Справа № 2а-562
2010р.
Іменем України
17 травня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Оздоби М.О.,
при секретарі - Скиданенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в м.Києві, ВДАІ Святошинського району УДАІ ГУМВС України в м.Києві, інспектора ДПС Омельченка Олександра Анатолійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідачів та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 22.02.2010р., а справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, інспектором було зазначено, що 22.02.2010р. приблизно о 16.00год., вона, керуючи автомобілем «Шевролет Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 на пр.Перемоги в м.Києві, не виконала вимогу дорожнього знаку, а саме здійснила зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушила п.3.34 дод.1 ПДР України, а відповідно до постанови на неї накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпроАП у вигляді штрафу у розмірі 260грн.
Позивачка вважає дану постановою незаконною, оскільки вона винесена без урахування усіх обставини справи, інспектором ДПС не прийнято до уваги, що зупинка була викликана об»єктивними причинами, та нею вжито усіх заходів, передбачених ПДР України щодо вимушеної зупинки у місці, де її заборонено.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.
Представники відповідачів та інспектор Омельченко О.А. в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неприбуття не повідомили, заперечень проти адміністративного позову не подали, у зв»язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 22.02.2010р. приблизно о 16.00год., ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шевролет Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 на пр.Перемоги в м.Києві, не виконала вимогу дорожнього знаку, а саме здійснила зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушила п.3.34 дод.1 ПДР України (а.с.4).
Постановою від 22.02.2010р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260грн.(а.с.3).
Як пояснила в судовому засіданні позивачка, вона вважає дану постановою незаконною, оскільки вона винесена без урахування усіх обставини справи, інспектором ДПС не прийнято до уваги, що зупинка була викликана об»єктивними причинами, а саме необхідністю прийняти терміновий телефонний дзвінок та станом здоров»я, про що надано медичну довідку, та нею вжито усіх заходів, передбачених ПДР України щодо вимушеної зупинки у місці, де її заборонено, а тому позивачка вважає, що дії інспектора порушують її права.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпроАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, який використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпроАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, приймаючи до уваги, що відповідачами не надано доказів на підтвердження наявності адміністративного правопорушення, винності ОСОБА_1 у його вчиненні, ці докази не встановлено і у ході розгляду справи, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, а у зв»язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, вважає за необхідне провадження у справі закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпроАП.
Керуючись ст.ст. 122 ч.1, 247 ч.1, ст.ст.251-252, 287-288, 293 КУпроАП, ст.ст. 7-12, 69-72, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову АА483010 від 22.02.2010р. по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпроАП України, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпроАП України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: