Справа № 2-2601/10
(заочне)
02 липня 2010 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Клімовських С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплатити недораховану частину пенсії, відшкодування шкоди,
У квітні 2010 року позивач звернувся в суд з зазначеним позовом.
Свої вимоги мотивує тим, що має право на отримання пенсії в розмірі не нижче 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року зміни, внесені Законом про бюджет на 2008 рік, до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Незважаючи на це належні виплати у передбачених Законом розмірах Управління пенсійного фонду йому не нараховує та не виплачує. Вважає, що такі дії відповідача порушують його права.
З урахуванням уточнень у судовому засіданні просить суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної йому пенсії згідно статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2007 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату йому державну пенсію відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі не менше 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та стягнути на відшкодування моральної шкоди 10000 гривень.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 31).
Суд за згодою позивача ухвалив постановити заочне рішення відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи довічно з 05 серпня 2005 року із захворюванням, яке пов'язане з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 6, 8).
Позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року та особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.
Відповідно до ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - інвалідам ІІ групи - 75 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 1 категорії згідно ст. 54 Закону щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по ІI групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у нових редакціях, і розмір додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи був визначений в сумі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по ІI групі інвалідності - не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року внесені до вказаних статей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22 травня 2008 року дія статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, яка набрала чинності 22 травня 2008 року сума додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи знову встановлена в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по II групі інвалідності - не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, розмір пенсії позивача одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами. За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто - в даному випадку - норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Встановлено, що у 2008-2009 роках після відновлення з 22 травня 2008 року дії статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахунок пенсії та додаткової пенсії Позивачу здійснюється в розмірах, передбачених Постановою КМ України № 530 .
Таким чином, у період, коли діють два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідачем необґрунтовано застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу - Постанову КМ України № 530 від 28 травня 2005 року, а Закон України, який має вищу юридичну силу, відповідачем не застосовано, що є протиправним та таким , що порушує права позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, суду не надано будь-яких доказів правомірності його дій щодо відмови в здійсненні позивачу відповідного перерахунку передбаченого саме статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» він приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.
У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на це, вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати йому пенсій у відповідності до статей 50 та 54 Закону, суд вважає обґрунтованими, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню починаючи з 22 травня 2008 року по 02 липня 2010 року, тобто з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України по день ухвалення рішення судом.
Позивач також просить стягнути на його користь з відповідача 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди. Зазначив, що така шкода завдана йому, оскільки він переживав, відчував обман з боку працівників пенсійного фонду, до нього негативно ставились, відмовляли у задоволенні його вимог.
При цьому суду не надано жодного доказу як того вимагає закон, на підтвердження таких обставин.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову позивачу в задоволені такої вимоги в зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження завдання йому моральної (немайнової) шкоди.
З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.
З урахуванням часткового задоволення позову, стягненню з відповідача на користь держави підлягають судові витрати в розмірі 08 гривень 50 копійок судового збору та 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Керуючись статтями 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Постановою Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категорія громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 грудня 2005 року № 1293, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва щодо перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії згідно статей 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 22 травня 2008 року до 02 липня 2010 року.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва вжити дій для перерахунку та виплати ОСОБА_1:
- державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не менше 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком;
- щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком
за виключенням виплат ОСОБА_1 державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснених Управлінням пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва у 2008-2010 роках.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва на користь держави 08 гривень 50 копійок судового збору та 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: