30 грудня 2021 року справа № 580/7905/21
9 годин 27 хвилин м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В., за участі секретаря Фесенка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження адміністративну справу № 580/7905/21
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) [представник позивача - адвокат Топор А.І. за ордером]
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача не прибув]
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, постановив рішення.
05.10.2021 вх. 38629/21 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, просить: визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №54 від 03.09.2021 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 31.12.2020 на підставі п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
07.12.2021 вх. № 49045/21 ОСОБА_1 у межах підготовчого провадження подав до суду заяву про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог, де просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №54 від 03.09.2021 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування вислуги років у пільговому обчисленні та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років з 31.12.2020 на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків суду.
Ухвалою від 08.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 23.10.2021. Ухвалою від 23.10.2021 підготовче судове засідання відкладене на 16.11.2021. Ухвалою від 07.12.2021 підготовче провадження закрите, судове засідання призначене на 21.12.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом виконувача обов'язків начальника ДУ «Черкаська виправна колонія № 62» від 09.12.2020 ОСОБА_1 звільнено зі служби. Листом ДУ «Черкаська виправна колонія № 62» від 12.07.2021 заяву про призначення пенсії позивачеві разом із необхідними документами направлено до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. 16.08.2021 департамент направив листом документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.09.2021 № 2300-0307-8/53071 позивачеві направлене рішення відповідача від 03.09.2021 № 54 про відмову в призначенні пенсії. відмова мотивована відсутністю календарної вислуги, достатньої для призначення пенсії. Наявність календарного строку вислуги, достатнього для призначення пенсії за вислугу років, позивач обґрунтовує, зокрема посиланням на підп. г) пункту 3 Постанови КМУ «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393, згідно якого До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів - особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві вказав, що умови призначення пенсії за вислугу років визначені ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, згідно якої пенсія за вислугу років призначається, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01.01.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років. згідно подання Департаменту з питань виконання кримінальних покарань № 8/1-17088/Гр від 16.08.2021 календарна вислуга позивача станом на 30.12.2020 складає 21 рік 01 місяць 24 дні, відтак відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років, а відповідач, відмовивши у призначенні пенсії ОСОБА_1 рішенням від 03.09.2021 № 54, діяв відповідно до законодавства та в межах покладених на нього повноважень.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що Департаментом з питань виконання кримінальних покарань 16.08.2021 направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області матеріали для призначення пенсії за вислугу років працівникам, серед яких вказаний позивач.
До листа додано: подання про призначення пенсії, заяву про призначення пенсії, грошовий атестат, витяг наказу від 09.12.2020 № 208/ОС-20 про звільнення ОСОБА_1 з даними про наявну календарну та пільгову вислугу, довідку про розмір грошового забезпечення, розрахунок вислуги років, копії свідоцтва про народження дітей позивача, трудової книжки та військового квитка.
Листом від 13.09.2021 № 2300-0307-8/53071 позивачу повідомлено про відмову в призначенні пенсії за вислугу років та надіслано копію наказу 03.09.2021 № 54.
Позивач вважаючи відмову протиправною, звернувся до суду.
Відмова відповідача у зарахуванні стажу в пільговому обчисленні мотивована тим, що чинним законодавством передбачено призначення пенсії за вислугу років виключно на підставі вислуги в календарному обчисленні, інших способів обчислення, зокрема пільгового - не передбачено. Посилання позивача на Постанову КМУ від 17.07.1992 № 393 безпідставне, оскільки постанова суперечить Закону України № 2262 в частині обрахування вислуги років для призначення пенсії.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутньої трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 закріплено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом із копії трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 встановлено, що позивач у період з 03.04.2002 до 30.12.2020 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі, працював у ДУ «Черкаська виправна колонія № 62».
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про Державно-кримінальну службу України» (даті - Закон) до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Частиною 1 статті 23 Закону визначено, що держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону, пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Преамбулою Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закону №2262-ХІІ) (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебувають на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Стаття 1 Закону №2262-ХІІ передбачає, що особи, які мають право на пенсію за цим Законом за наявності встановленої цим Законом вислуги зокрема, на військовій службі, Державній кримінально-виконавчій службі України, мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Стаття 2 Закону №2262-ХІІ встановлює, що військовослужбовцям, особам, які мають право па пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно із п. «б», «ж» ч.1 ст.1-2 Закону №2262-ХІ1 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають бути звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України та працівники на будь-яких посадах медичних закладів.
Відповідно до абз. 9 п. «а» ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
Відповідно до пп. «б», «и». «і» ч.1 ст.17 Закону №2262-ХІІ, особам зазначеним у пунктах «б - «д», статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії, зокрема, зараховується служба в органах внутрішніх справ, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду, час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Державної кримінально-виконавчої служби України на посади офіцерського складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Міністерством внутрішніх справ України, органами виконання кримінальних покарань, час перебування на посадах службовців Державної кримінально-виконавчої служби України. Частина 3 ст.17 Закону України №2262-ХІІ встановлює, що до вислуги років осіб, зазначених у пункті "ж" статті 1-2 цього Закону, додатково зараховується час безперервної роботи в медичних закладах на будь-яких посадах.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України №2262-XII при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Частина 4 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлює, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.
Відповідно до статті 17-1 Закону України №2262-ХІІ передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абз. 12 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова) встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України №2262-Х1І особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховується час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально- виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, які переведені в категорію посад, що заміщутоться рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ та Міністерством юстиції. Твердження відповідача на суперечність положень Постанови №393 нормам Закону України №2262-ХІІ судом сприймається критично. Норми, що передбачають правила обчислення пільгового стажу для осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, містяться в Законі № 2713-IV.
Абзац 2 пункту 2 вказаного Переліку посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.09.2012 року № 1352/5, встановлює, що особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України до вислуги років зараховується один місяць роботи за один місяць служби в календарному обчисленні з дня призначення на відповідну посаду на умовах за час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції - особам, які перебувають на службі на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.1993 №747 «Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393».
Правовою підставою для набуття особою, яка проходила службу, зокрема в органах Державної кримінально-виконавчої служби, права на призначення пенсії за вислугою років є наявність в неї відповідного стажу роботи, набутого у відповідності до норм законодавства, регулюючих засади трудової діяльності зазначеної категорії осіб та їх соціального забезпечення. Також, законодавством регламентовано пільгове обчислення стажу осіб, які проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби, що є гарантією їх соціальних прав на пільгове пенсійне забезпечення, а саме ч.4 ст. 23 Закону України «Про державну кримінально виконавчу службу» особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів. Таким чином можна зробити висновок, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсії згідно із п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Правовою підставою для набуття особою, яка проходила службу, зокрема в органах Державної кримінально-виконавчої служби, права на призначення пенсії за вислугою років є наявність в неї відповідного стажу роботи, набутого у відповідності до норм законодавства, регулюючих засади трудової діяльності зазначеної категорії осіб та їх соціального забезпечення.
Законодавством регламентовано пільгове обчислення стажу осіб, які проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби, що є гарантією їх соціальних прав на пільгове пенсійне забезпечення. Разом з тим, жодною нормою чинного законодавства не передбачено обмежень щодо врахування вислуги років вказаної категорії осіб у пільговому обчисленні до стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугу років.
Верховний Суд України у постанові від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а зазначив, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є зокрема Закон №2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена постановою № 393. Також, суд наголосив, шо до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, суди, які розглядають аналогічні спори повинні застосовувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок) заяви про призначення пенсії та вислугу років, особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІ1, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи, зокрема, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
Згідно з вимогами п. 12 Порядку уповноважений структурний підрозділ форму є вищезазначену заяву та подання про призначення пенсії відповідно до Додатків 1,2 до пункту 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Наведені норми свідчать, що визначення вислуги років, яка враховується при обчисленні пенсій службовцям рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, при звільненні, а також оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення таких пенсій здійснюються уповноваженими органами Державної пенітенціарної служби України - у правлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.
Судом встановлено, що вислуга позивача в календарному обчисленні станом на день звільнення, 30.12.2020 складає 21 рік 01 місяць 24 дні, в пільговому обчисленні - 28 років 00 місяців 19 днів, що, враховуючи приписи пункту "б" статті 1-2, пункту "а" статті 12 Закону № 2262, свідчить про наявність правових підстав для призначення позивачеві пенсії за вислугу років.
Оцінюючи дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв протиправно, не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, встановлений законами України.
У зв'язку з викладеними обставинами позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаської області від 03.09.2021 № 54 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, визнання протиправною бездіяльності щодо неврахування вислуги років у пільговому обчисленні і зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років з 31.12.2020 на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262 належить задовольнити.
Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно ч. 1-5 ст. 134 КАС України Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у сумі 1600,00 грн позивачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги, примірник детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). До матеріалів справи долучено дублікати квитанцій про сплату позивачем грошових коштів у сумі 1600,00 грн на користь адвоката Топора А.І. Відомості про те, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу в більшому розмірі, у справі відсутні, проте в матеріалах справи міститься клопотання про стягнення за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2400 грн. З огляду на вказані обставини суд вважає доведеними та такими, що належать стягненню на користь позивача, витрати в сумі 1600 грн, позаяк наявне документальне підтвердження, що позивач зазнав витрат на професійну правничу допомогу в даному розу вказаній сумі, що судом визнано співмірною відповідно до критеріїв ч. 5. ст. 134 КАС України. Вимога позивача про стягнення за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області витрат на відправку поштової кореспонденції, що міститься в позовній заяві під час здійснення орієнтовного розрахунку судових витрат, задоволенню не належить, позаяк відсутні докази того, що позивачем здійснено відповідні витрати.
Керуючись статтями 2, 5,6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 03.09.2021 № 54 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неврахування вислуги років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні під час розгляду матеріалів про призначення пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути матеріали щодо ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати із сплати судового збору у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538].
Судове рішення складено 30.12.2021.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА