23.12.2021 Справа №607/22825/21
Провадження № 3/607/10020/2021
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатна Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №306939, ОСОБА_1 04 грудня 2021 року о 20 год. 30 хв. в м. Тернополі по вул. Живова, 15, керуючи транспортним засобом «Toyota Camry» н.з. НОМЕР_1 , на дорозі із двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку здійснила виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, при цьому перетнула подвійну суцільну лінію 1.3 (подвійна суцільна лінія, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків) та не переконалася, що це буду безпечно, чим створила перешкоду для руху водію, який рухався по зустрічній смузі, та створила аварійну ситуацію, змусивши водія транспортного засобу Рено Дастер н.з. НОМЕР_2 змінювати напрямок руху, різко гальмувати. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.11.4, 1.3, 10.1 ПДР.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнала та пояснила що у зазначений у протоколі час керувала транспортним засобом «Toyota Camry» н.з. НОМЕР_1 та ПДР не порушувала. Маючи намір повернути ліворуч, завчасно увімкнула світловий покажчик повороту. У цей час, службовий автомобіль Національної поліції, який рухався в попутному напрямку позаду, не увімкнувши жодних світлових чи попереджувальних сигналів, раптово змінив траєкторію руху та здійснив випередження керованого нею автомобіля, після чого різко загальмував та зупинився попереду.
Захисник - адвокат Майка М.Б. в судовому засіданні заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та просить провадження в цій справі закрити, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Окрім цього, захисник вказав на внесення виправлень в протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №306939 після його підписання особо, відносно якої він складений, на підтвердження чого надав копію протоколу, яку отримала ОСОБА_1 , де її дії кваліфікуються за ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Так, відповідно до ч. 5 ст.122 КУпАП, порушення якої інкримінується ОСОБА_1 , адміністративна відповідальність настає за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Згідно п. 10.1 ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги (п.11.4 ПДР).
В якості доказів, на підтвердження вини ОСОБА_1 , до протоколу серії ААБ №306939 долучено відео із нагрудних камер поліцейських (камера_000071, камера_000012). Проте на вказаних відео відсутні відомості щодо обставин порушення ОСОБА_1 ПДР, які створили аварійну ситуації. На цих відеозаписах відображено процедуру складання протоколу та розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . На вказаних відеозаписах відсутній і потерпілий, який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також, в якості доказу долучено рапорт оперуповноваженого ВКП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Киби Н. від 04 грудня 2021 року, згідно якого цього ж дня, близько 20 год. 30 хв. він рухався на службовому автомобілі по вул. Живова в м. Тернополі. Поблизу ТЦ «Кристал» із зустрічної смуги руху водій автомобіля Тойота н.з НОМЕР_1 різко виїхала на смугу, по якій він рухався, при цьому здійснювала поворот, перетнувши подвійну суцільну лінію, змусивши його екстрено з'їхати на сусідню смугу.
Однак, об'єктивних доказів того, що ОСОБА_1 вчинила зазначене у протоколі правопорушення, матеріали справи не містять, а рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи.
Інших доказів, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_1 ПДР, які створили аварійну ситуацію, матеріали справи не містять.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09 червня 1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст. 6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до положень ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 122, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяЛ. В. Делікатна