ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/11094/21
провадження № 2/753/6966/21
"06" вересня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої залиттям
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - Відповідач, ОСОБА_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири в сумі 10 430 грн. та моральної шкоди в сумі 20 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.02.2019 відбулося залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 , право власності якої належить позивачу. 13.07.2019 працівниками ЖБК «Шовковик-12» складено акт обстеження квартири позивача у зв'язку із залиттям. Окрім цього, факт залиття підтверджується актом від 03.02.2019, який був складений відразу після залиття квартири позивача, а також аудіозаписом, відеозаписами, зверненням до поліції. Розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири позивача, складає 10 430 грн., що підтверджується звітом № 53/21 визначення розміру матеріальних збитків від 10.05.2021. Крім того, в результаті залиття квартири, позивачу спричинено і моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., яка полягає в порушенні права власності позивача, переживання з приводу пошкодження квартири, порушення звичайного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Хвилювання та думки про те як відновити свою тримають позивача у постійній нервовій та психологічній напрузі. Також у квартирі відчувається сирість та запах плісені. На вимоги позивача відповідач не реагує. На прохання добровільно відшкодувати збитки, завдані залиттям квартири відповідач відмовляється.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Каліушко Ф. А. від 09.06.2021 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у судове засідання.
30.07.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснивши, що акт про залиття не відповідає вимогам чинного законодавства, так як складений особами, які не мають належної спеціальної освіти, не мають на складання акту повноважень. Крім того, акт був складений позивачем та його сусідами 03.02.2019, а акт обстеження, складений комісією у складі голови правління ЖБК «Шовковик-12» 15.07.2019. Вважає, що позивачем не доведено факту залиття його квартири, належних доказів, які б підтверджували факт залиття його квартири, до матеріалів справи не додано, Зокрема, позивач не надав комісійного акта, складеного за участю представників обслуговуючої організації, яким би було зафіксовано сам факт затоплення, а також причини затоплення та завдані пошкодження. Більш того, ймовірною причиною залиття є зміщення трубопроводу безпосередньо в приміщенні кухні позивача. Щодо стягнення моральної шкоди зазначає, що в позовній заяві позивач не доводить факту настання моральної шкоди, не надано підтверджень наявності причинного зв'язку між шкодою і саме протиправними діями заподіювача, відсутні докази неправомірності дій відповідача, не зазначено міркувань, з яких він виходив при визначення розміру моральної шкоди. Позивачем зазначено лише загальні фрази щодо необхідності стягнення моральної шкоди.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як зазначає ч. 1 та ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом пп. 8-9 ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Як наголошує чч. 1-2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , на договору купівлі-продажу квартири, серія та номер ВСС № 993110, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Н. Ю. 06.08.2005.
03.02.2019 року позивачем ОСОБА_1 та двома його сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був складений акт залиття квартири про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , на кухні відбулося залиття. Залиття квартири відбулося мешканцями квартири АДРЕСА_4 , які мешкають зверху. По стінах на стелі текла вода.
Відповідно до акту обстеження квартири після залиття водою від 15.07.2019, складеного головою правління ЖБК «Шовковик - 12 Гонтар І. П., сантехніком ОСОБА_5 та власником квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_1 , виявлено: на стелі кухні залишились плями після залиття та часткове здуття штукатурки на стелі та стіні; відшарування шпалер біля вікна справа. Зі слів власника кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_1 , залиття його квартири відбулося 03.02.2019 о 22-00 год. мешканцями кв. АДРЕСА_6 до свого помешкання комісію не допустили.
Згідно п. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зі змінами та доповненнями шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно звіту № 53/21 визначення розміру матеріальних збитків від 10.05.2021 матеріальна шкода, яка завдана власнику квартири АДРЕСА_7 , її залиттям, складає 10 430 грн.
За змістом ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Як роз'яснює п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Підпункт 4, п. 2 цієї ж Постанови наголошує, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 5 у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). Ми, комісія в складі головного інженера, виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення і гарячого водопостачання.
Суд не може покласти в основу рішення акт залиття квартири від 03.02.2019, оскільки він складений не уповноваженими особами. Ствердження позивача про те, що позивач неодноразово звертався до відповідача та органів державної влади щодо залиття, однак ці факти спростовуються датою складання акту обстеження квартири після залиття водою від 15.07.2019 та датою заяви до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 16.07.2020, яке відбулось через 5 місяців після аварії, що відбулась.
У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
Як зазначає п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, тому суд і відмовляє у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, які є похідними від першої вимоги.
Згідно стст. 133, 141 ЦПК України відмовляючи у задоволенні позову позивачу у повному обсязі, не підлягають і задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору.
На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 4; 10; 12-13; 15; 76-80; 81-82; 133; 137; 141; 258-259; 263-265 ЦПК України, стст. 15; 16; 22; 23; 1166; 1167 ЦК України, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зі змінами та доповненнями, пп. 2; 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої залиттям - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.