вирішити спір без участі представника відповідача та пред'явлення ним відзиву на позов на підставі достатності документів наданих позивачем відповідно до ст..75 ГПК України.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що спір стосується неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №09-25/09 від 25.09.2009р. укладеного між сторонами по справі, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 66720,00грн. заборгованості, 5137,44грн. інфляційних витрат, 3875,24грн. 10%річних за період з 01.10.2010р. по 30.04.2010р., 3336,00грн.
2
штрафу в розмірі 5% від суми заборгованості на підставі п. 6.3 договору, 7906,86грн. витрат за юридичні послуги відповідно до п. 6.7 договору.
За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання передати відповідачу товар, асортимент, кількість та ціна якого визначаються в рахунках-фактурах, що виписуються продавцем протягом 5 календарних днів з дня отримання всієї зазначеної в рахунку-фактурі загальної вартості товару (п. п. 1, 5.3 договору), а покупець оплатити товар не пізніше одного банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури від продавця (п.5.2 договору).
Таким чином, сторонами в договорі передбачений конкретний порядок та строк оплати товару.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
На виконання умов договору позивач відповідачу виставив для оплати рахунок-фактуру №СФ-0000370 від 01.10.2009р. на суму 66720,00грн. В цей жде день, позивачем поставлений, а відповідачем на підставі довіреності серії ЯИИ №428755 від 01.10.2009р. отриманий товар по видатковій накладній №РН-0000288 від 01.10.2009р. на загальну суму 66720,00грн., тобто на всю суму, зазначену в рахунку.
Оскільки, відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.
У відповідності зі ст. 531 ЦК України боржник має право виконати своє зобов'язання достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або випливає з суті зобов'язання або звичаїв ділового обігу.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем, в порушення умов договору, товар не оплачений, що підтверджено і відповідачем при підписанні акту звірки взаємних розрахунків.
Таким чином, сума заборгованості на час звернення із позовом складає 66720,00грн.
Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його не оплати в повному обсязі, що є порушенням умов договору, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 66720,00грн. в повному обсязі.
Також позивач, крім заборгованості, просить стягнути з відповідача 5137,44грн. інфляційних витрат, 3875,24грн. 10%річних за період з 01.10.2009р. по 30.04.2010р., 3336,00грн. штрафу в розмірі 5% від суми заборгованості на підставі п. 6.3 договору.
Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:
Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 5137,44грн. інфляційних витрат за період з 01.10.2010р. по 30.04.2010р., за цей же період річні проценти в сумі 3875,24грн. у відповідності з вимогами п.6.2 договору, розмір який встановлений сторонами і складає 10% від суми боргу.
Приймаючи до уваги, що відповідач одержав товар у відповідача, не оплатив його у термін передбачений п.5.2 договору, сторонами застосовані види санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 3336,00грн. штрафу в розмірі 5% від суми заборгованості на підставі п. 6.3 договору, суд задовольняє цю вимогу в повному обсязі, оскільки сторонами в договорі передбачений конкретний вид відповідальності та її розмір, а позивачем наданий обґрунтований розрахунок суми позову.
3
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 7906,86грн. витрат за юридичні послуги відповідно до п. 6.7 договору.
В підтвердження цієї вимоги надав договір правового обслуговування від 02.12.2009р., укладений між позивачем та приватним підприємцем Ровенським В.М., акт здачі-приймання наданих послуг від 08.12.2009р.
Господарський суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги в повному обсязі з огляду на наступне:
Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Згідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
В силу ч.2 ст.22 ЦК України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.
При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки -наслідком протиправної дії.
Між тим, заявлена позивачем до стягнення грошова сума витрачена ним у зв'язку з отриманням юридичних послуг від іншої юридичної особи безпосередньо, не може розглядатись як завдані йому (позивачу) відповідачем збитки, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за іншим договором. (постанова ВСУ від 04.03.2002р. у справі №2/217).
Таким чином, віднесення цієї суми позивачем до збитків витрат позивача на правове обслуговування суперечить закону, зокрема положенням ст.ст.224,225 ГК України та ст.22 ЦК України, тому не підлягає задоволенню.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що позивач при зверненні з позовом зайво сплатив 81,77грн. державного мита, тому суд повертає ці кошти з державного бюджету як надмірно сплачені.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі пропорційно стягнутої суми.
4
На підставі ст.ст. 526,530,549,610,612,625,629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮгСталь” м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Візаві” м. Донецьк про стягнення 66720,00грн. заборгованості, 5137,44грн. інфляційних витрат, 3875,24грн. 10%річних, 3336,00грн. штрафу, 7906,86грн. витрат за юридичні послуги частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Візаві” м. Донецьк-83039, вул. Федеративна, 19, ЄДРПОУ 31685588 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮгСталь” м. Запоріжжя-69037, пр. Леніна, 167, кв. 25, ЄДРПОУ 35672902 заборгованість 66720,00грн. заборгованості, 5137,44грн. інфляційних витрат, 3875,24грн. 10%річних, 3336,00грн. штрафу в розмірі 5% від суми заборгованості на підставі п. 6.3 договору, 790,69грн. державного мита та 214,55грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮгСталь” м. Запоріжжя-69037, пр. Леніна, 167, кв. 25, ЄДРПОУ 35672902 державне мито в сумі 81,77грн. як надмірно сплачене.
В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.
Суддя
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 05.07.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Надруковано у 3прим.:
1-до справи,
1-позивачу,
1-відповідачу