Справа № 141/809/21
Провадження №3/141/524/21
30 грудня 2021 року смт. Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з СПД №1 відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом календарного року не притягувався, -
про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, ч. 1 ст. 164 КУпАП,
В провадженні Оратівського районного суду Вінницької області перебувають матеріали про адміністративні правопорушення стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 21.10.2021 року серії ВАБ № 565689, 21.10.2021 року о 16 год 00 хв здійснено перевірку магазину-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований в АДРЕСА_2 щодо додержання карантинних обмежень, визначених постановою КМУ від 09.12.2020 року № 1236. Під час перевірки на вході відсутня інформація про максимально допустиму кількість відвідувачів у закладі, та що вхід без захисної маски заборонений.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 565690 від 21.10.2021 року, 21.10.2021 року о 16 год 00 хв в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 , будучи власником магазину-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснював реалізацію алкогольних виробів без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 164 КУпАП - порушення порядку провадження господарської діяльності.
Постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 23.11.2021 року об'єднано в одне провадження адміністративні матеріали № 141/809/21 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та № 141/810/21 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 в одне провадження. Присвоєно об'єднаній справі № 141/809/21 (провадження № 3/141/524/21).
В судовому засіданні 30.12.2021 року ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 44-3 КУпАП визнав, щиро каявся та пояснив, що під час перевірки закладу було виявлено порушення, але він їх прийняв до уваги та виправив.
Натомість, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, не визнав, просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки жодних доказів на підтвердження факту реалізації алкогольних виробів матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В той же час, статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ч. 1 ст. 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім визнання вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 565689 від 21.10.2021 року; рапортом старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції В. Гедз від 21.10.2021 року; електронни рапортом ЄО № 7551 від 21.10.2021 року; рапортом інспектора з РПП СПД № 1 ВП № 4 ст.лейтенанта поліції Д.Присяжнюка від 21.10.2021 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21.10.2021 року; витягом з реєстру платників єдиного податку; випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; фото з місця правопорушення.
При цьому, в судовому засіданні 30.12.2021 року ОСОБА_1 надав суду фотодокази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 усунув виявлені порушення під час складання протоколу 21.10.2021 року.
Разом з тим, відповідно до ст. ст. 22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, зокрема відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, суд вважає, що вчинене ОСОБА_1 діяння лише формально містить ознаки, що характеризують певне правопорушення, яке не є суспільно небезпечним з огляду на можливі негативні наслідки, що притаманні для цього виду правопорушення, і суб'єктивно, не спрямовано на умисне порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП не притягався, а наслідки даного правопорушення не представляють суспільної небезпечності, вину визнав повністю, тому, є всі підстави відповідно до ст. 22 КУпАП, визнати вказане правопорушення малозначним та закрити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП (порушення порядку провадження господарської діяльності), суд зазначає наступне.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3, ч.1 ст. 19 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, головною складовою даного складу адміністративного правопорушення є провадження господарської діяльності особою, яка не має державної реєстрації як суб'єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Розглянувши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 565690 від 21.10.2021 року; рапорт інспектора з РПП СПД № 1 ВП № 4 ст.лейтенанта поліції Д.Присяжнюка від 21.10.2021 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 21.10.2021 року; витяг з реєстру платників єдиного податку; виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; фото та відеозапис з місця правопорушення, суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Посадовою особою, яка склала протокол, не надано достатніх доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме матеріали справи не містять відомостей щодо організації ним діяльності з реалізації алкогольних виробів та систематичності таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, на власний ризик, що і становить суть господарської діяльності.
Разом з тим, у протоколі лише формально зазначено, що ОСОБА_1 здійснював реалізацію алкогольних виробів, без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
За таких обставин, суд не має можливості притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, оскільки саме в протоколі про адміністративне правопорушення мають бути відображені всі істотні обставини справи, які мають відображати всі елементи складу правопорушення. Зокрема, стосовно ч. 1 ст.164 КУпАП у протоколі необхідно зазначати наступні обставини:
- протягом якого часу особа здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, адже господарська діяльність обов'язково має тривалий, а не одноразовий характер);
- всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для господарської діяльності;
- інші обставини, які мають істотне значення.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Також в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 565690 від 21.10.2021 року не зазначено про вилучення речових доказів, а саме предметів торгівлі.
Суд самостійно не може встановлювати склад адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, перекваліфіковувати дії особи та розглядає справу в межах складу адміністративного правопорушення, який зазначений в протоколі.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у матеріалах справи докази не дають можливості прийти до однозначного висновку про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суд вважає, що провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1, ст. 44-3, ч. 1 ст. 164, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 287 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, за малозначністю, оголосивши йому усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя С.В. Климчук