Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 грудня 2021 року № 520/4137/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ткаченка Д.М.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну та встановлення способу виконання рішення та подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зміну способу і порядку виконання судового рішення (в порядку ст. 378 КАС України) у справі №520/4137/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Через канцелярію суду 13.12.2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну та встановлення способу виконання рішення, в якій останній просить суд:
- змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року у у справі № 520/4137/2020 (в редакції Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 р.) та встановити спосіб виконання вказаного рішення шляхом стягнення з головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 14099344, адреса місця знаходження : майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) нарахованої, проте невиплаченої заборгованості за період з 18.02.2020 року по 31.12.2020 року у розмірі 1074644,60 грн.
Також, 15.12.2021 року від державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшло подання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (в порядку ст. 378 КАС України), в якому останній просить суд:
- змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 по справі № 520/4137/2020 в частині із зобов'язання Головного територіального управління Пенсійного фонду України в Харківській області "здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 80 % від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 за № 06-47-46, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18.02.2020." на "стягнути з Головного територіального управління Пенсійного фонду України в Харківській області (нараховану, але не виплачену пенсію) на користь ОСОБА_1 в сумі 1074644 грн. (один мільйон сімдесят чотири тисячі шістсот сорок чотири гривні), які нараховано з 18.02.2020 по 31.12.2020 року, як судді у відставці на підставі довідки Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 за № 06-47-46.
В обґрунтування поданих до суду заяви та подання вказано, що судове рішення у справі №520/4137/2020 було звернуто до примусового виконання, проте відповідачем все рівно останнє виконано не було. Як зазначено ОСОБА_1 станом на день подання до суду заяви виконавчий лист та рішення суду в частині виплати йому 1074644,00 грн перерахованого довічного грошового утримання боржником не виконано без будь-яких поважних причин, що неодноразово підтверджувалось як боржником, так і окремими ухвалами суду від 29.01.2021 року та 23.06.2021 року. Які було залишено без змін за результатами апеляційного оскарження. Вказані обставини, на переконання заявника свідчать про наявність у боржника намірів взагалі не виконувати судове рішення по справі №520/4137/2020. Зазначені обставини роблять неможливим виконання рішення суду по справі №520/4137/2020 у визначений судом спосіб.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання прибув, подану до суду заяву підтримав.
Представник відповідача по справі в судове засідання не прибув, через канцелярію суду подав заперечення на подання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якому вказав, що заява становить вимогу не щодо встановлення способу та порядку виконання судового рішення, а заявник фактично просить суд змінити резолютивну частину зазначеного рішення суду по суті вирішених позовних вимог, оскільки зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при заваленні рішення. Таким чином, зі змісту заяви вбачається, що заявник просить суд визначити порядок виконання судового рішення за іншими позовними вимогами, які не були заявлені в позові та не вирішувались судом при розгляді адміністративної справи, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права. Отже, змінивши спосіб виконання рішення суду першої інстанції із зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на стягнення конкретної суми, буде змінено рішення суду першої інстанції по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення заявника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (в особі відділу з питань перерахунку пенсій № 19, Управління застосування пенсійного законодавства) № 8 від 06.03.2020 р. щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Донецького апеляційного господарського суду №06-47-46 від 27.02.2020 р. "про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 14099344, адреса місця реєстрації: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 р. № 06-47-46, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18.02.2020 р.; стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Свободи, б. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344); допущено негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у межах суми стягнення за один місяць; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Харківським окружним адміністративним судом у зв'язку з ухваленням судового рішення по справі №520/4137/2020 та зверненням його в частині до негайного виконання, 26 серпня 2020 року було видано позивачу виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 14099344, адреса місця реєстрації: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 р. № 06-47-46, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18.02.2020 р. із одночасним зазначенням про допущення негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 по справі № 520/4137/2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 80 % від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 за № 06-47-46 - скасовано; прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.20 по справі № 520/4137/2020 у такій редакції: "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 14099344, адреса місця реєстрації: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 80 % від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 за № 06-47-46, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18.02.2020."; в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 по справі № 520/4137/2020 залишено без змін.
Матеріали заяви свідчать, що 08.09.2020 р. на виконання зазначеного рішення суду в частині стягнення суми щомісячного довічного грошового утримання за один місяць відповідачем було прийнято рішення № 204950000523, відповідно до якого здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 р. (в редакції постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 р.)
Під час неодноразового розгляду заяв ОСОБА_1 було встановлено, що відповідачем по справі на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 р. (в редакції постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 р.) було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 18.02.2020 із розрахунку 80% від суддівської винагороди, відповідно до довідки Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 № 06-4647 та нараховано суму боргу, яка склала 1074644,60 грн., проте таку заборгованість виплачено не було із посиланням на внесення відповідних даних до електронного реєстру судових рішень відповідно до порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1.
Окремою ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року по справі №520/4137/2020 заяву ОСОБА_1 (в порядку ст. 383 КАС України) по справі №520/4137/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо несвоєчасного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.20 р. (в редакції постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 р.) у справі № 520/4137/2020 в частині зобов'язання виплатити ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці із розрахунку 80% від суддівської винагороди судці, визначеної у довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 р. № 06-47-46, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18.02.2020 р.; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 18.02.2020 р. по 31.12.2020 р. у сумі 1074644 грн.; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо внесення до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, згідно "Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за № 1189/32641, відомостей про рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 р. (в редакції постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 р.) у справі № 520/4137/2020 щодо виплати ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 18.02.2020 р. по 25.11.2020 р. у сумі 944690 грн.; повідомлено голову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про допущення протиправних бездіяльності та дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області допущених та вчинених при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 р. (в редакції постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 р.) у справі № 520/4137/2020 для вжиття невідкладених заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленим судом порушенням; про вжиті заходи зобов'язано повідомити Харківській окружний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали; у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року по справі №520/4137/2020 заяву ОСОБА_1 (в порядку ст. 383 КАС України) по справі №520/4137/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо несвоєчасного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.20 р. (в редакції постанови Другого апеляційного адміністративного суду від (25.11.2020 р.) у справі № 520/4137/2020 в частині зобов'язання виплатити ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді відставці із розрахунку 80% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 р. № 06-47-46, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18.02.2020 р.; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 18.02.2020 р. по 31.12.2020 р. у сумі 1074644 грн.; повідомлено голову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про допущення протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області допущеної при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 р. (в редакції постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 р.) у справі № 520/4137/2020 для вжиття невідкладених заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленим судом порушенням; про вжиті заходи зобов'язано повідомити Харківській окружний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали; копію окремої ухвали ухвалено надіслати сторонам у справі для відома, голові Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - для відома та виконання; окрему ухвалу ухвалено направити для виконання після закінчення строку на її оскарження; у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року по справі №520/4137/2020 заяву ОСОБА_1 (в порядку ст.382 КАС України) по справі №520/4137/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено; зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області подати у місячний строк звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року (в редакції постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 р.) у справі № 520/4137/2020.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення; окрему ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року по справі № 520/4137/2020 - залишено без змін.
При цьому, заявником ОСОБА_1 у поданій до суду заяві вказано, що 08.12.2020 р. відповідним державним виконавцем за його заявою було відкрито виконавче провадження № АСВП 63847239 про примусове виконання виконавчого листа в адміністративній справі № 520/4137/2020, виданого Харківським окружним адміністративним судом 03.12.2020 р. про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 14099344, адреса місця реєстрації: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 80 % від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 за № 06-47-46, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18.02.2020.
Також, заявником зазначено, що 10.12.2020 на виконання зазначеного судового рішення відповідачем було прийнято рішення №204950000523 про перерахунок його утримання згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року у справі № 520/4137/2020 (в редакції постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 р.).
Відтак, як зазначає заявник сума боргу у зв'язку з недоплатою утримання за період з 18.02.2020 року по 31.12.2020 року склала 1074644,60 грн., що також підтверджується листами відповідача.
Як встановлено судом зазначений борг заявнику виплачено не було.
При цьому, судом також встановлено, що постановою від 04.02.2021р. державним виконавцем Відділу примусового виконана рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у межах ВП 63847239 на відповідача за невиконання у повному обсязі рішення суду був накладений штраф 5100 грн. зобов'язано виконати рішення суду впродовж десяти днів та - попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
22.10.2021р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у межах ВП 63847239 за невиконання у повному обсязі рішення суду на боржника повторно накладено штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн.
22.10.2021р. у межах виконавчого провадження № 63847239 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, була прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження.
Однак, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2021р., яке набрало законної сили 23.11.2021р., по справі № 520/21170/21 визнана протиправною та скасована постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 63847239 від 22.10.2021 року про закінчення виконавчого провадження.
07.12.2021 р. постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, прийнятою в межах виконавчого провадження 63847239 постанова про закінчення виконавчого провадження 22.10.2021р. скасована, а виконавче провадження № 63847239, таким чином - продовжено.
Як зазначено заявниками та не спростовано відповідачем по справі, у визначений судом спосіб судове рішення по справі №520/4137/2020 виконано не може бути, про що свідчить поведінка відповідача та , зокрема винесення судом окремих ухвал в рамках розгляду даної справи.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із положеннями ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що остання пов'язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.
Суд зазначає, що вищенаведені норми не дають чітких роз'яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці заявлених обставин.
Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду боржником, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
При цьому, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Також суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із приписами ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.
Суд зазначає, що приписами Закону України "Про виконавче провадження" визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно із до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
При цьому, суд зазначає, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Також, засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 жовтня 2019 року по справі №840/3112/18.
Враховуючи обставини необхідності обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Отже, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку, саме на стадії виконавчого провадження мають бути остаточно відновлені порушені права позивача (стягувача).
Враховуючи, що в межах даної справи розглядається питання стосовно порушення прав позивача щодо виплати недоотриманої суми довічного грошового утримання судді у відставці, слід враховувати, що розмір і порядок виплати такого визначається виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Конституційне поняття "закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін.
Суд вважає обґрунтованою позицію відповідача щодо того, що він здійснює всі нарахування виплати лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.
Розмір частини довічного грошового утримання судді у відставці, щодо невиплати якої виник спір, на момент розгляду справи судом першої інстанції хоча і не був документально підтверджений, проте під час неодноразового розгляду звітів відповідача про виконання судового рішення у справі та заяв позивача про встановлення судового контролю був визначений відповідачем та ним не оспорюється.
З огляду на зазначене, при розгляді поданої позивачем заяви та подання державного виконавця, суд не здійснює вихід за межі заявлених вимог та не вирішує питання, яке не було предметом дослідження при розгляді справи, а лише конкретизує спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості.
Встановлення такого способу виконання, про який просить позивач, направлено на своєчасне та повне виконання судового рішення, а також відповідає вимогам прямих норм ст. 124 Конституції України.
Одночасно суд враховує, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, а також враховуючи відсутність доказів повного виконання відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року у справі № 520/4137/2020 (в редакції постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 р.), суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої позивачем заяви та подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зміну способу і порядку виконання судового рішення та наявність підстав для її задоволення відповідно до статті 378 КАС України.
Керуючись статтями 241, 243, 254, 255, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 та подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зміну способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року у справі № 520/4137/2020 (в редакції постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 р.) та встановити спосіб виконання вказаного рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 14099344, адреса місця знаходження: майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце проживан ня: АДРЕСА_3 ) нарахованої, проте невиплаченої заборгованості за період з 18.02.2020 року по 31.12.2020 року у розмірі 1074644 (один мільйон сімдесят чотири тисячі шістсот сорок чотири) грн. 60 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 04 січня 2022 року.
Суддя Мельников Р.В.