Справа № 2-2564\10
Категорія 51
02 липня 2010 року Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Пузіної В.І.
при секретарі - Поліщук О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „Універсал Банк” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, суд
Позивач звернувся до суду 10.02.2010 року з позовом, в якому вказує, що 14.01.2010 року вона була звільнена з роботи за п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України з посади касира-операціоніста. Вважає звільнення незаконним, оскільки прогулу не допускала. Доводить, що перебувала у відпустці за наказом з 31.12.2009 року по 06.01.2010 року включно в кількості 7 календарних днів. Через те, що 01.01.10 року та день виходу на роботу 07.01.10 року були святковими, вона повинна була вийти на роботу 12.01.2010 року.
Просить поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу 1798,68 грн. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1700 грн. Завдання моральної шкоди обґрунтовує тим, що незаконним звільненням їй завдані моральні страждання, були втрачені її нормальні життєві зв'язки.
В судовому засідання позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача з позовом не погодився, пояснив, що відпустка позивачці була надана в кількості 7 календарних днів з 31.12.2009 року по 06.01.2010 року включно. З врахуванням святкових днів 01.01. та 07.01.2010 року, позивачка повинна була стати до роботи 11.01.2010 року. Після того, як вона не вийшла на роботу 11.01.2010 року, їй зателефонував керівник, але вона категорично відмовилась прийти на роботу, що було розцінено прогулом без поважних причин. Просить в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПАТ „Універсал Банк” і працювала касиром-операціоністом Севастопольського відділення № 1 Кримського регіонального управління Правління Південного міжрегіонального управління Департаменту мережі відділень ПАТ „Універсал Банк” в м. Севастополі.
Наказом від 03.12.2009 року позивачці була надана відпустка кількістю 7 календарних днів з 31.12.2009 року по 06.01.2010 року включно (а.с. 41). З наказом ОСОБА_1 ознайомлена.
11.01.2010 року позивачка на роботу не вийшла, мотивуючи відмову тим, що 11.01.2010 року останній день її відпустки замість 01.01.2010 року.
Наказом № 42-к від 13.01.2010 року ОСОБА_1 звільнена з роботи 14.01.2010 року за прогул, вчинений 11.01.2010 року (а.с. 56).
Встановлені обставини підтверджуються вищезазначеними матеріалами справи. Факт невиходу на роботу 11.01.2010 року визнаний позивачкою.
Відповідно до ст.. 40 ч.1 п.4 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Суд не приймає до уваги доводи позивача, що 11.01.2010 року був для неї останнім днем відпустки, а погоджується з поясненнями представника відповідача і визнає, що 11.01.2010 року ОСОБА_1 вчинила прогул і не вийшла на роботу без поважних причин.
Так, позивачка перебувала у відпустці з 31.12.2009 року по 06.01.2010 року (7 календарних днів). До роботи повинна стати 07.01.2010 року.
Статтею 78-1 КЗпП України встановлено, що святкові і неробочі дні (ст.. 73 цього Кодексу) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються.
Суд вбачає, що відповідач в тривалість відпустки позивачу не враховував 01.01 та 07.01.2010 року - 2 дні, отже її відпустка складається з 7 календарних дів: 31.12.2009 року (1 день), 02.01. - 06.01.10 року (5 днів), 08.01.2010 року (1 день). 09.01 та 10.01.10 року є суботою та неділею, таким чином, днем виходу позивачки на роботу є 11.01.2010 року.
Судом також встановлено, що наказом № 844-н від 23.12.2009 року (а.с. 12) 08.01.2010 року оголошений вихідним днем для всіх відділень банку. Але цей день не є вихідним в розумінні ст.. 73 КЗпП України, тому правила ст.. 78-1 КЗпП України в даному випадку не застосовуються і 08.01.2010 року для ОСОБА_1 враховується в тривалість її відпустки.
Таким чином суду доведено, що ОСОБА_1 11.01.2010 року вчинила прогул без поважних причин.
Судом досліджувалось і питання домірності стягнення у вигляді звільнення ступені тяжкості проступку позивачки. Суд вважає, що позивачка могла добросовісно помилятися щодо дати виходу на роботу, але після телефонної розмови з безпосереднім керівником з вимогою вийти на роботу, відмовилась виконати його розпорядження. Таку поведінку суд розцінює як навмисний невихід на роботу, ігнорування вказівки керівництва.
При таких обставинах суд робить висновок, що звільнення позивача з роботи проведено з дотриманням закону і права ОСОБА_1 не були порушені, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки при зверненні до суду позивач звільнений від сплати судових витрат, а в задоволенні позову їй відмовлено, судові витрати зі сторін не стягуються.
На підставі ст. 40 п.4, 73, 78-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212- 215 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „Універсал Банк” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд м. Севастополя шляхом подачі в Ленінський суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя -