Справа №2-2371
2010р.
Іменем України
08 червня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Оздоби М.О.,
при секретарі - Скиданенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинської районної у м.Києві Ради про визнання права користування жилим приміщенням суд, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Святошинської районної у м.Києві Ради та просить постановити рішення, яким визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що в червні 2005р. вона приїхала до м.Києва з метою працевлаштування та оселилась у квартирі свого хрещеного батька ОСОБА_2, який через свій похилий вік запропонував їй постійно проживати в квартирі, як член сім»ї наймача, доглядати за ним. Оскільки вона постійно проживала у спірній квартирі, з ОСОБА_2 вони вели спільне господарство, нею було проведено ремонт у квартирі, також вона сплачувала квартирну плату та плату за комунальні послуги, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_2 також залишилась проживати у спірній квартирі, просить задовольнити позов.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, а також пояснила, що померлий ОСОБА_2 інших родичів не має, його син також помер, позивачка була єдиним членом його сім»ї, яка здійснювала за ним догляд, купувала ліки, відвідувала у лікарні, а після смерті взяла на себе усі витрати, пов»язані із похованням ОСОБА_2
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень проти позову суду не надав, просить розглянути справу у його відсутності, рішення постановити на розсуд суду (а.с.16). Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідно до ордеру від 07.06.1983р., ОСОБА_2 на сім»ю із однієї особи надана однокімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с.8).
Із довідки з місця проживання сім»ї та реєстрації вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований один ОСОБА_2, квартира не приватизована та належить місцевій раді (а.с.6).
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4.
Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, померлий ОСОБА_2 був хрещеним батьком ОСОБА_3 і з 2005р. вона постійно проживала у нього в квартирі, вони вели спільне господарство, позивачка доглядала за ОСОБА_2, купляла ліки, відвідувала у лікарні, провела ремонт у квартирі, несе витрати по оплаті квартирної плати та плати за комунальні послуги, а у зв»язку зі станом здоров»я, ОСОБА_2 не зміг вирішити питання про її реєстрацію у квартирі та приватизацію житла. Після смерті ОСОБА_2, ОСОБА_1 взяла на себе усі витрати по його похованню.
Пояснення представника позивача в судовому засіданні підтверджуються наданими та дослідженими наступними доказами.
Як вбачається із договору-замовлення №478 від ІНФОРМАЦІЯ_4., витрати, пов»язані із похованням ОСОБА_2 понесено позивачкою ОСОБА_1
Відповідно до договору реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, укладеного між КП РЕО-1 та ОСОБА_3, остання взяла на себе зобов»язання по сплаті боргу за квартиру АДРЕСА_1 за період з 27.04.2002р.
Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4, пояснив, що ОСОБА_1 проживала в квартирі АДРЕСА_1 разом із своїм хрещеним батьком ОСОБА_2 з 2005р., вона доглядала за ним, їздила в лікарню, купляла ліки. Він допомагав ОСОБА_1 роботи ремонт у цій квартирі, ОСОБА_2 був дуже вдячний за допомогу, оскільки після смерті сина залишився один. Коли ОСОБА_2 помер, то ОСОБА_1 займалась похованням, позичала в нього гроші на поховання, які згодом віддала.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні також пояснив, що знає ОСОБА_1 з 2006-2007р.р. і йому відомо, що вона постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1, там до смерті жив ОСОБА_2, а він допомагав робити ремонт в цій квартирі.
Відповідно до ст.64 ЖК України, члени сім»ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов»язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім»ї наймача належать дружина наймача, їх діти, батьки. Членами сім»ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом із наймачем і ведуть спільне господарство.
Згідно ст.65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім»ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, які вселились в жиле приміщення як члени сім»ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім»ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім»ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985р. №2 з наступними змінами, вирішуючи питання про право користування жилим приміщенням осіб, які вселились до наймача, суд повинен з»ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання… При цьому, наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім»ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 вселилась у спірну квартиру за згодою наймача ОСОБА_2 в червні 2005р., з цього часу постійно проживає в цій квартирі, вела з наймачем спільне господарство, несе витрати по сплаті квартирної плати та плати за комунальні послуги, отже набула права користування жилим приміщенням, у зв»язку з чим позовні вимоги є обгрунтованми та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.61, 64, 65 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985р. №2 з наступними змінами, ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: