ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/11292/21
провадження № 2-а/753/286/21
"25" жовтня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції м. Києві про скасування постанови -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції м. Києві (далі по тексту - відповідачі) про скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.05.2021 приблизно о 17:20 інспектор поліції 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Ромась Юлія Олегівна винесла постанову серії ЕАН № 4269463 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та наклала стягнення у виді штрафу 510 грн., що передбачено ч. 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП).
В фабулі постанови вказано, що 27.05.2021 приблизно о 8:41 в м. Києві за адресою: вул. Ревуцького, 25 водій керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3.в ПДР України - Порушення правил користування ременями безпеки.
Позивач стверджує, що не порушував жодного пункту ПД, а тому вважає оскаржувану постанову помилковою, та такою, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, просить суд визнати протиправною і скасувати оскаржувану постанову.
Окрім того, в обґрунтування підстав звернення до суду позивач посилається на те, що всупереч вимогам статей 251 та 252 КУпАП інспектор поліції не оцінювала докази такого порушення; не надала належні докази до оскаржуваної постанови, а також позбавила його можливості ознайомитись з доказами, які лягли в основу прийнятого рішення, його пояснення про те, що він не порушував вимоги пункту 2.3.в., які також є одним з видів доказів у розумінні статті 251 КУпАП.
Зазначає, що у вказаний в оскаржуваній постанові час: приблизно о 8:41 він не перебував за кермом автомобіля, що підтверджується долученими до позовної заяви поясненнями свідків.
Ухвалою суду від 06.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення сторін.
Відповідачем наданий Відзив на адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, зазначає, що під час несення служби 27.05.2021 екіпажем Рубін у складі інспектора Каліновського І.В. та Ромась Ю.О. , під час патрулювання Дарницького районну відреагували на адміністративне правопорушення та близько 17.00 за адресою м. Київ, вул. Ревуцького, 25 було виявлено транспортний засіб DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та під час керування яким позивач був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3. в ПДР.
Після чого, Відповідачем було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі 35 Закону України «Про Національну поліцію», інспектор підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1.1ІДР на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4. (а) ПДР та розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення. Зазначає, що порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не впливає на суть вчиненого порушення та не є підставою для скасування винесеної постанови.
Зазначає, що доказами на підтвердження вини позивача є відеозапис здійсненний за допомогою нагрудної відеокамери Відповідача, на якому зафіксовано ознайомлення з адміністративним правопорушенням, розгляд адміністративної справи та який долучений до відзиву.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень Відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а твердження Позивача, викладені у заяві є хибними, а вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Відповідно до пп. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 2.3 «в» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Отже, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі №536/583/17).
З оглянутого судом відеозапису фіксації місця події вбачається, що позивач о 17 год. 20 хв. 20 с., коли до нього підійшов інспектор поліції, не заперечував факт керування транспортним засобом будучи не пристебнутим ременем безпеки. На відповідне запитання поліцейського чому він не користується ременем безпеки, позивач вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав.
Окрім того, до позовної заяви не надані належні, допустимі та достатні докази, які б свідчили про те, що позивач користувався ременем безпеки під час керування транспортним засобом DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_1 .
Надаючи оцінку доказам, наданих сторонами, суд вважає доведеним факт не використання позивачем ременя безпеки під час керування транспортним засобом.
Крім того, відповідно до відеозапису поліцейським дотримано процедуру складання постанови про адміністративне правопорушення. При цьому: роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок сплати штрафу, ознайомлено з матеріалами справи та запропоновано ознайомитись з доказами, оголошено про прийняте рішення. Разом з тим, позивач неодноразово відмовлявся підписувати постанову та отримати її копію.
Доводи позивача щодо порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення не заслуговують на увагу, оскільки оглянутим відеозаписом спростовується зазначене.
Щодо недоліків оформлення постанови, а саме технічна помилка в часі скоєння правопорушення не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, що Позивачем вчинено порушення вимог ПДР, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно із зовнішньою формою, посилаючись на правову позицію Верховного суду, викладену у поставах від 11.09.2018 у справі №826/11623/16 та 14.08.2018 у справі 826/15341/15.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 ст. 121 КУпАП.
Отже, постанова серії ЕАН № 4269463 від 27.05.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, винесена інспектором поліції 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Ромась Юлією Олегівною в межах своїх повноважень, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення підтверджується належними доказами по справі.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування постанови серії ЕАН № 4269463 від 27.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог повністю.
На підставі викладеного та керуючись стст. 2, 8, 9, 14, 19, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції м. Києві про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.