24.12.2021 Справа №607/23509/21
Провадження №3/607/10346/2021
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатна Л.В., розглянувши в м. Тернополі матеріали, які надійшли з Відділення поліції №4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №617004, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Jetta н.з. НОМЕР_1 , будучи перевізником таксі «Пілот» позивний 750, здійснював перевезення пасажирів без засобів індивідуального захисту, а саме: маски, респіратора, чим порушив вимоги пп.8 п.2-2 постанови КМ України № 1236.
ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи не з'явився, хоча про дату та місце такого був повідомлений у встановленому законом порядку. Враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе проводити розгляд справи у його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Підпунктом 8 пункту 2-2 постанови КМ України № 1236 від 09 грудня 2020 року встановлено, що на території України забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж сукупна кількість місць для сидіння та 50 відсотків місць для стояння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.
Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням пасажирами під час перевезення засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;.
Відповідальність за ч. 1 ст. 44 -3 КУпАП настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно - гігієнічних, санітарно - протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 , будучи перевізником таксі «Пілот» позивний 750, здійснював перевезення пасажирів без засобів індивідуального захисту, а саме: маски, респіратора.
Згідно ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували, що ОСОБА_1 є перевізником в розумінні ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» та відповідно і суб'єктом відповідальності за порушення пп.8 п.2-2 постанови КМ України № 1236.
Окрім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено дати вчинення інкримінованого правопорушення.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до положень ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 44-3, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяЛ. В. Делікатна