Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
04 січня 2022 року Справа № 520/28487/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши питання наявності підстав для відкриття провадження у справі за позовом ТОВ " Валентина" до Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області про скасування рішення,
установив
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить суд скасувати рішення Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області №258 від 27.03.2018 «Про затвердження порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки в адміністративних межах Зачепилівської селищної ради на 2018 - 2020 роки» та рішення Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області №3190 від 14.04.2020 «Про внесення змін до рішення ХІ сесії VIII скликання від 27 березня 2018 року № 258 «Про затвердження порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки в адміністративних межах Зачепилівської селищної ради на 2018 - 2020 роки», в частині що стосується інтересів ТОВ «Валентина» щодо визначення орендної ставки за земельні ділянки з функціональним використанням землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики оборони та іншого призначення у розмірі 6%.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, суд виходить з наступного.
Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб'єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові. Так, "особисто здійснювати", означає в тому числі, що і процесуальні документи повинні містити особистий підпис уповноваженої на те особи.
Статтею 44 КАС України визначені права та обов'язки учасників справи. Так, згідно з частиною десятою вказаної статті якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Крім того, відповідно до пункту 5.22 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації " Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2020), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від01.07.2020 № 144, з урахуванням вимог ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять підпис - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, шо надають документові юридичної сили та складається з найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій - на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім'я і прізвище.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст.160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Таким чином, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.
Суд звертає увагу на те, що адміністративний позов підписаний від імені позивача із застосуванням механічних засобів відтворення власноручного підпису - факсиміле ( "facsimile" - зробити подібне) , тобто печатки, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.
У свою чергу, підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.
Отже, факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису певної особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.
Згідно з приписами ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи (позивача) на уповноваження певної особи на представництво та відображенні даної волі у проставленому на позовній заяві представником власноручного підпису. Зазначене, дає змогу суду виключити будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення на звернення до суду з позовом.
Оскільки процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання позовної заяви уповноваженою особою, то подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам частини першої статті 5, статті 47 та 160 КАС України, не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа та не може вважатися підписом цієї особи.
Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 у справі №826/811/17 (адміністративне провадження №К/9901/51505/18) дійшов аналогічного висновку, що надіслані на адресу суду процесуальні документи, які підписані з використанням факсиміле, не можуть вважатися такими, що підписані відповідним заявником.
Дана правова позиція також висловлена в ухвалі Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №620/3858/18 (адміністративне провадження №К/9901/16996/19), 16.03.2020 по справі №640/5124/19.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки позов не підписано власноручно.
Керуючись ст. 169, 243, 248 КАС України, суд
Заяву повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Зоркіна Ю.В.