79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.12.2021 справа № 914/2982/21
За позовом: Чернівецької обласної фітосанітарної лабораторії, м.Чернівці
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт”, м.Львів
про: стягнення заборгованості 80961,28грн за договором №8 від 03.03.2021
Суддя У.І. Ділай
Без участі представників сторін
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Чернівецької обласної фітосанітарної лабораторії, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт”, про стягнення заборгованості 80961,28грн за договором №8 від 03.03.2021.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2021, справу №914/2982/21 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 04.10.2021 позов залишено без руху.
Суддя У.І.Ділай перебувала у відпустці на самоізоляції та на лікарняному з 13.10.2021 до 29.10.2021.
18.10.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 01.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін.
10.11.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи. в той же день повноважний представник ознайомився із матеріалами справи, що підтверджується особистим підписом на клопотанні.
15.12.2021 від позивача до суду надійшла заява про подання для огляду оригіналів документів, копії яких долучені до матеріалів справи.
Станом на 30.12.2021 від відповідача до суду відзив не надходив.
Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Також суд зазначає, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасників справи.
Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 30.12.2021. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
В лютому-березні 2021 року позивач на спеціалізованому електронному майданчику провів тендер (спрощена процедура закупівлі) на постачання бензину марки А-95 в кількості 3980 літрів на суму 100 000,00 грн для власного парку службового автотранспорту. За результатами тендеру переможцем було визнано Відповідача з пропозицією постачання бензину марки А-95 на загальну суму 93370,80 грн.
03.03.2021 між сторонами укладено договір №8, відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов'язався передати позивачу у власність бензин, позивач прийняти товар та сплатити за товар.
Згідно з п. 3.1. договору, загальна сума договору складає 93370,80грн з ПДВ.
Постачальник зобов'язується видати довірчі документи представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару, що скріплена підписом та печаткою (за умови її наявності у сторони) покупця, та видаткову накладну на товар (п. 4.3 договору).
Відповідно до п. 5.5. договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання видаткової накладної на товар.
09.03.2021 між сторонами підписана видаткова накладна №28, згідно із якою відповідач передав позивачу бензин А-95 в кількості 3980л на загальну суму 93370,80грн.
Відповідно до п. 3.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з дня виписки рахунку та накладних на товар.
На виконання умов договору позивачем згідно із платіжним дорученням №65 від 10.03.2021 було здійснено відповідачу оплату товару (попередню оплату) на загальну суму 93370,80грн. (судом оригінал оглянуто).
Для безпосереднього одержання бензину марки А-95 в мережі АЗС, в березні 2021 року відповідач надав позивачу відповідну якість скретч-карток (талонів). По даних скретч-картках (талонах) позивач мав можливість заправляти службовий автотранспорт бензином марки А-95 на автозаправочних станціях під маркою бренда «WОG» по всій території України.
Як зазначено в позові до 29.06.2021 відповідач виконував свої зобов'язання по спірному договору та службовий автотранспорт позивача заправлявся в мережі АЗС бензином А-95 за скретч-картками (талонами) на загальну кількість 1 060 літрів.
З 30.06.2021 відповідач заблокував скретч-картки (талони) позивача на АЗС. Борг відповідача перед позивачем становить 68 503,20 грн, що еквівалентно 2 920,00 літрів бензину марки А-95.
На підтвердження відмови позивачу у обслуговуванні скретч-карток (талонів) відповідача до позову долучено: акт від 30.06.2021; акт від 19.08.2021; акт від 06.09.2021.
У порядку досудового врегулювання спору 10.08.2021 позивач надіслав відповідачу вимогу щодо належного виконання взятих зобов'язань. Однак, вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав належним чином взятих зобов'язань та не повернув позивачу попередню оплату. Відтак, Чернівецька обласна фітосанітарна лабораторія подала позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 68503,20грн основного боргу.
Крім того, керуючись ч.2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував 8492,41грн інфляційних втрат, 1159,86грн 3% річних, а також відповідно до п. 7.2 договору 2805,81грн пені.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір №8 від 03.03.2021, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 3 ст. 264 ГК України).
У частині 2 ст. 712 Цивільного кодексу України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).
Позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав повністю. При цьому, відповідач в повному обсязі не передав товар, передбачений договором.
Як встановлено судом, відповідач частково виконав умови договору щодо поставки товару на загальну суму 24867,60грн, залишок заборгованості становить 68503,20 грн.
Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Оскільки попередню оплату позивачем за товар здійснено, а товар в повному обсязі у визначені строки відповідачем не передано, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати є правомірною та такою, що підлягає задоволенню в розмірі 68503,20 грн.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми інфляційних втрат та 3%річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивачем допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 3488,69грн інфляційних втрат за період з 10.03.2021 до 30.09.2021 та 1154,23грн 3% річних за період з 10.03.2021 до 30.09.2021. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо вимоги про стягнення 2805,81грн пені за період з 30.06.2021 до 30.09.2021 суд зазначає таке.
Згідно із п. 7.2. договору за невиконання чи неналежне виконання зобовязань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобовязання за кожний день прострочення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Перевіривши поданий розрахунок, підстави та правильність нарахування суми, відповідно до положень п. 7.2 договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», судом встановлено, що позивачем допущені арифметичні помилки нарахуванні пені. За розрахунком суду з відповідача підлягає до стягнення 2788,92грн пені за період з 30.06.2021 до 30.09.2021. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.
Судовий збір покладається повністю на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт” (79044, м. Львів, вул.Єфремова, 84/1-Б, ідентифікаційний код 42151468) на користь Чернівецької обласної фітосанітарної лабораторії (58025, м.Чернівці, вул. Надрічна, 23-Б; ідентифікаційний код 38452995) 68503,20 грн основного боргу, 3488,69грн інфляційних втрат, 1154,23грн 3% річних, 2788,92грн пені та 2270,00 грн судового збору.
3.У задоволенні решти вимог - відмовити.
4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 31.12.2021.
Суддя Ділай У.І.